Вчені з'ясували, як уповільнити «хворобу Стівена Хокінга»

Вчені з Університетського коледжу Лондона (UCL) з'ясували, що пересадка рухових нейронів від донора може відновити роботу м'язів при бічному аміотрофічному склерозі. Дослідження опубліковано eLife Reviewed Preprint.

Бічний аміотрофічний склероз (БАС) – найпоширеніша форма хвороби рухових нейронів у дорослих. Ці нервові клітини забезпечують координацію рухів та підтримку м'язового тонусу. При БАС руйнуються з'єднання між нервами та м'язами, що призводить до м'язової слабкості, а потім паралічу.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Середній час виживання при цьому захворюванні після появи перших симптомів становить близько 20-48 місяців. У поодиноких випадках захворювання може стабілізуватися. Це сталося у Стівена Хокінга, якому вдалося прожити з БАС кілька десятиліть.

Клітинні та молекулярні зміни, що лежать в основі дегенерації нейронів при БАС, надзвичайно складні та можуть сильно відрізнятися у різних пацієнтів. У зв'язку з цим нині немає методів лікування, які б запобігти прогресування симптомів.

У новому дослідженні вчені пересадили мишам з моделлю високоагресивного БАС здорові рухові нейрони в великогомілковий нерв. Для пригнічення реакції імунної системи на пересаджені клітини використовували антитіло H57-597. Це допомогло запобігти відторгненню трансплантату та успішно відновило деякі нервові зв'язки з цільовими м'язами задніх кінцівок. Однак м'язові скорочення досі були відносно слабкими. Справа в тому, що без регулярної стимуляції пересаджені нейрони можуть вижити, але не сформують зрілі нервово-м'язові сполуки.

Щоб забезпечити регулярну стимуляцію, вчені використали бездротову систему стимуляції нейронів світлом. При цьому регулярні м'язові скорочення відбувалися протягом однієї години щодня. Після 21 дня таких «тренувань» сила скорочення м'язів у тварин збільшилась у 13 разів.

Необхідні подальші дослідження, щоб підтвердити, чи буде процедура трансплантації працювати з нейронами людини і чи буде її достатньо для покращення якості життя пацієнта.

Фото: NASA

Важливо! Матеріал підготовлений на підставі останніх, науково перевірених та актуальних досліджень у сфері медицини. Матеріал, підготовлений журналістом «Lenta.UA», має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи підстави для встановлення медичного діагнозу. Всі рішення щодо здоров'я повинні бути обов'язково узгоджені з Вашим лікарем, закликаємо обов'язково звертатися до фахівців.

Читайте також: Медики розповіли, як зберегти молодість та здоров'я мозку

Читайте також: Вчені виявили нову причину хвороби Альцгеймера та БАС