Союзники заявляють про готовність допомогти Україні. Але чи готові ми?

Днями начальник штабу оборони Британії, генерал сер Нік Картер заявив, що збройні сили країни мають готуватись до війни з Росією. А видання «Mirror» повідомило, що оперативна група до 600 британських військовослужбовців вже готова до розгортання в Україні на тлі загрози російського вторгнення.

«Підрозділи SAS і парашутного полку були попереджені, що вони можуть бути відправлені в країну протягом декількох годин. Підготовка відбувається після того, як начальники оборони та глава МІ 6 повідомили прем’єр-міністра, що президент Росії Володимир Путін представляє явну і реальну небезпеку для України та Заходу», - йдеться в повідомленні. За інформацією видання, зараз створюються британські сили, які складаються з бійців SAS, спеціального розвідувального полку SRR, медиків, інженерів, зв'язківців і до 400 десантників з 16 десантно-штурмової бригади.

Читайте також: Швеція заявила про готовність перекинути своїх військовослужбовців до України

Варто сказати, що за оцінками наших фахівців, мова йде про одні з найбільш боєздатних та досвідчених підрозділів Великої Британії. Підрозділи SAS, SRR та 16 десантно-штурмової бригади брали участь в безлічі військових конфліктів останнього часу, зокрема це Ірак, Лівія, Афганістан, тощо.

Безперечно, сама готовність нашого союзника – Великобританії піти на такий рішучий крок в підтримці України матиме велике політичне та дипломатичне значення, зокрема як приклад, для інших наших партнерів з блоку НАТО не залишатись осторонь в разі прямого, неприхованого вторгнення військ РФ.

Але, якщо говорити про фактичну можливість задіяння військових країн-союзників в безпосередньому збройному захисті України, потрібно мати чітке уявлення, чи готові наші органи виконавчої та законодавчої влади оперативно забезпечити перебування та діяльності союзних військ на нашій території.

Треба розуміти, що такі військові навряд чи матимуть статус міжнародних миротворчих сил під егідою Організації Об’єднаних Націй, оскільки РФ є постійним членом Радбезу ООН та, вочевидь, у випадку розширення своєї агресії, ветуватиме задіяння союзних Україні сил в рамках миротворчої місії.

Тому необхідне чітке бачення того, що і як повинна зробити українська влада, якщо союзники приймуть рішення надіслати військові контингенти для захисту України?

Сьогодні механізм дій різних гілок влади на випадок допуску на територію України іноземних військових підрозділів прописаний рамковим Законом України від 2000 року «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України».

Він, зокрема, передбачає наявність відповідної міжнародної угоди з партнерами, якою повинно бути закріплено:

- мету, строк та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України, види їх діяльності та підпорядкованість;

- склад і структуру підрозділів збройних сил інших держав, чисельність осіб військового та цивільного персоналу, а також типи і кількість озброєння та військової техніки;

- порядок застосування підрозділів збройних сил інших держав під час їх перебування в Україні;

- порядок реалізації права осіб військового персоналу підрозділів щодо носіння зброї та її застосування;

- питання юрисдикції, пов’язані з перебуванням підрозділів на території України, тощо;

Законом також встановлено процедуру розгляду та прийняття гілками української влади рішення про допуск підрозділів збройних сил країн-союзників. Спочатку таку пропозицію Міноборони та МЗС подають до РНБОУ, після чого Радбез подає пропозицію на розгляд Президенту, який приймає відповідне рішення. Рішення Президента набуває сили після його схвалення Верховною Радою України.

Як бачимо, сам механізм багаторівневий і окрім узгодження його з конкретним міжнародним партнером, потребуватиме певного часу навіть на його ратифікацію в середині країни. Це може бути критичним у випадку швидкого розвитку подій в разі початку російського наступу.

Спростити та пришвидшити рішення про можливість залучення військ союзників до захисту України можна відповідним міжнародним договором, який буде підписаний та заздалегідь узгоджений Президентом та Парламентом.

Крім того, на наш погляд зараз на підставі цього закону можна і потрібно розширити мережу навчально-тренувальних центрів НАТО в різних регіонах України, умовно кажучи, для підготовки на навчально-бойових літаках, системах радіо-локаційної боротьби та зенітно-ракетних комплексах. Це дасть змогу перебувати на території України військовим підрозділам держав-союзників, фахівцям та інструкторам, а головне - бойовій техніці та озброєнням, які за необхідності можуть бути значно швидше передані та використані задля відсічі російській агресії.

З огляду на повідомлення про реальну підготовку країни-агресора до подальших наступальних операцій, всі необхідні юридичні норми повинні бути розробленні та врегульовані українською владою невідкладно, тобто вже просто зараз.

Читайте також: Зеленський поділився морськими надіями з міністром оборони Великої Британії