Товар обличчям. Як «король кетчупів» президента США здолав і конкурентів обійшов

Народжений в Піттсбурзі в сім'ї німецьких емігрантів Генрі Джон Хайнц з шести років допомагав матері доглядати за величезним садом, у вісім років — продавав овочі з сімейної ділянки, а в десять — отримав 3000 м² землі у своє розпорядження.

На навчання в коледжі він заробив, продаючи розфасований в баночки тертий хрін, а у 25 з партнером — Кларенсом Ноублом — створив компанію Heinz & Noble, що випускала харчові продукти. Молодий підприємець був по-німецьки акуратний і педантичний, домігшись ідеальної чистоти на виробництві та використовуючи традиційні методи консервації плодів.

Все це не вберегло компанію від банкрутства в 1875 році, що змусило Генрі лише подвоїти зусилля — спочатку він зареєстрував на паях з родичами фірму F. & J. Heinz, а в 1888-му повністю викупив підприємство і став його одноосібним власником.

Це пішло репутації H.J. Heinz лише на користь — бізнесмен надзвичайно трепетно ставився до своїх ініціалів на етикетці, роблячи все, щоб його ім'я стало гарантією бездоганної якості. «Я завжди конкурував тільки з домогосподарками, домагаючись, щоб фабричні соління й маринади ні в чому не поступалися приготованим на сімейній кухні», — писав він у своєму щоденнику.

Його головним успіхом став кетчуп, який в 1896-му «The New York Times» назвала «американською національною приправою». При цьому Хайнц був чесний зі споживачами, на відміну від конкурентів, які, користуючись відсутністю чітких законодавчих норм, додавали у свої консерви все, що доведеться — від гіпсу до цегляного пилу і формальдегіду.

Тоді «король кетчупів» пішов в атаку. По-перше, його натуральний товар яскраво-червоного кольору розливався в прозорі скляні пляшки, що вигідно виглядало на полицях магазинів поряд з продукцією інших виробників в жерстяних банках.

По-друге, Хайнц закликав президента США Теодора Рузвельта навести порядок в харчовій промисловості, прийнявши відповідні норми, що гарантують якість інгредієнтів. Глава Білого дому втручатися не захотів, і бізнесмен за допомогою ЗМІ розгорнув по всій країні кампанію за введення жорстких законодавчих заходів проти недобросовісних виробників. Після підтриманої журналом «Good Housekeeping» хвилі протестів, Рузвельт був змушений в 1906 році підписати закон про контроль над виробництвом харчових продуктів.

Це стало предметом особливої гордості Хайнца — він згадував, що хоч і не став священиком, як хотіла мати, але все ж приніс користь людству. Компанія донині залишається вірна своїй філософії, недарма на етикетці кетчупу красується напис «Вирощено, а не просто вироблено», натякаючи на особливе ставлення Heinz до якості продукції.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: старовинні пляшки з кетчупом Heinz