Урядова програма - форма без змісту - Володимир Лановий

Вчора на сайті Верховної Ради була оприлюднена програма уряду Олексія Гончарука, яка визначає цілі та пріоритети діяльності Кабміну на найближчі п'ять років. Серед основних напрямків - «розвиток людського капіталу та економіки, євроінтеграція, безпека і високий рівень комфорту життя громадян».

У Кабміні, як і обіцяли, запланували зростання економіки на 40% за п'ять років, що дозволить створити 1 млн нових робочих місць і встановити прожитковий мінімум на рівні 4,2 тис. грн. Наскільки реалістичними є ключові цифрові показники, закладені до програми уряду - про це Lenta.UA поговорила з екс-міністром економіки Володимиром Лановим.

- Кабмін поставив за мету залучити $50 млрд інвестицій для зростання ВВП на 40% за п'ять років. Це в принципі реально?

- Якби уряд у своїй програмі вказав джерело цих інвестицій, було б взагалі чудово. А в цілому, треба називати речі своїми іменами: економічний блок Кабміну дуже слабкий і дуже слабо уявляє собі, як збільшується виробництво і якими засобами наростити капітал, а інвестиції - це основний капітал.

Колись, нагадаю, Азаров сказав, що потрібно 300 мільярдів доларів іноземних інвестицій і все у нас буде в ажурі. Словом, говорити можна все, що завгодно. Питання в тому, на кого це все розраховано? На широкий загал, який почує гарні цифри і незнайомі слова і заспокоїться? В цілому дана програма - це форма без змісту, ось і все ...

- Наскільки Україна на сьогоднішній день може бути привабливою для зовнішніх інвесторів?

- Економіка України - архаїчна і застаріла з точки зору основних галузей, таких як машинобудування, металургія, енергетика. Це все - анахронізм минулого з дуже високими витратами енергії (а значить - великими витратами на виробництво), з розваленим банківським сектором і ненормальними відсотками за кредити. Крім цього, дуже відстають інноваційні механізми. А якщо говорити більш відверто, то інновацій в економіці практично немає, тоді як весь світ сьогодні живе в режимі інновацій, постійного оновлення.

Високотехнологічний капітал приходить туди, де висококваліфікована робоча сила. А що у нас? У нас виганяють кваліфікованих людей за кордон, і ми при цьому сподіваємося, що хтось буде ці інвестиції матеріалізувати.

У мене є інформація, що за перше півріччя 2019 року зі всіх іноземних інвестицій в облігації внутрішньої позики 96% були спекулятивними.

- Тобто, можна говорити про те, що в Україну зараз приходить не капітал прямих інвестицій у виробничі об'єкти?

- На жаль, так, саме так і є. До нас приходить капітал спекулятивного характеру, який заробляє відсотки на українських державних облігаціях. Чому це спекулятивний капітал? Тому що він може одержати свої 20% прибутку з вкладених коштів і, махнувши ручкою, піти з України. Такі процеси спостерігаються у всіх слаборозвинених країнах.

- В уряді поставили планку 40% зростання ВВП за п'ять років. При цьому на 2020 рік КМУ заклав у бюджет зростання ВВП на рівні всього лише 3,3%. Тобто динаміка вже істотно нижча від запланованої. Адже виходить, що за останні чотири роки дії програми до бажаних 40% потрібно буде наростити майже 37% ВВП. Тобто рости потрібно буде по 9,2% на рік. Місія здійсненна?

- Насправді, це навіть не уявлення бажаного за дійсне. Це - спроба сподобатися, спроба «пропхати» свої бюджети і законопроекти, а також створити відповідну ауру в ЗМІ. Нічого навіть близького до реалізації озвучених завдань цей уряд не виконає.

Чому? Перший і, мабуть, ключовий приклад. Збираються дозволити продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Цей процес не дає зростання виробництва, тому що це початок оновлення та зміни прав власності. Тільки власник, який твердо стоїть на землі і який нікому нічого продавати не збирається, буде думати про своє виробництво, про ринки, технології та різні аграрні аспекти - що він буде робити, де візьме для цього кошти і таке інше.

Тобто, ми вирушаємо в такий кругообіг земель. Тільки тоді, коли цей кругообіг закінчиться, почнеться продуктивне використання земель новими господарськими структурами. А поки ці нові структури будуть сформовані і знайдуть грунт під ногами, у нас відбудуться серйозні пертурбації в сільськогосподарському виробництві.

Чому сільськогосподарське виробництво не так вже й потрібно нам? Тому що воно не містить в собі доданої вартості і надприбутків. Воно містить тільки визначений прибуток рентного походження. До чого я веду? Сільське господарство не стане ресурсом для зростання економіки.

- На якій базі можливе зростання виробництва в інших сферах?

- Тільки на базі освоєння нових ринків. Хто створює нові ринки і ганяється за інноваціями? Я вас запевняю, що це не державні підприємства. Це - середні, малі і навіть мікропідприємницькі структури. Саме вони беруть активну участь в інноваційній гонці, тому що їм потрібно вижити і не збанкрутувати.

На жаль, новий уряд пригнічує малий і середній бізнес, не бачачи в ньому джерел структурного економічного зростання. Тому у нас немає матеріальної бази, яка давала б високі темпи для економічного зростання.

А державні підприємства? Вони, як правило, монополістичні, тому що у них під рукою є чиновник на тому чи іншому рівні, який їм допомагає. Звичайно, влада буде за рахунок підняття тарифів і цін виводити на надприбуток «Нафтогаз», «Укравтодор» та інші привабливі для корупціонерів об'єкти.

Невже так складно зрозуміти, що в умовах стагнації, задихання і загнивання спиратися на державні монопольні структури злочинно!? Це абсолютно неправильний підхід. Це не просто відставання, це - азіатський або африканський шлях, від якого виграють виключно корупціонери. Державні монополії «з'їдають» прибуток інших галузей, в тому числі інноваційних. Тому, я залишаюся скептиком. Не буде у нас секторів економіки, які будуть витягати всі інші сектори.

- Однією з цілей в програмі уряду позначено, що українці отримають більше доходів від управління державною власністю. Мається на увазі - від здачі держвласності в концесію, оренду і так далі. Заплановано, що таким чином рентабельність активів держпідприємств виросте з 2,1% у 2018 році до 5% у 2024 році. Наскільки можливо досягти таких показників?

- Що можна сказати про приватизацію? Тут чітка азіатська модель, яка відрізняється тим, що величезні підприємства віддаються окремим персонажам прямо у руки, як правило, на корупційній основі. Але питання навіть не в цьому, а в тому, що породжується клас олігархів, які стають верховодами всього нашого життя. Про який тут прогрес або розвиток може йтися взагалі?

- Наскільки проект бюджету наступного року корелюється із програмою уряду?

- У програмі Кабінету міністрів суцільні гасла. Що стосується бюджету, то у мене, коли я перший раз його побачив, було відчуття, що це - продовження того, що було за Петра Порошенка. В принципі, а чого можна очікувати, якщо ви залишаєте міністра фінансів (Оксану Маркарова, - ред.) та інших персонажів зі старого уряду? Вони по-іншому не вміють. У них немає структурних підходів і системного бачення фінансового і бюджетного процесу. З таким бюджетом Зеленський просто програє один рік, ось і все, що можна сказати.

У мене є дуже серйозні підозри, що є зацікавлені фінансові кола (Порошенко та інші), хто завдяки такому бюджету буде отримувати надприбуток з гособлагіцій. Нова влада, на жаль, продемонструвала, що вона нічого не хоче міняти.

- Днями Україну покинула моніторингова місія МВФ. Інформації про можливі подальші транші немає. Наскільки нам сьогодні взагалі необхідно фінансове донорство Міжнародного валютного фонду?

- Наша політика зараз тільки породжує бюджетний дефіцит і потреби в нових, додаткових кредитах. Ніякий МВФ цю проблему не вирішить, він може тільки допомогти і виручити в певному поточному моменті, щоб розрахуватися за вже існуючими зобов'язаннями.

Кредитні борги ростуть як сніжний ком. Однак існують міжнародні механізми, які допомагають в таких умовах. Це - гарантії США, Європейського Союзу, можливо, Японії. Ці гарантії дуже дешеві і цими грошима можна розрахуватися по дорогим боргам. Тобто, потрібно працювати над зниженням наших поточних боргових зобов'язань. На жаль, мінфінівська команда працює тільки над збільшенням процентних ставок.

Ще кілька ремарок, що стосуються МВФ. Я думаю, вони не задоволені питанням «Приватбанку» і тому беруть паузу, щоб якимось чином натиснути на Україну. Чи буде продовження кредитування з боку МВФ? Схиляюся до думки, що так, буде, хоча б тому, що кредит - це інструмент тиску, це якись зашморг на шиї країни. Кредитор завжди панує над своїм боржником, тому не думаю, що вони захочуть випустити нас зі своїх обіймів і незабаром повернуться до переговорів. Але про «Приватбанк» вони можуть забути.

- Як пояснити парадокс: з одного боку виконавча влада декларує намір збільшити наступного року кількість субсідіантов, з іншого - сума на субсидії закладається менша, ніж нинішнього року?

- Перш за все, треба розуміти, що у нас істотно завищені тарифи. Вони - ненормальні. Таких вимог до покупців газу, тепла та електроенергії немає ніде у світі. На ринку завжди враховується думка споживача. А що у нас? Нас просто притиснули коліном до землі і ми навіть слова не можемо сказати. Завищені тарифи є початком всього цього каламбуру. Спочатку - високі тарифи, потім люди не можуть заплатити, і за них платить держава. Коли держава за когось платить, тоді люди не хочуть працювати. Є чимало випадків, особливо у нашому західному регіоні, коли люди не хочуть влаштовуватися на заводи, тому що у них заберуть субсидію. Це абсурд! Це дуже і дуже поганий соціальний компонент.

Що стосується фінансової сторони питання, то, я думаю, нова влада буде шукати всілякі способи скорочення субсидій.

Шлях вирішення проблеми наступний: нормалізація тарифів до того рівня, коли більшість населення буде самостійно зі своїх доходів їх оплачувати. Знизити тарифи - перше завдання. Друга - підвищити пенсії. Не треба викручуватися і дурити людей. Потрібно шукати ресурс, а не принижувати людей субсидіями. В першу чергу потрібно допомагати пенсіонерам, а не гончарукам і коломойським.

- Прем'єр Гончарук зараз не коментує цифри, закладені до урядової програми. Він взагалі охарактеризував її у двох словах: людино-центристська програма. Це як перевести на обивательську мову?

- Красиві гасла, як правило, використовуються для того, щоб здійснювати якісь неприємні і неправильні дії. Моя порада для прем'єра і його міністрів: менше пафосу, більше справ.

Наталія Ромашова

Фото: economics-prorok.com