Уроки для України: Ізраїль готується до російського втручання у вибори

Заява глави Служби загальної безпеки Ізраїлю (ШАБАК) Надава Аргамана про те, що ззовні готується втручання в ізраїльські вибори, викликало ланцюгову реакцію як в Ізраїлі, так і за його межами. Аргаман зробив свою заяву 7 січня на закритій для ЗМІ конференції в Тель-Авівському університеті. Однак інформація стала доступною для журналістів і швидко потрапила в п'ятірку ТОП-новин. 

Це цілком зрозуміло. 

По-перше, йдеться про главу ізраїльської спецслужби. А керівники ізраїльських спецслужб в силу специфіки роботи заявами розкидаються не так часто. 

По-друге, йдеться про призначені на 9 квітня дострокових виборах до Кнесету. По-третє, тема кібератак, в тому числі і в якості інструменту зовнішнього втручання у вибори, не перший рік очолює інформаційні чарти. 

Однак, найбільш знаковим виявилося не те, що саме сказав Аргаман, а що послідувала реакція - при тому, що заява глави ШАБАК (аналог американської ФБР) було більше, ніж обтічним. 

Аргаман зокрема заявив, що ізраїльським виборам загрожує втручання з боку іноземної держави: "Я не знаю, проти кого чи на кого буде працювати інша країна. Я ще не знаю на даному етапі, про які політичні інтереси йдеться, але іноземна держава спробує втрутитися . Я знаю, про що говорю "... 

З урахуванням того, що Ізраїль постійно піддається кібератакам з боку своїх багаторічних ворогів - від хакерів терористичних організацій типу ХАМАС або Хезболла до хакерів Ірану або Сирії, то нічого нового в словах Аргамана начебто не прозвучало. Хіба що заклик до офісу Центрвиборчкому посилити заходи безпеки. 

Але резонанс цієї заяви вийшов примітним. 

Зрозуміло, що ізраїльські ЗМІ почали обчислювати «іншу країну», назвавши із зрозумілих причин в числі перших Росію. Адже вона ось уже кілька років є головним фігурантом звинувачень у кіберввтручанні у вибори багатьох країн світу. Починаючи від США і закінчуючи Чорногорією. 

Так що за принципом «палаючої шапки» першою про свою непричетність до запланованих атакам на Єрусалим заявили не Багдад або Тегеран, а Москва. Причому, відразу на рівні прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова. З відсиланням до булгаковського професора Преображенського з «Собачого серця» він заявив в звичному форматі «настамнет»: «Не читайте ці ізраїльські ЗМІ. Про це не йдеться і йти не може. Росія не втручалася, не втручається і не має на меті втручатися ні в які вибори в жодній країні світу»...

Однак, хвороблива реакція Кремля говорить про те, що Москва сигнал отримала. Так що, з одного боку, щодо Ізраїлю Пєскову можна і повірити. Тому що втрутитися безпосередньо в хід ізраїльських виборів Росія (як і будь-яка інша держава) зможе навряд чи. 

По-перше, в Ізраїлі голосування проходить «по-старому». тобто без електронного голосування, а за допомогою бюлетенів в конвертах, які видають безпосередньо на виборчих дільницях. 

По-друге, підрахунок голосів і заповнення протоколів проходить вручну. Так що дистанційне втручання ускладнене і не має сенсу. По-друге, Ізраїль є одним зі світових лідерів по забезпеченню кібербезпеки. Що підтверджується безуспішними спробами злому електронних систем. Однак куди більшу загрозу, ніж зломи баз даних ЦВК або МВС, представляє формування громадської думки за допомогою ботів і тролів, де Росія в останні роки досягла набагато більш істотних успіхів, ніж в освоєнні космосу або в літакобудуванні. А в країні, де «на чверть колишній наш народ», ґрунт для російських ботоферм типу «Ольгине» більше, ніж благодатний.

Тим більше, що російськомовні ізраїльтяни мають можливість вільно дивитися всі російські канали, що формують картину світу виключно з позицій кремлівської пропаганди. Кремлю ж, який намагається зберігати позиції активного гравця на Близькому Сході, досить важливо послабити присутність правих сил в Кнесеті. Їхня непримиренна позиція по відношенню до посилення присутності в Сирії іранських військових і до постійної підтримки Іраном терористів з Хезболли і ХАМАСу постійно ламає далекосяжні московські плани. 

І навіть при тому, що переважна частина вихідців з колишнього СРСР дотримується жорстких правих поглядів, спроби Москви внести розбрід і хитання за допомогою тієї ж стратегії фейк-ньюс в мережах можуть свої плоди принести. 

Тим більше, що на сьогодні серед російськомовних виборців досить багато незадоволених роботою нинішнього уряду. Правда, ще до заяви глави ШАБАК ізраїльське Національне управління кібербезпеки в останніх числах грудня провело серію перевірок в комп'ютерах центральної виборчої комісії, а також проінструктував працівників ЦВК на предмет захисту технологічної системи від кібератак та інших можливих шкідницьких акцій з боку хакерів. 

З початку грудня минулого року про зростання активності інтернет-ботів в соціальних мережах попереджало і ізраїльське міністерство закордонних справ. У зв'язку з цим МЗС звернулося до компанії Twitter, що призвело до закриття 142 фіктивних акаунтів. На ці кроки ізраїльськоъ влади не зайве було б звернути увагу й офіційному Києву. Особливо з урахуванням того, що в 2019 році в Україні пройдуть, як президентські, так і парламентські вибори, а загроза кібератак з боку Росії для Києва виглядає більш реальною і масштабної, ніж для Єрусалиму. Про що, до речі, вже неодноразово попереджала СБУ. З урахуванням масштабів практично відкритої діяльності проросійськи налаштованих політичних сил і відкритої роботи в Україні прокремлівських структур у поєднанні з потужною російської кібератакою Київ може реально отримати куди більш серйозні проблеми, ніж загроза прямого військового вторгнення Москви. 

Про те, що Україна активно бере участь у створенні міжнародної коаліції проти кіберзагроз, інформації поки не надходило. У всякому разі, у відкритому інформпросторі не було повідомлень про те, що українська сторона брала участь вже в другій конференції з кіберзахисту, Cyber ​​Security, організованою Армією оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) на початку грудня минулого року. 

Тим часом, за наявною інформацією, в конференції взяли участь високопоставлені представники армій і урядів США, Австрії, Німеччини, Болгарії, Бразилії, Колумбії, Мексики, Японії, Панами, Індії і Танзанії. Вони не тільки обговорювали проблеми боротьби з кібертеррором і вироблення колективних заходів кібербезпеки, а й змогли відвідати деякі бази ЦАХАЛа, а також хайтековське містечко в Беер-Шеві. І мали можливість побачити, як іде боротьба з кібертеррором на практиці. 

З урахуванням того, що Україна поки що має потужний IT-потенціал, державі варто швидко й кардинально змінити підходи до формування кіберзахисту. Оскільки наявні на сьогодні структури зі своїми завданнями справляються не найкращим чином. Для чого потрібно не тільки почати більш активно брати участь в боротьбі з кіберзагрозами на міжнародному рівні, а й почати залучати до роботи спецслужб фахівців з приватного сектора. Для чого переглянути підходи до фінансування цього сектора. Адже в тому ж Ізраїлі фахівці, які залучаються для роботи в спецслужбах, отримують практично таку ж зарплату, як і на «цивілці». Тобто 4-5 тисяч доларів на місяць, що багато в чому забезпечує світове ізраїльське лідерство в області кібербезпеки. Чи може піти на такі кроки нинішнє керівництво України, сказати складно. 

Поки такими зарплатами можуть похвалитися хіба що деякі судді, прокурори або керівники НАК «Нафтогаз». Тим часом на сьогодні жоден з кандидатів в президенти окремо темою кібербезпеки поки не турбувався ...

Тетяна Катойченко, спеціально для Lenta.UA 
 

Фото: Все про Цахал