«Відлига» або тимчасове затишшя: чому Угорщина пішла на зближення з Україною

Буквально напередодні приїзду головного угорського дипломата до Києва, вибухнув скандал. «Комусь дуже потрібні дешеві провокації у зв'язку з візитом Петера Сийярто. Справа в тому, що на пошту посольства Угорщини надіслали загрози. Правоохоронці вже працюють. Автори, очевидно, знаходяться за межами нашої країни - інакше дві помилки в слові «Україна» не пояснити», - написав у своєму Twitter глава МЗС Дмитро Кулеба. Втім, незважаючи на миттєвий інформаційний «штурм», викликаний даним повідомленням, візит угорського гостя пройшов без ексцесів.

Україна і Угорщина домовилися про переговори по сфері освіти, яка турбує угорську сторону, проте до повного врегулювання цього питання, схоже, ще далеко. Водночас Угорщина готова надати Києву кредит для будівництва доріг на Закарпатті.

Як відомо, питання мови в освіті в останні роки став великим подразником у відносинах двох країн. У центрі суперечок - близько 150-ти тисяч етнічних угорців, які проживають в Закарпатській області, мовні права яких, на думку офіційного Будапешта, порушуються.

Головною причиною невдоволення Угорщини є нині чинний в Україні закон про освіту. «Ми хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження в зв'язку з тим, яким чином треба втілювати закон про освіту. І якщо ці консультації будуть успішними, дуже багато факторів невизначеності ми зможемо виключити і думаю, так і буде», - заявляє Сийярто. Глава МЗС Угорщини також вказав, що отримав обіцянки, що це питання буде «конструктивно вирішено, і українська сторона готова до цього». Угорщина, тим часом, пообіцяла Україні кредит на 50 млн євро для будівництва доріг на Закарпатті та заявила про готовність проекту модернізації моста через річку Тису. Обидва міністри визнають, що останнім часом «через емоції і підозр» відносини двох країн складно назвати безхмарними. Сийярто запевнив, що всі звинувачення, пов'язані з сепаратизмом угорської меншини, не мають ніякого сенсу, а Закарпаття має «стати історією успіху».

У свою чергу, Кулеба підкреслив, що вони з угорським колегою зійшлися на тому, що в подальшому до відносин Угорщини та України «слід підходити з гарячим серцем, але холодною головою». «Я категорично засуджую будь-які прояви неповаги до угорської громади України і вважаю неприйнятною будь-яку антиукраїнську риторику, яка звучить від окремих кіл в Угорщині. Немає ніяких підстав вважати, що українські угорці схильні до сепаратизму. Так само як немає ніяких підстав вважати, що українська держава хоче завдати якої-небудь шкоди українським угорцям Закарпаття», - сказав глава вітчизняного МЗС. Водночас він наголосив на тому, що «фокуси» окремих людей можуть бути об'єктом розслідування, але «кожен має можливість захистити себе в суді».

Слід зазначити, що офіційні відносини Києва і Будапешта періодично загострюються по самим що ні на є різних приводів. Так, у 2017 році Угорщина жорстко-наступально протестувала проти ухвалення українською владою вищезгаданого закону про освіту, який передбачає розширення вивчення української мови в українських державних школах, зокрема в тих, де навчання частково здійснюється на мовах меншин. Тоді угорський МЗС звинувачував українську владу в обмеженні меншин. Документ Верховна Рада, врахувавши висновки Венеціанської комісії, дещо видозмінила. Якщо раніше закон зобов'язував вчити дітей з першого класу на державну мову, то тепер він передбачає, що в угорських школах на Закарпатті може використовуватися тільки рідна мова, але з п'ятого класу не менше 20% предметів повинні викладатися українською мовою, а в старшій школі ця частка зросте до 60%.

Однак навіть після цього Петер Сійярто заявляв, що Будапешт зніме блокування засідань Ради «Україна-НАТО» тільки тоді, коли угорська громада Закарпаття підтвердить відсутність проблем в отриманні освіти рідною мовою.

Мовне питання - не єдина точка розбрату по лінії Київ-Будапешт. У вересні 2018 го в соцмережах і ЗМІ з'явилося відео видачі угорських паспортів в одному з консульств Угорщини в Україні українським громадянам. Це призвело до плеяди надзвичайно різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині. Кульмінацією дипломатичного конфлікту стала висилка Києвом угорського консула з Берегово та українського дипломата з Будапешта. У жовтні того ж року Сийярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави». Новий скандал розгорівся восени 2020 року, коли в день місцевих виборів в Україні 25 жовтня Петер Сійярто публічно закликав угорців Закарпаття підтримати конкретну політсилу - Партію угорців України. У відомстві на Михайлівській площі розцінили цю заяву як пряме втручання у внутрішні справи. Втім, одними лише словами справа не завершилося - Україна заборонила в'їзд відразу кільком високопосадовцям з Угорщини, в тому числі Сийярто, який назвав тоді дане рішення «абсурдним».

Згодом Дмитро Кулеба розповів, що повідомив про дії угорських чиновників представникам Євросоюзу і НАТО, але при цьому висловив готовність продовжувати діалог з Будапештом. Діалогу тоді не вийшло... 30 листопада 2020 го на сторінці «Закарпаття-ТОП» в Facebook опублікували відео, де обрані депутати Сюртовской ОТГ в Закарпатській області співали на сесії гімн Угорщини. В цей же день СБУ повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві Баканова відзначили, що «перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України». Лідер товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович, будинок якого також обшукувала Служба безпеки, на початку грудня залишив Україну. Петер Сійярто розкритикував ці обшуки, а фракція «КМКС» - Партія угорців України в повному складі покинула засідання першої сесії новообраної Закарпатської облради на знак протесту проти дій СБУ. Під завісу минулого року Сийярто публічно звернувся до голови ОБСЄ з проханням прислати місію організації в Закарпатті, щоб «розслідувати образи угорської громади».

Регулярні «хотілки» Будапешта і явне втручання тамтешніх високопосадовців в політичне життя України, дають підстави говорити про те, які справжні цілі Угорщини в цьому тривалому міждержавному дербі.

Поспілкувавшись в ході підготовки даного матеріалу з кількома експертами-міжнародниками, Lenta.UA виділила кілька ключових мотивів, які спонукають правлячу еліту сусідньої країни до різких і сумнівним навіть з правової точки зору, «рухам». Перший і, мабуть, головний мотив полягає в тому, що угорська громада як в Україні, так і в Словаччині, Румунії чи Хорватії - це електоральний потенціал правлячої партії на виборах, оскільки етнічні угорці часто мають паспорта Угорщини і право голосу. До слова, у 2018 році, коли тамтешня влада на чолі з прем'єром Віктором Орбаном голосно вимагала скасування нового закону про освіту, в Угорщині наближалися парламентські вибори і етнічна меншина угорців Закарпаття проголосувало саме за правлячу політсилу «Фідес». Очевидно, що пріоритетом зовнішньої політики Угорщини є підтримка етнічних угорців в країнах, частини територій яких раніше належали до Угорщини, що дуже і дуже нагадує політику підтримки «співвітчизників» Кремлем - різниця лише в можливостях Москви і Будапешта.

Другий мотив, що спонукає угорську владу проявляти активність в нашій країні-бажання отримувати постійну самовіддачу від меншості. Для закарпатських угорців Будапешт дійсно робить багато: впроваджує культурні програми, надає вигідні кредити бізнесменам угорського походження тощо. У 2010 році Угорщина спростила надання громадянства особам, які мають угорське коріння. Згідно з неофіційними даними, щонайменше сто тисяч жителів Закарпаття вже отримали угорські паспорти. Гіпотезу про «вічну» подяки угорської меншини Будапешту визнав в недавньому інтерв'ю «Deutsche Welle» глава організації «Демократичний союз угорців України» Ласло Зубанич: «У людей образа залишилася на українську владу різних часів за багато кроків і звинувачення, а захист вони - угорці Закарпаття - відчули саме від угорської сторони, яка завжди дуже рішуче підтримує етнічні групи в інших країнах».

Незважаючи на всі «мухи і таргани», які часто оживають в збудженому свідомості угорської влади в плані «недружньою» тактики Києва, не можна сказати, що сусідня Угорщина, будучи найближчим сусідом України, залишається байдужою в плані допомоги. За роки війни на Донбасі ця країна прийняла на лікування сотні ветеранів АТО. Крім того, не варто забувати і про безпосередню участь Угорщини в реверсі газу в Україну.

Під час вчорашнього візиту до Києва міністр Сиярто передав своєму колезі Кулебі 50 апаратів ШВЛ, пообіцяв кредит в € 50 млн на дороги Закарпаття і обома руками виступив «за» проведення масштабного онлайн бізнес-форуму між підприємцями двох країн.

Те, що найбільш гостре - мовне питання в ході зустрічі Кулеби і Сийярто не педалювати - вельми показовий момент, вважають експерти. Помітне пом'якшення позицій угорської влади викликає закономірне питання про те, що могло послужити імпульсом. Як розповів нам джерело з вітчизняного МЗС, в українських дипломатичних колах в цій темі вловлюють американський слід. Суть в тому, що вище керівництво Угорщини під час гранично спекотної у всіх сенсах президентської виборчої кампанії в США відкрито і десь навіть агресивно підтримувало Дональда Трампа, попутно лаючи Байдена на чому світ стоїть. Тому зараз, коли владна команда в Білому домі безповоротно змінилася, в Будапешті, який своїми демонстративними витівками, до слова, розлютив не тільки Вашингтон, а й Брюссель з Берліном, шукають оптимальний геополітичний маршрут.

«Угорська влада розглядають два варіанти. Перший - дрейф у бік Росії. Другий - максимальне зближення з ЄС та Сполученими Штатами, зі збереженням своєї колишньої політичної риторики в м'якших формах. І в цьому сенсі, «потепління» з Україною є явним натяком на те, що другий варіант для Угорщини став пріоритетним. За допомогою нашої країни, в незмінності європейського курсу якої ні в кого немає сумнівів, Угорщина підвищує переговорні ставки з Європою. І нам важливо скористатися цим моментом», - зазначає наш співрозмовник з Міністерства закордонних справ.

До речі, в інтерв'ю «Радіо Свобода» заступник глави МЗС Василь Боднар повідомив, що після Сийярто в Україну може приїхати і прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який ось уже десять років керує країною. Це - однозначно позитивний сигнал. Однак як би там не було, говорити про остаточну «відлиги» в українсько-угорському конфлікті, мабуть, гранично рано. Метання зараз в пошуках великого геополітичного «даху» Орбан, якщо РФ раптом зробить пропозицію фінансово-економічного спрямування, від якого складно буде відмовитися, навряд чи довго стане коливатися. Навіть якщо умовою угоди з Кремлем буде подальше розгойдування ситуації на Закарпатті...

Наталія Ромашова