Україна бореться з корупцією, але черепашачими темпами

Україна дещо поліпшила свої показники в рейтингу «Індекс сприйняття корупції-2018»,який оприлюднила міжнародна організація Transparency International. Країна набрала 32 бали та посіла 120 місце серед 180 держав. За підсумками 2017 року Україна отримала 30 балів і посіла 130 місце. 

Тож країна поліпшила свої показники лише на два бали, а ключовим показником є саме їхня кількість, а не місце в рейтингу. 

Україні вдалося обійти Росію, у якої 28 балів і 138 місце. Але інші сусідні країни показали значно кращі результати: Польща – 60 балів, Словаччина – 50, Румунія – 47, Угорщина – 46, Білорусь – 44, Молдова – 33.

Такий результат України не відповідає задекларованим країною прагненням до швидкої євроінтеграції, реформ і очищенню від корупції, переконаний виконавчий директор «Transparency International Україна» Андрій Боровик. 

«Якщо ситуація із корупцією в Україні продовжить змінюватися такими темпами, то наздоганяти ту ж Польщу доведеться не одне десятиліття. Влада повинна, а громадськість давно готова подвоїти зусилля на цьому шляху», – підкреслив Боровик.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

За рахунок чого виїхала Україна

Показники України зросли насамперед завдяки оцінці ситуації з боку бізнесу. Позитив є завдяки впровадженим процедурам автоматичного відшкодування ПДВ, розширення ділянок роботи систем ProZorro та ProZorro. продажу, а також діяльності інституту бізнес-омбудсмена. 

Країна частково виконала рекомендації «Transparency International Україна» на минулий рік, але лише частково. Зокрема, схвалено законодавство щодо створення Стокорупційного суду, але ось його створення було перенесено на 2019 рік. 

На цьому всі плюси закінчуються.

Результати мізерні порівняно з тим, що варто було б зробити за рік

Україна проігнорувала рекомендації підвищити роль громадськості під час перевірки кандидатів на посади суддів. 

Не посилено Національне Стокорупційне бюро. Детективи не отримали право на власне «прослуховування», а зміни в законодавстві ускладнили проведення експертиз у кримінальних провадженнях (правки Лозового). 

Не припинено неконструктивне публічне протистояння між правоохоронними органами, а навпаки, загострене. 

Не припинено тиск на активістів і журналістів. Одним із таких прикладів стало вбивство Катерини Гандзюк. 

Не створені умови для перезапуску Національного агентства з питань запобігання корупції. Орган дискредитований і не може ефективно виконувати свої функції. 

Не позбавлені функції боротьби з економічними злочинами Служба безпеки та Національна поліція. Тиск з боку силовиків на бізнес залишаються дуже вагомими, а Служба фінансових розслідувань так і не створена. 

В організації резюмують, що прогрес останніх років забезпечений передусім завдяки реформам, які були запроваджені ще в 2014 році. Головним стримувальним фактором, який не дає зробити ривок у боротьбі із корупцією, залишається відсутність політичної волі.

Що далі?

«Transparency International Україна» розробила рекомендації для влади на поточний рік, які допоможуть істотно підвищити показники в рейтингу «Індекс сприйняття корупції»

Царина превенції корупції:

• Перезапуск НАПК.
• Упровадження незалежної автоматичної перевірки декларацій  і моніторинг рівня життя декларантів.
• Забезпечення ефективної роботи реєстру бенефіціарів.
• Подовження реформи публічних закупівель.
• Корпоратизація та приватизація державних підприємств.
• Посилення контролю фінансів політичних партій.

Царина покарання корупції:

• Зміна способу формування органів судової влади.
• Повернення довіри Спеціалізованій Стокорупційній прокуратурі.
• Посилення повноважень Національного Стокорупційного бюро.
• Позбавлення СБУ та Нацполції повноважень у царині боротьби з економічною злочинністю

У царині залучення суспільства до боротьби з корупцією:

• Покарання винних в організації нападів на Стокорупційних активістів.
• Скасувати норми про обов'язкове декларування учасників Стокорупційних програм з громадського сектора.
• Широко впроваджувати механізми залучення бізнесу й громадськості до реалізації державного управління.

(Заставне зображення: TI-Ukraine)