Крижані паралелі: що показала Україні боротьба США з арктичним циклоном

Сполучені Штати вдруге офіційно вийшли з Паризької угоди щодо клімату. Відповідний указ було підписано 20 січня 2025 року, повідомлення ООН надійшло 28 січня того ж року. Тим часом, рішення набуло чинності лише у вівторок, 27 січня 2026-го.

Нагадаємо, вперше Штати вийшли з угоди у 2020 році, коли президент Дональд Трамп відкликав підпис країни під документом незадовго до виборів. Джо Байден у перший день перебування на посаді президента 20 січня 2021 року підписав указ про повернення США до участі у кліматичній угоді.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

На початку січня минулого року Дональд Трамп підписав меморандум про припинення фінансування та участі Штатів у 66 міжнародних організаціях, включаючи 31 структуру ООН. У Білому домі заявили, що багато хто з них просуває кліматичний та ідеологічний порядок денний, «що суперечить суверенітету та економічним інтересам країни, за значних витрат коштів платників податків та мінімальної віддачі». З початку другого президентства Дональда Трампа США також вийшли з ВООЗ, Ради ООН з прав людини та БАПОР.

Паризька угода щодо клімату, як відомо, була підписана у грудні 2015 року та об'єднала 195 держав - у тому числі Україну. Документ передбачає добровільні зобов'язання щодо скорочення викидів вуглекислого газу для стримування зростання середньої глобальної температури в межах 1,5-2 градусів за Цельсієм порівняно з доіндустріальним періодом.

Дуже показово, що саме на тлі кліматичного демаршу Трампа і його бажань щодо Гренландії, Гренландія сама вирішила погостювати в США, причому зайшла ґрунтовно, накривши собою відразу дві третини Сполучених Штатів. Арктичний циклон останніх днів приніс у країну температурні рекорди із знаком мінус. В результаті мільйони американців опинилися в зоні штормових попереджень, а сотні тисяч домогосподарств у тьмяній темряві.

Аномально сильні морози фіксувалися на Верхньому Середньому Заході та півночі штату Нью-Йорк: місцями температура падала нижче -30 °C, а з урахуванням вітру це відчувалося як повноцінні мінус 40 °C.

Видання The Hill оприлюднило серію бліц-історій про те, як у деяких регіонах через морози почали «детонувати та вибухати» дерева. Причиною стали глибокі тріщини, що утворюються, коли сік і вода всередині стовбура при швидкому і сильному похолоданні замерзають і розширюються. У результаті вони з силою розривають кору та деревину, що супроводжується дуже гучною "бавовною".

Арктичний циклон серйозно ускладнив життя не тільки природі, а й людям, зокрема жителям Північної Америки: щільні арктичні повітряні маси зіткнулися з теплим і вологим повітрям з району Мексиканської затоки, що призвело до сильних снігопадів, рясного крижаного дощу та ожеледиці на величезній території США. Все це супроводжувалося транспортним колапсом, урвищами проводів та масовими дорожньо-транспортними аваріями.

Суттєве погіршення погодних умов розпочалося в Америці 23 січня, а апогей шторму припав на 24-26 число, коли фіксувалися найпотужніші опади та пориви вітру. При цьому про шторм, що насувається, тамтешні синоптики почали попереджати за кілька днів до того, як стихія обрушилася на країну. Відразу після цього американці почали в прямому сенсу цього слова штурмувати продуктові супермаркети, «полюючи», насамперед, на консерви та напівфабрикати. Крім цього, громадяни США масово скуповували бензин для генераторів, газ для переносних плиток, ковдри та обігрівачі – тобто, базовий набір того, що дозволяє пережити блекаут. Американські соцмережі «горіли» фото з напівпорожніми продуктовими полицями - маркети фізично не встигали поповнювати запаси і змушені були вводити обмеження покупки на одну людину на найдефіцитніші продукти. Такої картини, відверто кажучи, в Україні не спостерігалося навіть у перші дні путінської «СВО» у лютому 2022-го.

Поза сумнівом, на тлі комунального пекла, яке переживають зараз багато українських міст, зокрема Київ, всі ці метушливі метання американців можуть здатися реально смішними. Але в даному випадку важлива реакція влади, а вона заслуговує на увагу.

Незважаючи на величезний масштаб руйнувань, серйозний шторм кінця січня 2026 наочно продемонстрував, що американська система реагування спирається на кілька «китів»: по-перше, раннє попередження, по-друге, потужні приватні енергопостачальні компанії, по-третє, гнучкий ритейл, що дозволяє переносити логістичні. Ну, і важливий плюс до цього – гранично оперативна організація взаємодопомоги різних штатів. Якщо говорити про цей чинник, то його практичну реалізацію сьогодні можна спостерігати й у нашій з вами країні, коли в українську столицю після нещодавнього масованого ракетно-дронового удару «підтягнулися» бригади електриків з інших регіонів.

За кілька днів до того, як Штати накрив арктичний шторм, у великих містах активно включилися благодійні організації та муніципальні служби: вони масово роздавали набори з водою та продуктами малозабезпеченим сім'ям та людям похилого віку, які фізично не могли вистояти черги до супермаркетів напередодні шторму. Тут також можна провести певні аналогії з Україною днів нинішніх, де розгортають пункти незламності. З іншого боку, кейс підтримки маломобільних громадян у тому ж Києві шкутильгає на обидві ноги: мало того, що муніципалітет не реагує оперативно на потреби таких громадян, то ще й під час дії аварійних відключень електроенергії (а це вже не один тиждень) - у багатьох багатоповерхівках столиці банально відключили ліфти. Іншими словами, навіть у ті щасливі години, коли світло є, ліфт не працює. Схоже, таким нехитрим способом відповідні служби страхують себе від постійних виїздів на виклики про людей, які застрягли в ліфтовій пастці. Метод, м'яко кажучи, такий собі, тому що люди поважного віку і ті, хто має фізичні обмеження щодо пересування, залишаються в'язнями чотирьох стін – часто, до речі, холодних. На цьому тлі голова Деснянської РДА Бахматов припустив, що якщо на Троєщині, де кілька днів немає світла і тепла, а також місцями води зараз замерзне каналізація, там будуть рити вуличні туалети: «Мер каже їхати з міста, а Бахматов каже: ритимемо ями. Ми ще влітку дивилися на таку перспективу. Ви знаєте, яка ситуація із резервним харчуванням піднасосних груп водопроводу та Бортничах. Що робити у короткий термін, коли ситуація критична? Риється яма, накривається, зверху дірка – все. Робитимемо туалети, як у селі».

Коментуючи у вівторок, 27 січня, у вечірньому ефірі «Українського радіо» (УР) «туалетні» пасажі Бахматова, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев, не стримував емоцій. Порадивши Бахматову першому взяти в руки лопату і копати, аналітик акцентував, що подібні заяви чиновника – наочне свідчення кричущої некомпетентності, яка має стати підставою для його відставки. При цьому, зазначимо, пан Рябцев не просто голослівно «наїхав» на столичного чиновника, а й паралельно step by step озвучив суто технічні рецепти вирулювання із реально критичної ситуації.

Повернемося, втім, до США. Головного удару арктичний шторм завдав по енергосистемі, особливо у південних та південно-східних штатах, де ключовим фактором стала не кількість снігу, а лід. Зокрема, крижаний дощ формував на дротах та деревах кірку завтовшки до кількох сантиметрів, під її вагою обривалися лінії електропередачі, падали гілки, а іноді й цілі дерева, що викликало каскадні відключення. На піку без електрики залишалися близько 800-900 тис. домогосподарств і підприємств, а в сумі за кілька днів шторму кількість абонентів, що хоч раз залишилися без світла, перевищила 1 млн. Найбільше постраждали Теннессі, Міссісіпі, Луїзіана і Техас, де окремі райони сиділи без електропостачання. Загалом близько двадцяти штатів та столиця США Вашингтон були оголошені зоною надзвичайної ситуації, що, серед іншого, вимагало максимальної мобілізації аварійних служб та, звичайно, різнопланових ресурсів – фінансових, технічних, людських.

На тлі циклону суттєво посилився тиск на автомобільний транспорт: траси покривалися льодом та снігом, запроваджувалися обмеження руху, у деяких штатах забороняли виїзд вантажного транспорту чи просили водіїв взагалі не залишати вдома.

У результаті деякі ключові американські траси були перекриті, оскільки видимість падала до кількох метрів і будь-яка помилка водія закінчувалася ланцюговою аварією. Наприклад, у Мічигані стався гігантський затор: зіткнулися понад сто машин та вантажівок.

Дорожня поліція, як пише улюблена газета Дональда Трампа New York Post, буквально благала водіїв скинути швидкість і не намагатися обдурити стихію повнопривідними позашляховиками. Незважаючи на це, численні аварії були пов'язані зі з'їздами з траси, переворотами машин на льоду і зіткненнями на перевантажених магістралях - від півдня Техасу до північного сходу країни.

Одним із найпомітніших наслідків шторму став масштабний «небесний» колапс. Американські авіакомпанії скасували рейси превентивно, щоб не заганяти лайнери та екіпажі до тих аеропортів, звідки їх неможливо вивести. Тільки за минулий вікенд, а також за понеділок, 26 січня, за даними CNN, було скасовано понад 15-16 тисяч рейсів усередині США, до Штатів чи з них. Водночас кількість затримок рейсів вимірювалася десятками тисяч. Пасажири цілодобово ночували в аеропортах, чекаючи на перерахунок квитків і компенсацій.

Глава Мінтрансу США Шон Даффі в інтерв'ю CNBC заявив, що, за оцінками його відомства, повернення до більш менш нормального розкладу очікується лише до кінця поточного тижня. За його словами, нинішня ситуація стала одним із найважчих за масштабами збоїв в авіасистемі Сполучених Штатів із часів пандемії коронавірусу-2019. Що ж, все, як то кажуть, пізнається в порівнянні: у той час, як американські чиновники з кожної праски кричать про «катастрофічний» авіаколапс, українці, позбавлені повітряного транспорту з початку путінської «СВО», вірять, що на зміну ракетно-дроновим спалахам неодмінно прийдуть небесні сліди пасажирських.

Читайте також: Ворожі дрони вдарили по енергооб'єкту на Чернігівщині

Читайте також: До Ірану рухається ще одна чудова армада кораблів, – Трамп