Як 16-річна шведська школярка стала суперзіркою і феноменом масової культури

В Україні про Грету Тунберг, яка вже рік як стала іконою екологічного руху, пишуть і знають мало. По-перше, країна вже рік зайнята політикою. І хоча екологія, природно, є її частиною, але не найважливішою. По-друге, більшості українців, які пережили Чорнобиль і його наслідки, навіть якось дивно себе уявити, що їм буде розповідати про небезпеку майбутніх екологічних катастроф підліток з однією з найблагополучніших в світі країн.

Європа - інша справа. Сайт BBC надрукував сьогодні статтю про Тунберг, де привів цитати, в яких дівчину називають «месією екоруху» і «найвпливовішим підлітком». У статті приведені великий фактичний матеріал про її біографію (не зовсім звичайною), а також думки про громадську діяльність шведської школярки самих різних людей і ЗМІ - причому теж найрізноманітніші, від позитивних до негативних.

Таке черезсмужжя думок цілком логічне - зміни клімату, з якими веде боротьбу Тунберг, завжди були в центрі уваги звичайної людини. Можна впевнено припустити, що і тисячу років тому люди обговорювали, наскільки зіпсувався клімат з часів їх «золотого дитинства», так само, як і зараз. А про те, чи так це насправді і, найголовніше, чи є це результатом діяльності людини, написані вже тисячі статей і сотні книг, вимовлені тисячі промов - а до єдиної думки людство так і не прийшло.

Тому в діяльності Тунберг цікавіший інший аспект - чому і як звичайна школярка раптом стала суперзіркою і феноменом масової культури? Таким же, як, наприклад, в середині 60-х років The Beatles - теж звичайні хлопці з Ліверпуля, провінційного міста, населення якого за ХХ-е століття скоротилося вдвічі і становить сьогодні лише 400 тисяч мешканців. (До речі, за випадковим чи ні збігом, Грета - типовий виходець з артистичного середовища: її батько - письменник, арт-менеджер і актор, мати - оперна співачка, дід - актор).

Звичайно, це багато в чому результат дуже точного влучення в образ (знову ж, випадкового або розрахованого - цієї теми ще торкнемося). Зрештою, для людей дорослих катастрофічні (або нібито катастрофічні) зміни клімату в майбутньому - це питання, скоріше, теоретичне. Навіть для Альберта Гора, що отримав в 2007-му році Нобелівську премію миру за боротьбу зі змінами клімату, оскільки йому сьогодні вже 71 рік. А для 16-річної дівчинки це практичне життя. Так, наприклад, в 2050-му році їй буде всього лише 47 років.

І в цьому - її сила, оскільки вона має повне право сказати від імені своїх ровесників дорослим: «Це - наше майбутнє, і якщо ви не хочете за нього боротися, нам доведеться зайнятися цим самим». Що вона, власне кажучи, вже й зробила і практично такими ж словами.

Але бути правим - це ще півсправи. Щоб по-справжньому переконати інших, лідер повинен бути сам переконаний у своїй правоті настільки, щоб заразити цим почуттям інших. У Грети Тунберг ця якість є, і вона є одночасно її найсильнішим і найслабшим місцем.

Найсильнішим його можна назвати тому, що вона, як всякий вроджений лідер, не обтяжує себе раціональними міркуваннями з приводу своїх переконань. Так, наприклад, зараз їй запропонували виступити на саміті ООН зі зміни клімату. Для Грети такий рівень вже звичний - вона і з Папою Римським зустрічалася, і з Бараком Обамою. Проблема у неї в іншому - для цього треба бути в Нью-Йорку, а Грета принципово не літає на літаках, оскільки, на її думку, вони завдають дуже великої шкоди екології.

З раціональної точки зору, це нісенітниця - від того, що Грета не полетить на літаку, рейс до Нью-Йорка не скасують. Але Грету це не зупиняє. Залишається тільки морський шлях, якого вона навіть побоюється, наприклад, через морську хворобу. Але, як і годиться лідерові такого складу, її проблеми вирішуються самі собою - і ось вже П'єр Казірагі, онук знаменитої актриси Грейс Келлі і князя Монако Реньє III, пропонує Греті для поїздки свою одну із самих швидкісних вітрильних яхт на планеті.

Що стосується того, чому переконаність Грети в своїй правоті є одночасно ще й найслабкішим її місцем, то тут вся причина в її біографії. ВВС цитує австралійського журналіста Ендрю Болта, який у своїй колонці написав про Грете, що «якщо вірити книзі, яку написала її мати, коли Тунберг було 11 років, вона два місяці нічого не їла. Роками вона страждала від депресії, поки нарешті їй не поставили діагноз - синдром Аспергера, високофункціональний аутизм і обсесивно-компульсивний розлад. Її сильний страх перед зміною клімату недивний для людини з розладами, які цей страх підсилюють».

Болт зробив висновок, що через ці захворювання «у Тунберг є дуже рідкісна риса - абсолютна впевненість. Вона не сумнівається ні на йоту і не йде ні на найменші компроміси. Це дає можливість її прихильникам, у яких є якісь сумніви, розслабитися, поклавшись на її тоталітарну впевненість». І хоча не тільки прихильники Грети, а й звичайні ЗМІ назвали колонку Болта глибоко образливою, ця частина біографії Тунберг все ж робить її вразливою для недоброзичливців.

Точно так само вразливий для недоброзичливців і той факт, що, як пише ВВС, посилаючись на швейцарський журнал Weltwoche, вже через чотири дні після того, як Грета в перший раз вийшла з одиночним пікетом протесту до шведського парламенту, її батьки опублікували книгу з розповіддю про її біографію. Більш того, деякі ЗМІ пишуть, що розкручуванням Грети вже тоді займався шведський піарник, що спеціалізується на питаннях екології. Мовляв, в день виходу книги її батьків він опублікував про Грету великий пост в Facebook і її фото в Instagram. Сам він нав'язану йому ЗМІ роль, за його висловом «піар-генія, що стоїть за Гретою», заперечує.

У будь-якому випадку про Грету Тунберг і її діяльность буде написано і сказано ще чимало. Але є тут і один безперечний аспект - вивчення механізмів феномена появи фактично «з нізвідки» на світовому небосхилі нової суперзірки не менш цікаве, ніж екологічна діяльність дівчини.

Заставне фото: Pinterest