Президентські вибори. Що потрібно знати виборцю, щоб не потрапити в халепу

З початком року виборчий маховик щодня набирає обертів. На сьогодні в ЦВК в якості претендентів на посаду президента зареєструвалися близько десяти кандидатів, серед яких діючий мер Львова Андрій Садовий, екс-міністр екології Ігор Шевченко, колишній глава СБУ Валентин Наливайченко, нардеп від БПП Сергій Каплін, правозахисник і економіст з Броварів Володимир Ратуш, екс-глава Аграрної партії Віталій Скоцик. 

Звичайно ж, це далеко не повний кандидатський шорт-лист. Незабаром в бій піде «важка артилерія» в особі Юлії Тимошенко, Володимира Зеленського, Юрія Бойка, Петра Порошенка (хоча сам діючий президент про свої плани балотуватися ще не заявляв), Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Інна Богословська, Ілля Кива, Петро Симоненко і багато інших. 

За прогнозами Комітету виборців України (КВУ) в виборах-2019 буде брати участь близько 50-ти чоловік. Самі вибори президента мають відбутися 31 березня. Скільки грошей повинні заплатити кандидати для участі, коли стане відомо з кого вибирати і як голосувати людям з пропискою на непідконтрольних територіях - Lenta.UA пропонує відповіді на ключові питання щодо прийдешніх виборів. 

Отже, до 8 лютого включно триватиме реєстрація кандидатів. Таким чином, до 9 лютого повинні бути відомі всі претенденти на пост гаранта Конституції. Висування претендентів на президентський пост, відповідно до закону, може відбуватися як від політичної сили, так і шляхом самовисування. 

Чому вибори відбудуться саме 31 березня?

 «Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України», - чорним по білому написано в Конституції. Дострокові вибори президента проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення його повноважень. 

Якщо жоден з кандидатів не набере більше 50 % + 1 голосу, то призначається другий тур виборів. У нього виходять два претендента на пост глави держави, які набрали найбільшу кількість голосів. 

21 квітня 2019 року - дата ймовірного другого туру, в разі, якщо в першому ніхто з кандидатів не набере абсолютної більшості голосів (50 % + 1), тоді результати повинні стати відомими до 1 травня. Відзначимо, що за всю історію незалежної України в першому турі президентських виборів перемагали Леонід Кравчук в 1991 році і Петро Порошенко в 2014-му. 

Кандидатом в президенти може стати громадянин України, який досяг 35 років, володіє державною мовою і проживає на території України протягом останніх 10 років. Кандидат повинен подати декларацію про доходи за рік, що передує виборчому. Національне агентство з попередження корупції має перевірити її і оприлюднити результати «ревізії». 

2,5 мільйона гривень - це застава, яку партії або кандидат особисто вносять на рахунок Центральної виборчої комісії (ЦВК). Без цього кандидата не зареєструють. Цю заставну суму повертають тільки в двох випадках: коли кандидат виграє вибори і якщо він виходить у другий тур, в іншому випадку гроші потрапляють до держбюджету. 

Вибори президента обійдуться країні в 2,4 мільярда гривень, така сума передбачена в держбюджеті-2019. Але в цілому на вибори в поточному році планують витратити 4,3 мільярда гривень, оскільки восени мають відбутися ще й парламентські вибори. 

У вересні 2018-го ЦВК спростила процедуру голосування для жителів непідконтрольних Україні території. Наші співвітчизники, які мають прописку в ОРДЛО або в Криму, можуть не додавати до заяви документи, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування. Їм потрібно буде звернутися до відділу державного реєстру виборців за місцем проживання і написати заяву про тимчасову зміну місця голосування, для цього необхідно мати при собі паспорт. 

Примітка Lenta.UA: За 27 років незалежності в Україні були обрані 5 президентів: Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович, Петро Порошенко. Чинний секретар РНБОУ Олександр Турчинов в 2014 році був призначений виконуючим обов'язки президента, після втечі з країни Віктора Януковича.

Вас агітують або всього лише інформують - як розібратися? 

Важливим елементом будь-якої виборчої кампанії є її інформаційна складова. Існує кілька понять, які безпосередньо стосуються виборчого процесу, але мають різні цілі. Щоб не бути обдуреним, виборцю важливо розрізняти їх. Це: передвиборна агітація, політична реклама, а також інформаційне забезпечення виборів. 

«Відповідно до частини 1 статті 57 Закону «Про вибори Президента України»,«передвиборна агітація розпочинається кандидатом на пост Президента України на наступний день після дня його реєстрації Центральною виборчою комісією і закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем ​​виборів», - пояснює тонкощі процесу Lenta.UA юрист Андрій Стаховський. 

Що заборонено при агітації? Поширення у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, а також пропаганда війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення. 

Забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей, а також безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. 

Ще одне табу - розміщення друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, політичної реклами та повідомлень про перебіг виборчого процесу на пам'ятках архітектури, а також у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху. І це далеко не повний перелік обмежень, встановлений ст. 64 Закону про вибори глави держави. 

Що таке політична реклама? Політичною рекламою вважаються матеріали передвиборної агітації, які розміщені або поширюються за допомогою рекламних засобів. 

Коротко про відмінності між агітацією і інформацією про вибори. ЦВК і тільки ЦВК здійснює загальне інформаційне забезпечення виборів: зокрема, це інформація про виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту; адреса територіальної та дільничної виборчих комісій, виборчої дільниці виборця і адреси приміщення для голосування, дату та час голосування. 

Визначити, чи перед вами інформаційний або агітаційний матеріал, можна так: агітаційні матеріали спонукають виборців голосувати або не голосувати за певних кандидатів чи партії - суб'єктів виборчого процесу. У свою чергу інформаційні матеріали - інформують про факти і події, пов'язані з проведенням виборів. Не більше - не менше.

Про виборчу корупцію

Згідно з даними соціологічних опитувань 58 % українців проти такого виду агітації, як «матеріальна допомога». Про це, зокрема свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг». Разом з тим, на думку експертів, з огляду на бідність населення, рано говорити, що більшість відмовиться отримувати «допомогу» під час виборчої кампанії. 

"На президентських виборах підкуп можливий лише частково. У масштабах всієї країни це не зможе зробити жоден з кандидатів. Чи не тому, що не хочуть, а через те, що просто не вистачить коштів. Сьогодні голос одного виборця коштує приблизно 2 тис. грн. У цю суму включені гроші, які отримає сам виборець, організатори підкупу і поліцейські, які повинні це «кришувати». Щоб забезпечити вихід у другий тур, треба отримати голоси двох-трьох мільйонів виборців. Так що мова йде про багато мільйонів доларів ", - зазначає в коментарі Lenta.UA політолог Віктор Лесев. 

"Такий фактор, як готовність виборців брати гроші від штабів кандидатів, на жаль, нікуди не зникне. Соціологія фіксує - величезна кількість людей визначаються, як голосувати, беручи до уваги саме матеріальні чинники ", - констатує в свою чергу екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера. У плані ролі гривні у виборі, на думку Магери виборчий марафон-2019 нічим не буде відрізнятися від попереднього. Чи так це - дізнаємося незабаром , адже до виборчого часу «Ч» залишилося не так вже й багато часу.

Наталія Ромашова, спеціально для Lenta.UA

Фото: РИА Новости