Всидіти в кріслі: чому Ситник планує залишатися главою НАБУ до 2029 року

21 травня Верховна Рада прийняла в першому читанні новий законопроект про зміну статусу Національного антикорупційного бюро України відповідно до вимог Конституції (№5459-1). За даний проект закону №5459-1 проголосували 288 нардепів.

В офіційних прес-релізах всіляко розхвалюють цей документ. По-перше, НАБУ стане центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. По-друге, Кабмін не зможе втручатися в діяльність бюро. І нарешті, по-третє, чинний директор НАБУ буде виконувати повноваження до призначення нового за встановленою цим законом процедурою.

Читайте також: Лебедина пісня міністрів і страусина поза Тимошенко: як «відлітали» з постів члени Кабміну

Таким чином народні обранці (і стоять за ними представники Офісу президента) схитрували. Справа в тому, що 16 вересня минулого року КСУ визнав низку положень закону про НАБУ неконституційними, зокрема, норму про те, що Президент України має повноваження призначати директора Національного антикорупційного бюро. А перед цим, 28 серпня 2020 року, Конституційний суд України визнав неконституційним указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ. Іншими словами, Ситника мали «піти» з посади.

Більш того, скандали і навіть судові рішення, які доводять корупційну діяльність директора НАБУ (мова йде про відпочинок в Рівненській області за чужий рахунок), не залишали Ситнику ніяких шансів. На виконання рішення Конституційного суду 15 лютого Кабмін подав до Верховної Ради законопроект №5070, що передбачає виконання рішень Конституційного суду - в тому числі і відставку Артема Ситника з посади директора НАБУ. У документі, запропонованому парламенту урядом, пропонувалося, щоб особа, яка за станом на день набрання чинності цього закону займає посаду першого заступника директора НАБУ, здійснювала всі повноваження директора, передбачені законом, до моменту призначення нового директора НАБУ. Однак цей документ швидко «поховали» у Верховній Раді. Чому?

Тому що наші західні партнери - проти. Закриття «дірок» в законодавстві і статус НАБУ було однією з умов співпраці з МВФ. Однак, схоже, Ситник досі - недоторканний. Саме з цим і пов'язаний той факт, що рішення про його усунення з посади акуратно «злили».

Таким чином, до квітня наступного року Ситник залишається при посаді. Але найцікавіше почнеться потім: тут слід звернути увагу на те, що конкурс на посаду директора НАБУ буде проводити комісія з шести осіб (з яких троє визначені урядом, і троє - теж урядом, але «на основі пропозицій партнерів з розвитку, які надавали України міжнародну технічну допомогу в запобіганні і протидії корупції»). Іншими словами, є висока ймовірність глухого кута - коли комісія банально не зможе вибрати кандидатуру, так як три члени комісії будуть просувати ту чи іншу кандидатуру, а інша трійця буде цьому опиратися.

Протягом всієї процедури конкурсу Ситник буде зберігати повноваження директора НАБУ. І зрив конкурсу - що цілком ймовірно - може бути йому вигідний: він залишається на своїй посаді. Також експерти відзначають, що якщо законопроект №5459-1 ухвалять у другому читанні, Ситник, перебуваючи під час конкурсу на посади, зможе серйозно вплинути на результат. Не в останню чергу, завдяки тому, що в конкурсній комісії очікується повний бардак.

І якраз цією плутаниною може скористатися директор НАБУ. По-перше, в разі чого він завжди може пропхнути на посаду свого наступника-«маріонетку», пояснивши це його здатністю домовлятися.

По-друге, і сам Ситник в змозі добитися свого перепризначення. За більш ніж 6 років на посаді він показав себе «ефективним» менеджером, який не посадив за ґрати жодного великого корупціонера. Такий персонаж потрібен будь-якій владі - не тільки в якості цапа-відбувайла, але людини, здатної помножити на нуль будь-яку кримінальну справу. Тому з огляду на беззастережну підтримку з боку представників західних «донорів», Ситник цілком зможе домовитися і з Банковою про те, щоб отримати крісло директора НАБУ на другий термін - з 2022 з 2029 рік.

Іван Сергієнко

Читайте також: Рада легалізувала онлайн-торги землею: що тепер зміниться