В Україні з 1 липня запускають ринок землі: які «підводні камені» можуть бути під час укладання угод

З четверга, 1 липня, в Україні більше не діє 30-річний мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Закон про умови обороту земель, ухвалений Верховною Радою в ніч з 30 на 31 березня 2020 року, сттає чинним. При цьому процес купівлі / продажу земельних ділянок буде непростим, оскільки законодавством визначено додаткові вимоги як до покупця, так і до продавця. Однак більшість юристів сходяться на думці, що дотримання всіх правил допоможе захистити майно від рейдерів і пройдисвітів. Про це йдеться в матеріалі UBR.

Які податки необхідно сплачувати при продажу

Розрахунки за договором купівлі / продажу будуть здійснюватися виключно безготівково - з банківського рахунку покупця на рахунок продавця, нагадує партнер юридичної групи LCF і керівник практики транскордонних спорів Ігор Кравцов.

Читайте також: ЦВК «ставить палки в колеса» земельному референдуму

"Тому продавець може особливо не переживати за процедурою. Він повинен отримати свої законні гроші офіційно. Але, звичайно ж, варто пам'ятати і про супутні витрати: продавець сплачує 5% податку на доходи фізичних осіб плюс 1,5% військового збору. Послуги нотаріуса оплачуються за домовленістю сторін", - уточнив юрист.

Топ-5 "підводних каменів" при продажу / купівлі землі

Найбільшу трудність, на думку юристів, представляє необхідність документального підтвердження походження коштів покупця.

"Нотаріус перевірятиме, наскільки покупець міг офіційно отримати в своє розпорядження грошову суму, на яку збирається придбати землю. Відповідно, при відсутності такого документально підтвердженого джерела він відмовить в здійсненні угоди", - розповідає Кравцов.

Продавець землі також зі свого боку повинен підтвердити право власності. Головним доказом стане інформація в двох реєстрах: Державному земельному кадастрі і Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень (оцифрувати інформацію про своє паї можна як до 1 липня, так і після). Без цього не можна буде провести ніякі операції з землею.

Читайте також: Верховна Рада узаконила розпродаж землі: до чого це призведе

Запуск ринку землі: захист паїв від зазіхань

Крім усього вищевказаного, в процесі оформлення угоди знадобиться експертна оцінка землі. Від такої вартості залежить розмір податків і зборів.

Зірвати угоду можуть обтяження, що стосуються самої ділянки або його власника. До них відносяться арешти, заборони відчуження. Нотаріус відмовить в укладанні угоди, якщо власник ділянки знаходиться в Єдиному реєстрі боржників (наприклад, через несплачені борги з комуналки або аліментів).

Переважне право на купівлю землі у власність мають землекористувачі або надрокористувачі. Тобто, щоб уникнути подальших судових суперечок продавцю і покупцю потрібно отримати запевнення, що переважне право не порушено.

Хто зможе придбати землю, а кого чекає відмова

З 1 липня в продаж надійдуть виключно землі сільськогосподарського призначення приватної форми власності максимум по 100 га "в одні руки".

Купувати ділянки зможуть громадяни України, територіальні громади, держава.

З 2023 року право на покупку с / г землі отримають також юридичні особи, але не більше 10 тис. га.

Читайте також: Депутати визначили, як Україна продаватиме свою землю

Під час укладання угоди нотаріус буде перевіряти покупця за кількома реєстрами. Так, буде заборонено продаж землі:

• іноземцям без рішення відповідного референдуму;
• росіянам і представникам терористів;
• особам, які потрапляють під закон про санкції;
  офшорним компаніям.

Крім того, після 1 липня буде заборонено продавати ділянки, які розташовані ближче ніж в 50 км від державного кордону.

Також під забороною залишається продаж землі державної і комунальної власності. Винятком є можливість громадян викупити земельні ділянки, що належать їм на праві постійного користування, на право довічного успадкованого володіння або оренди з державної або комунальної власності, якщо такі паї були надані їм для ведення фермерського господарства.

Читайте також: У Кабміні назвали вартість одного гектара української землі

Передісторія

• 26 травня в газеті Верховної Ради "Голос України" був опублікований Закон України № тисячу чотиреста двадцять-три-IX по дерегуляції у сфері земельних відносин, який вже назвали законом про земельну децентралізацію.
• 18 травня Верховна Рада проголосувала за легалізацію продажу землі через інтернет на електронних аукціонах. Законопроект №2195 підтримали 272 парламентарія. Серед них "Слуги народу" - 230, група "Довіра" - 18, "Голос" - 14 і позафракційні - 4.
• 28 квітня 2021 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроект, який дозволить передати землі за межами населених пунктів в комунальну власність.
• 31 березня 2020 року ВРУ проголосувала за закон про вільному обігу сільгоспугідь в Україні, згідно з яким ринок землі буде відкрито 1 липня поточного року, проте до 2024 року купувати сільгоспугіддя зможуть тільки фізичні особи, які мають українське громадянство. При цьому в одних руках може бути сконцентровано не більше 100 га.
• З 1 січня 2024 року купувати землю також зможуть українські юридичні особи в концентрації менше 10 тис. Га. Сільгоспугіддя державної та комунальної власності продаватися не будуть.
• Спочатку закон про відкриття ринку землі дозволяв купувати сільгоспугіддя іноземцям, проте через масові протести аграріїв це питання було вирішено винести на всеукраїнський референдум.
• Україна - держава, яка входить до числа найбільших світових виробників аграрної продукції. Загальна площа її сільгоспугідь складає близько 42,8 млн га. Приблизно 75 відсотків з них перебувають у приватній власності, а решта 25 відсотків - у державній.

Читайте також: Кабмін хоче ввести новий податок на землю дачників

Фото: Главком