Політика Влада

Рівняння на скорочення: навіщо у Зеленського хочуть «обрізати» число нардепів у Верховній Раді

17:33 15 січ.  338 Читайте на: УКР РУС

Епопея, що стосується скорочення кількості нардепів з 450-ти до трьохсот, планомірно рухається до фінішу. У четвер, 14 січня, парламентський Комітет з питань правової політики рекомендував остаточно прийняти президентський законопроект, яким пропонується істотно зменшити число власників депутатських мандатів Верховної Ради. Чи вдасться монобільшості поставити крапку в історії, яка триває ще з часів президентства Кучми і Володимира Зеленського, який педалює цю тему, розбиралася Lenta.UA.

Незважаючи на те, що на перше у 2021 році пленарне засідання нардепи зберуться лише 26 січня, вже сьогодні в парламентських Комітетах робота кипить повним ходом. Вчора на своє засідання зібрався Комітет ВР з питань правової політики і, серед іншого, рекомендував парламентарям дати остаточне «добро» законопроекту глави держави про скорочення чисельності депутатського корпусу з 450-ти до 300 осіб. Відповідне рішення підтримали 17 з 22-х членів профільного комітету. Однак для того, щоб єдиний законодавчий орган країни кількісно «схуд» в майбутньому, необхідно, щоб вже сьогодні президентське законодавче дітище підтримала конституційна більшість ВР, а саме - 300 парламентаріїв, тоді як правляча фракція «Слуга народу» налічує 246 «багнетів».

Скоротити кількість депутатів - одне з передвиборних обіцянок кандидата в президенти Володимира Зеленського. 29 серпня 2019-го, незабаром після інавгурації, глава держави подав на розгляд Верховної Ради законопроект №1017, що передбачає скорочення депутатів ВР. Незабаром монобільшість, яка працювала в той час у відомому турборежимі, внесло його до порядку денного, потім - відправило для аналізу в Конституційний суд. Феміда з висновками не поспішала і розглядала подання майже чотири місяці і тільки в грудні КС виніс рішення, вказавши, що внесення змін до Конституції, ініційовані президентом, можливі. 4 лютого 2020 року нардепи попередньо схвалили цей законопроект.

У застереженнях до законопроекту КС, зазначив, що, зменшуючи склад ВРУ до 300 нардепів, парламент в той же час не вносить пропорційних пропорційних змін до інших положень Конституції, де мова йде про певний (конкретному) кількості депутатів. Так, незмінною залишається норма про 45 парламентаріїв (1/10 від чинного конституційного складу ВР), які мають право звернутися в КС з конституційним поданням і конституційним зверненням. На думку суду, це ускладнює можливість звернення нардепів в КСУ, що може призвести до обмеження прав і свобод людини і громадянина.

За інформацією Lenta.UA, на Банковій в плані доведення історії зі скороченням кількості нардепів налаштовані більш ніж рішуче. Однак на даний момент практична реалізація цього задуму є досить примарною.

Рік тому в першому читанні «за» президентський законопроект зуміли нашкребти лише 236 голосів. Причому з них «слуги» дали лішь197, а критично важливі 35 голосів підкинули представники ОПЗЖ. При цьому, раніше екс-лідер «Голосу» Святослав Вакарчук всіляко підтримував скорочення кількості депутатів, так само виступала «за» в 2019-м і кандидат в президенти Юлія Тимошенко, згадавши таку ініціативу навіть в своїй програмі. Однак і «Голос», і «Батьківщина» утрималися при вчорашньому голосуванні в комітеті за це рішення. Як представники цих фракцій поведуть себе в сесійній залі під час розгляду цього питання - невідомо. ЄС ідею не критикує, але і не оспівує, скажімо так, тому ситуація досить хитка. Проте, експерти переконані, що документ таки отримає путівку в життя.

«Я вважаю, що шанси прийняття законопроекту про скорочення кількості депутатів до трьохсот є досить високими. Ця тема дуже популярна серед виборців, оскільки ми живемо в форматі великого міфу про те, що парламент - це орган влади, на який витрачається дуже багато грошей і зменшення депутатів суттєво скоротить бюджетні витрати. До того ж, у нас є величезна недовіра до парламенту», - зазначає в коментарі Lenta.UA керівник Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.

Разом з тим, за його словами, зібрати 300 голосів «за» законопроект буде досить складно: «Не дивлячись на наявність у «Слуги народу» кількох постійних, а також ситуативних союзників, знайти триста голосів буде непросто, тому що не всі захочуть брати участь в політичних іграх влади. З іншого боку, це рішення є настільки важливим для правлячої команди, що, очевидно: за позитивне голосування СН може розрахуватися певними кадровими посадами в держкорпорації тощо. Думаю, це рішення може бути принциповим особисто для Володимира Зеленського, тому що, в силу тих чи інших причин, відмовившись від багатьох виборчих обіцянок, йому фактично немає про що звітувати перед людьми. Так що, цілком ймовірно, будуть стягнуті всі сили для того, щоб не тільки мобілізувати всіх «слуг», а й знайти тимчасових союзників з інших фракцій і груп».

Що ж стосується безпосередньо змісту вбивчого для депутатського корпусу в кількісному сенсі законопроекту, то глава КВУ відзначає наступне: «300 - це не більше, ніж гарна цифра, яка лише показує істотне зменшення кількості депутатів. Ну, хоч якось доводив цю цифру? Ніхто. На мій погляд, триста парламентарів - це трохи занижена кількість, якщо врахувати число Комітетів ВР. На практиці це означатиме, що в різний час ми будемо бачити близько 11-12 депутатів, які працюють в одному парламентському Комітеті. А враховуючи, що явка в Комітетах може бути значно нижче, ніж в сесійній залі, ми в підсумку побачимо досить серйозний удар по парламентаризму та, відповідно, якості законодавчої роботи, яка і сьогодні є надзвичайно низькою».

Відзначимо, що 450 депутатів, як передбачено нині українською Конституцією - це ще не межа для одного законодавчого органу. Наприклад, у двопалатному парламенті Франції - 898 власників мандатів: 321 - у верхній палаті і 577 - в нижній. У Німеччині парламент також складається з двох палат. У верхній 69 членів, в нижній - 631. В однопалатному парламенті Туреччини 600 депутатів, а в двох палатах парламенту Польщі - 560 (100 чоловік у верхній і 460 - в нижній). Більше, ніж в Україні, парламентаріїв також в США (535) і Південно-Африканській Республіці (490). Досить компактний однопалатний парламент з 100 чоловік працює в Латвії, трохи більше - 120 депутатів - в Ізраїлі. У Білорусії, хоча законодавчий орган складається з двох палат, там працює всього 174 парламентарія.

Згідно з даними соціологічної групи Рейтинг, «за» скорочення числа депутатів парламенту виступає 95% українців, проти - 4 відсотки. Скорочення чисельності парламентарів було одним з питань так званого опитувальника Зеленського, який всі бажаючі могли заповнити біля ізбіручастков в день регіональних виборів 25 жовтня минулого року.

За твердженням голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка, ідею про скорочення депутатського корпусу народ сприйняв «на ура», тому «її необхідно активно просувати на законодавчому рівні». Втім, в далекому вже 2000 році з подачі президента Леоніда Кучми питання про скорочення депутатського корпусу до 300-х був винесений на всеукраїнський референдум і тоді «за» проголосували 91,1% наших співвітчизників, але відповідні зміни до Конституції депутати так і не внесли. Як буде зараз - однозначно сказати складно.

На даний момент в депутатському таборі ці зміни в Основний закон великою підтримкою не користуються. І не тільки через ускладнення потрапляння в майбутню Верховну Раду нинішнім нардепам, але і через ще однієї норми цих змін, про яку говорять набагато менше, ніж про скорочення числа парламентаріїв. Йдеться про закріплення в Конституції пропорційної виборчої системи. Зараз виборча система регулюється законом, а не Конституцією. І, згідно із законом, наступні вибори ВР повинні пройти за пропорційною системою. Але цим законом вкрай незадоволені мажоритарники і в будь-який момент його можуть скасувати або змінити, повернувши мажоритарну систему. Закріплення «пропорціоналки» в Конституції фактично обнуляє цю можливість. А тому мажоритарники, яких у Верховній Раді нинішнього скликання майже половина за зміни навряд чи стануть голосувати. З власної волі - так точно...

Наталія Ромашова

Найпопулярніше