У Києві затіяли унікальну реконструкцію скверу Шолома Алейхема (ФОТО)

У Печерському районі столиці незабаром оновлять сквер біля пам'ятника Шолом-Алейхему. Ідею проекту нового місця відпочинку для киян запропонував громадський діяч та благодійник Уріель Штерн. Реалізуватиме капітальний ремонт КО «Київзеленбуд». Як виглядатиме новий сквер і які сучасні рішення будуть реалізовані у його створенні, розповів генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, пише Київ24.

Як виникла ідея створення нового суспільного простору на території скверу Шолом-Алейхема?

Читайте також: У Києві річка Либідь забарвилася в отруйний колір (ФОТО)

Сквер на вулиці Рогнідинській біля будинку №3 у Печерському районі кияни називають просто «Шолом-Алейхема», бо на вході встановлено пам'ятник відомому письменнику. До цього року ця територія не мала офіційного статусу скверу, а була просто прибудинковою. Хоча це і центр Києва, на належному рівні її не обслуговували. Щоб прокласти там новий туристичний маршрут, створити гарну територію для відпочинку, місцева влада вирішила надати території статусу скверу та створити новий публічний простір. Щоб він був зеленим, цікавим і утримувався як слід. Концепція Шолом-Алейхем відповідає духу часу. У перекладі «шалом алейхем» – «мир вам», «я бажаю вам миру». А для нашої держави ідея світу є дуже важливою. Згадуючи про світ, ми також говоримо, що в усьому має бути цивілізований підхід, толерантність та просвітництво.

Як виглядатиме новий сквер згідно з проектом?

Це має бути публічний простір. Ми плануємо збудувати імпровізовану сцену – зовсім невелику, але таку, щоб там отримали можливості для реалізації такі сучасні види мистецтва, як, наприклад, стендап, щоб можна було проводити зустрічі, коли одна людина виступає зі сцени та спілкується з глядачами. Оскільки Шолом-Алейхем був творчою та грамотною людиною, ми заклали в концепт просвітництво та книгу як інструмент. Освіта є основою досягнення мирного співіснування у світі, освічені люди, безсумнівно, несуть добро, а також мир, а не війну. У сквері передбачено створити фотозони, майданчики, встановити ряди, де основним елементом буде книга. А ще плануємо побудувати великий фонтан у формі книги, в якому литиметься вода, створюючи ілюзію прогортання сторінок.

Сучасні інженерні досягнення дозволяють знаходити нові комфортні рішення для парків та місць масового відпочинку – що готуєте цього разу?

Хочемо зробити озеленення та провести більше освітлення. Плануємо здійснити там земляні роботи та поміняти покриття. Одне доповнюватиме інше, буде такий камерний, цікавий, тематичний сквер і публічний простір одночасно. Звичайно, на 7 сотках ми багато людей не зберемо. Однак під час різних заходів глядачі матимуть змогу сидіти на лавках, стояти біля будинків. Ми прагнемо, щоб не лише цей об'єкт, а й усі парки та сквери міста перетворювалися на місця, де люди проводять дозвілля. Не лише грали з дітьми на дитячих майданчиках або займалися спортом на спортивних, а й реалізували себе. Подібно у нас організовано у парках «Відрадне», «Орлятко». На великих територіях є можливість переодягатися, облаштовувати гримерки творчим колективам, організовувати виступи відомих митців та дітей. Наразі масштабний простір ми облаштовуємо у парку на житловому масиві Троєщина. Там уже добігають кінця роботи – буде сцена-амфітеатр та якісне покриття. Творчі зустрічі біля води із видом на Дніпро можна буде проводити у парку біля затоки Берківщина у Дарницькому районі. На мальовниче місце зможуть приходити художники, проводити пленери, де вони писатимуть свої шедеври про столицю. А ще ми готуємо концепцію парку на Замковій горі. Хочемо створити там можливість подібних пленерів – там гарний краєвид з Пейзажної алеї та з гори до нашого міста.

Чи зможуть місцеві жителі вплинути на концепцію майбутнього скверу Шолом-Алейхема?

Наші архітектори виробили візуалізацію ідеї та концепції, запропонованої меценатом. Ми, безперечно, ще поспілкуємося про проект із громадою. Однак мені концепція видається цікавою і сподіваюся, що кияни її підтримають. Кожен сквер має бути особливим, і для столиці важливо мати культурний плюралізм навіть у дозвіллі. Адже у Києві досить багато зелених зон – добре, коли всі вони будуть різними, тематичними та цікавими, щоб гуляючи містом, ти не бачив ті ж майданчики, ті ж доріжки у кожному районі. Нехай кожен район виглядає унікальним. Щоб мешканці Печерська, які мешкають поряд зі сквером Шолом-Алейхема після оновлення, почувалися затишно, ми плануємо встановити світильники під старовину. Там багато зелені, тож не зможемо розмістити багато освітлення на сонячних батареях, проте створимо атмосферу старого Києва.

У старому Києві, мабуть, і птахів літало більше…

У наші дні їм також є де гніздитися. На території Києва є регіональний ландшафтний парк «Дніпровські острови», «Парк партизанської слави», а ще лісопаркові господарства, що займають 31,6 тис. га. Також навколо міста існує зелене кільце та так звані міграційні коридори для птахів. Ще у 2016 році Київська міська рада ухвалила рішення про охоронні зони навколо місць гніздування птахів, що належать до Червоної книги. Ми цього зонування повністю дотримуємось. Це означає, що довкола зазначених територій немає жодних будівель та вирубок лісу. Ми навіть не змінюємо ареал перебування птахів, тому що територія така, до якої вони звикли, – це територія міста. Ми здійснюємо моніторинг, щоб не було порушень. Звичайно, рідкісні птахи в межах забудови, навіть п'ятиповерхової, ніколи не жили. Червонокнижним пернатим потрібна природа, ліс. Ось, наприклад, на наших Дніпровських островах багато рідкісних птахів. Там живуть і кажани, бо ведуть нічний спосіб життя, а мігрують лише коли мало світла. Навіть автомобілі своїми ліхтарями дуже збивають міграційні коридори кажанів. Отже наші сквери до таких видів не адаптовані. А ось у Голосіївському парку та лісопаркових господарствах ми фіксуємо дуже багато кажанів, що живуть у дуплах дерев.

У парках у центрі Києва часто можна побачити дерева, яких раніше не було у столиці – як ви підбираєте нові види для міста?

У сквері на Печерську ми тільки підсаджуватимемо дерева. Вирубувати старі дерева, що вкорінилися, не мають зовнішніх ознак усихання або пошкодження, не будемо. Можливо, деякі самосіяні пересадимо, а замість них висадимо декоративні сортові види дерев. Ми зараз висаджуємо адаптовані до зміни клімату саджанці на місці висихаючих дерев. Так ми збільшуватимемо кількість насаджень, але не змінюватимемо їх щороку. Деякі види дерев вже не можуть мешкати в умовах столичної забудови. Змінюємо породи дерев на більш стійкі – широколистяну липу, до якої звикли кияни, на липу «Паліда».

Незвичайні для нашої кліматичної зони дерева посадили на бульварі Верховної Ради – найдовшу алею сакур. Також сакури є у парку Кіото. Культивуємо магнолію. Якщо раніше магнолії були лише у ботсаді ім. Гришка, і коли цвітили, люди ходили дивитись, як це добре, тепер магнолії можна побачити й у міських парках та скверах. Ще в зелених зонах є такі цікаві види дерев, як давидія та ліквідамбр. Висаджуємо тюльпанове дерево, про яке зовсім недавно ми навіть не знали. Платан, який нещодавно вважався деревом південних країв, а в Україні ми його могли побачити лише в Одесі – зростає у Києві. Він тут добре почувається, бо клімат змінився, став теплішим і м'якшим. Дуже багато цікавих видів дерев та рослин ми висадили у парку Наталка. Його називаємо вже міні-ботанічним садом. 1000 зелених зон, парків та скверів у Києві – це не завжди достатньо, але це значна кількість території, що створює сприятливий клімат та ареал життя комах, тварин та птахів.

Столиця – це, перш за все, місце, де велика кількість населення, тому кожен киянин хотів би мати і природу, свіже повітря та зручність…

Нашою гордістю є дитячий майданчик, який минулого року встановили у Маріїнському парку. Він сучасний, виконаний за європейськими стандартами, за проектом, який замовили у Європі. Поряд із європейськими консультантами встановлювали. І задоволені – він настільки цікавий, різноманітний, безпечний. Він інклюзивний та повністю адаптований для дітей з інвалідністю. За півтора року ми не поверталися до питання ремонту – гарантійні зобов'язання наших партнерів кажуть, що протягом 10 років буде належна якість. Такі ж елементи, як у Маріїнському парку, ми встановили у скверах на вулиці Якубовського, Ентузіастів, дуже великий дитячий майданчик буде відкритий на Русанівській набережній, 6. Він складатиметься з європейських елементів, гумове покриття, безпечне для дітей. У багатьох куточках столиці ми не просто встановили дитячі майданчики, а й здійснили озеленення. Висадили дерева, щоб навесні діти грали не на пекучому сонці, а під кронами дерев.

Єдине побажання до киян – берегти майно столиці, всі парки та сквери. Це не тільки людська праця, а й наші податки, з яких роблять ці об'єкти. Їхнім безпосереднім співзамовником є громада Києва. Очевидно, якщо ми витрачаємо наші з вами кошти, то повинні їх берегти як зелені насадження та водоймища, так і паркові меблі, доріжки, лавки. Визначні пам'ятки та інновації ми зробили у парку Берківщина. Наприклад, за допомогою геопластики зробили дитячу гірку, на яку малюки можуть залазити, крутитися, падати, як завгодно бавитися. А на вершині ще плануємо встановити скульптуру одного мультиплікаційного героя. Якого – поки що таємниця. Це буде фотозона, якої ще у Києві не було. Ми створюємо нове, змінюємо підходи до ландшафтного дизайну та архітектури, використовуємо різні можливості, щоб людям було цікаво, а в кожному з наших парків було щось оригінальне, чим можна пишатися.

Читайте також: Поліція порушила кримінальну справу через вандалізм на Печерську