Помер культовий японський фотограф, який багато років ночами знімав парочки в парках

Ред'ярд Кіплінг писав: "Захід є Захід, Схід є Схід, і разом їм не зійтися". Але навіть серед екзотичних для європейця далекосхідних культур японська стоїть окремо. Деякі речі не тільки в мистецтві, а й у поведінкових моделях японців, нас просто незрозумілі - і тому іноді відштовхують, а іноді навпаки притягують європейську публіку.

Наприклад, парочками, які займаються, скажімо м'яко, "обнімашками", у нічному міському парку, європейця не здивуєш. Однак його напевно вразить те, що в Японії навколо такої парочки може збиратися кілька людей, які стоять на відстані одного-двох кроків до неї і мовчки спостерігають за тим, що відбувається. Як варіант, такі, назвемо їх "тихі вуайєристи", можуть спробувати доторкнутися до одного з партнерів (якщо ті не заперечують), хоча це вже небезпечно - адже можна нарватися і на негативну реакцію. Сцена такого роду настільки зачепила в 70-і роки звичайного молодого комерційного фотографа Кохея Йосіюкі, про смерть якого повідомляє ARTnews, що проходив уночі через токійський парк, що він захотів зняти її на плівку.

Технічно це було нелегко, але Японія - країна просунутої техніки, так що Йосіюкі придбав невидимий звичайним оком інфрачервоний спалах - і вирушив на "фотополювання". Як він сам розповідав, вуайєристом він не був, але йому доводилося їм ще до початку зйомок прикидатися цілих шість місяців, щоб не бути вигнаним із цієї спільноти. Потім він вже взяв до рук невелику 35-мм камеру з інфрачервоною плівкою – і результатом стала серія знімків, які він робив кілька років.

У 1979 році в Komai Gallery в Токіо відбулася виставка цих робіт, причому вона була організована незвичайно – фотографії друкувалися на аркушах такого розміру, щоб людські тіла виглядали у свою натуральну величину. Світла в галереї не було, але відвідувачам видавали ліхтарики, тож ілюзія перебування в нічному парку на черговому сеансі вуайєризму була повною. Виставка справила враження, Йосіюкі став відомим і пообіцяв знищити всі фотографії, щоб випадково не розкрити особистості тих, хто підглядав за парочками.

Проте обіцянки своєї не дотримався (що взяти з художника?) і через рік видав з цими фото альбом. Кілька років книга добре продавалася, але потім про неї та її автора поступово забули. Проте коли Йосіюкі перевидав цей альбом у 2020 році, той розійшовся миттєво. І це, в принципі, зрозуміло - адже, наприклад, японський майстер еротичної фотографії Нобуєсі Аракі відомий на весь світ, але при всій повазі до майстра можна помітити, що він далеко не один у цьому жанрі.

А ось те, що робив Йосіюкі, для якого навіть незрозуміло, що було головним - нічні парочки, що займаються любов'ю або глядачі (швидше, все ж таки друге), що підглядають за ними, - дійсно так і залишилося єдиним у своєму роді. Дивним, звичайно, але все ж таки теж мистецтвом. І навіть по-своєму пронизливим - адже вуайєризм це не тільки, скажімо так, "перекручення", це ще й фотосвідчення відчайдушної самотності людей у багатомільйонному Токіо.

Фото: Pinterest