Вчені з'ясували, що нержавіючу сталь винайшли ще в XI столітті

Додавати хром в сталь для поліпшення її властивостей здогадалися ще перси, а зовсім не вчені XIX століття. До такого висновку прийшли дослідники з Великобританії.

Робота вчених з UCL's Institute of Archaeology (Великобританія) опублікована в Journal of Archaeological Science. Те, що додавання хрому в сталь сприяє опору кислотної корозії, з'ясували Майкл Фарадей і П'єр Бертьє в 1820-1821 роках. Але нержавіючу сталь отримали лише на початку минулого століття.

Така сталь виходить в результаті додавання в неї значної кількості хрому, проте, щоб досягти потрібної концентрації, необхідний низький вміст вуглецю в матеріалі. Проте навіть невелике додавання хрому в сталь покращує її властивості.

Про це, як з'ясувалося, знали ще в Персії в XI столітті. До такого висновку прийшли вчені, проаналізувавши ряд середньовічних перських рукописів з археологічної пам'ятки Чахак на півдні сучасного Ірану.

У ряді історичних рукописів XII-XIX століть це невелика нині село описана як центр виробництва сталі. В одній з таких рукописів - «аль-Джамахірія фі Маріфа аль-Джавахір» - містилися відомості про додавання в тигельну сталь мінералу хроміту. Крім рукописів, вчені піддали радиоуглеродному аналізу шматки деревного вугілля з тигельного і ковальського шлаку, а також застосували електронну мікроскопію, щоб розглянути найдрібніші елементи матеріалу.

В результаті вдалося з'ясувати, що в XI-XII століттях в Персії вже знали про те, що додавання хрому в сталь покращує її властивості. Вчені вважають, що до такого рішення місцевих жителів підштовхнула проблема крихкості тигельної сталі, яка дуже красива завдяки своїм візерункам, але неоднорідна за складом.

Дослідники оцінили вміст хрому в перської сталі - близько одного відсотка. Цього мало для виробництва сучасної нержавіючої сталі, але означає прогрес для настільки древньої епохи.

Фото: charismaticplanet.com