Убивчі обмеження: як Україна підриває ядерний потенціал РФ

На тлі обговорення пакету санкцій, які постійно нарощує проти РФ цивілізований світ, українські санкції в російських ЗМІ зазвичай пеебувають на другому плані.

Але, як з'ясовується, не тому, що заходи ці для РФ безболісні. А зовсім навпаки. Тому що саме українські санкції є найбільш болючими для російського ВПК. Причому не просто ВПК, а найважливіших його сегментів, за допомогою яких Кремль намагається будувати свою агресивну політику, постійно залякуючи весь світ.

Як, скажімо, це робив Путін, коли показував «страхітливу анімацію» про ракети, «які здатні безперешкодно знищити США».

Однак якщо вийти за рамки мультфільмів, то з'ясовується, що в реальному житті в російського ВПК куди більше проблем, ніж досягнень. До того ж багато в чому саме через Україну.

Тут можна, скажімо, згадати квітневу заяву генерального директора російського суднобудівного заводу «Янтар» Едуарда Єфімова, де будуються фрегати проекту 11356. Точніше, будувалися. Оскільки проект був заморожений через те, що Україна припинила поставки в РФ газотурбінних двигунів. У зв'язку з чим Едуард Єфімов заспокоїв країну, заявивши: «Корпуси другої трійки фрегатів проекту 11356, будівництво яких призупинено через проблеми з поставками українських двигунів, що не заіржавіють» ...

Але набагато болючішою для РФ виявилася інша проблема, пов'язана зі значно важливішим для Росії аспектом – одним із сегментів «ядерної тріади».

Тріада ця, згідно з одним із формулювань, «Поділ стратегічних ядерних зарядів держави між декількома видами ядерних збройних сил стратегічного призначення забезпечує неможливість знищення всього боєздатного арсеналу ядерної зброї в разі раптового нападу противника і надає велику гнучкість в його застосуванні. Навіть при повному знищенні арсеналів двох будь-яких компонентів третій повинен бути здатний завдати у відповідь удар, який гарантує знищення противника або заподіяння йому неприйнятного збитку».

Тобто мова йде про стратегічну авіацію, міжконтинентальні балістичні ракети й атомні підводні ракетоносці.

На сьогодні, як і в ХХ столітті за часів СРСР, повноцінною ядерної тріадою володіють тільки США і РФ. Тож з третім компонентом, тобто з ракетами для атомних підводних ракетоносців, у Кремля виникли серйозні проблеми.

Йдеться про ракети Р-30 «Булава», розроблені для ракетоносців проекту 955, випробування яких почалися в 2004 році. А на озброєння «Булава» була прийнята лише в 2018-му, незважаючи на те, що цей проект поки є найпровальнішим. Досить сказати, що з 32 досвідчених пусків сім визнані невдалими, а два – частково невдалими.

У зв'язку з цим ще в 2009 році перший заступник начальника Головного штабу ВМФ віце-адмірал Олег Бурцев заявив: «Ми приречені на те, що вона все одно полетить. Тим більше що програма випробувань до кінця ще не виконана. «Булава» – нова ракета, за її випробувань доводиться стикатися з різними перешкодами, ніщо нове відразу не йде». А тодішній головнокомандувач ВМФ РФ адмірал Володимир Висоцький був змушений публічно визнати, що ситуація з розробленням зброї для нового покоління підводних човнів складне, але не безнадійне та пов'язане з кризою в розвитку технологій в Росії.

До початку введення санкцій проти Росії залишалося ще п'ять років. І за цю п'ятирічку криза в розвитку технологій так і не була подолана. Що посилило і введення санкцій після анексії Кремлем українського Криму та активної підтримки Росією сепаратистських дій на Донбасі.

Захід перекрив для Росії доступ як до сучасних технологій, так і до товарів подвійного призначення. А Україна припинила, серед іншого, і поставки продукції, що випускається Київським радіозаводом і Чернігівським заводом радіоприладів.

Йдеться про радіотехнічні системи «Вега» розробки харківського ДКБ 692, із застосуванням яких здійснювалися полігонні випробування ракет «Булава». Як наслідок, системи «Вега», розташовані в Мирному, Северодвінську, Воркуті, Норильську і Якутську, які повністю забезпечували випробувальну трасу Мирний - Камчатка, були зняті з озброєння й утилізовані.

Як відзначають провідні російські фахівці, «випробувальна база значною мірою визначає якість та ефективність розробки, достовірність технічних характеристик дослідних зразків»

Аналогічною якісною заміною «Веги» на сьогодні Росія не має у своєму розпорядженні. А відсутність якісних засобів траєкторних змін призводить до зростання кількості досвідчених пусків ракети. Дуже недешевих, треба зауважити, пусків. Руйнівних.

Вартість однієї «Булави» на 2012 рік становила близько одного мільярда рублів. З урахуванням інфляційних процесів можна припустити, що сума ця явно істотно зросла, мінімум у півтора рази.

На думку доктора технічних наук, члена-кореспондента Російської академії космонавтики ім. Ціолковського Ігоря Гладкова, «очікується, що вже на рубежі 2020 року почнеться незворотне зниження основних показників ефективності. Наприклад, великі надії при випробуваннях РКТ покладалися на комплекс траєкторних вимірювань космічного базування, який застосовує сигнали супутникових радіонавігаційних систем ГЛОНАСС і GPS. Однак за такими визначальними показниками ефективності, як точність вимірювань і достовірність оцінки на їхный основі льотно-технічних характеристик, він істотно поступається відповідним характеристикам РТС «Вега».

Але доступ до «Вега» Україна для Росії перекрила.

Зрозуміло, що невдачі з «Булавою» відразу ядерну тріаду РФ не розвалять. Але цілком можуть розглядатися як індикатор специфічних процесів, що відбуваються в оборонній галузі РФ у зв'язку із введеними проти неї санкціями – стагнації та повзучої деградації.

І тут не можна не згадати характеристику, що дав Росії покійний американський сенатор Джон Маккейн, який назвав її «бензоколонкою, яка прикидається країною» ...

Євген Половинко, спеціально для Lenta.UA

На знімку: випробувальний запуск стратегічної ракети "Булава" з підводного ракетоносця РФ.

Фото: Riafan.ru