У Парижі помер самий незвичайний художник сучасності (фото)

На Заході, куди Явашев втік з Болгарії ще в 1956-му році (поїхав з Софії в Прагу, а далі нелегально перетнув кордон з Австрією), його знали як Христо або, по іншій транскрипції, як Крісто.

По-перше, для західного вуха «Явашев» звучить незвично, а, по-друге, як пише francetvinfo.fr, Христо завжди говорив, що він ніколи не повернеться в Болгарію.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У Христо було незвично все і в першу чергу його проекти - обертання кілометрами тканини архітектурних і природних об'єктів. Так, на найзнаменитіший з них, берлінський рейхстаг, пішло 10 тисяч квадратних метрів тканини, яку прив'язали до будівлі 8 кілометрами канатів.

В Австралії Христо накрив матерією 2,4 км скель. Для цього знадобилися 53 км мотузок і професійні альпіністи. При цьому робота, яка могла б тривалий час бути туристичною визначною пам'яткою (подивитися деякі проекти Христо в різних країнах приїжджали більше 3 млн. туристів на кожен об'єкт), проіснувала всього 10 тижнів. Після цього тканину згорнули і переробили (екологія - одна з «фішок» художника).

Незвично в Христо було також і те, що на масштабні проекти, які обходилися йому і його вірній помічниці і дружині Жанні-Клод де Гіейбон (на фото - зліва від нього), що займалась їх діловою стороною, дуже дорого, він, на відміну від багатьох художників, не тільки не просив державних грантів, а й відмовлявся від допомоги спонсорів. Так, наприклад, обгорнутий міст Пон-Неф в Парижі обійшовся цьому «сімейному підряду» в $4 млн.

Де вони брали на це гроші? Продавали «звичайні» роботи, які Христо створював в проміжках між своїми проектами. А таких проміжків було багато, так як іноді отримання дозволу від влади на такі проекти займало довгі роки. Крім того, роки займало і створення проектів спочатку на папері, а потім на комп'ютері і в моделях - Христо вважав цей етап творчості таким же важливим, як і втілення проектів в реальному просторі.

Христо не брав гроші від держава не за політичними принципами, а тому, що вважав, що загорнуті споруди і природні об'єкти «абсолютно марні», а тому не повинні нічого коштувати платнику податків. Більш того, він ще й заявляв, що зовсім незвично для сучасного художника, що у всіх подібних його проектах «немає ніякого сенсу».

Однак сенс в них, звичайно ж, був. Уявіть собі якийсь відомий в вашому місті великий будинок загорнутим матерією. Причому саме оберненою, а не приклеєною, так що вітер ворушить цю матерію зовні, проникає під неї. Те, що було знайоме десятиліттями, раптом стає чимось зовсім іншим. Недарма по паризькому Пон-Неф в перший же день після обгортання пройшли 200 тисяч чоловік, яким Христо дав можливість побачити і відчути звичний світ інакше.

Фото: Pinterest