Політика Влада

Нова ланка: що кажуть експерти про створення «космічного» міністерства

16:04 29 тра.  711 Читайте на: УКР РУС

Уже в самому найближчому майбутньому уряд Шмигаля поповниться новим міністерством - оборонно-промислової політики, яке зокрема, буде займатися не тільки ОПК, але і космічними розробками. Чи стане ця ініціатива координуючим комунікаційним гвинтиком у владному механізмі або ж навпаки - зіграє згубну роль дисбалансу у виконавчій системі влади, розбиралася Lenta.UA.

На сьогоднішній день український Кабінет міністрів складається з 15 профільних міністерств. При цьому, досить тривалий час три міністерства - культури і інформаційної політики, освіти і науки, а також енергетики та захисту навколишнього середовища залишаються фактично «обезголовленими». Після відставки Кабінету Олексія Гончарука, замість повноцінних міністрів там керують люди в статусі виконуючих обов'язки. Під час недавньої прес-конференції президент Володимир Зеленський поскаржився: мовляв, в країні існує гострий кадровий голод і ось уже кілька місяців поспіль, він не може знайти підходящі фігури на перераховані вище посади в Кабміні. Тут, до речі, слід зазначити, що де-юре глава держави не має ні найменшого відношення до вищеназваних міністерствам. Гарант подає на затвердження Верховної Ради кандидатів на керівництво в двох міністерствах - закордонних справ і оборони. Таким чином, публічно підтверджуючи свою безпосередню причетність до формування непідконтрольних йому за законом міністерств, «Зе» наочно демонструє суспільству те, в який викривленій системі владних координат живе країна.

Отримавши монополію на владу, Зе-команда експериментувала з урядової конструкцією, розбиваючи одне міністерство на кілька, поєднуючи непоєднуване. В якості яскравого прикладу тут може послужити згадане вище міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища. Дуже дотичні сфери, чи не так? Проте, послідовно рухаючись по шляху проб і помилок, влада часом видозмінює управлінський архітектурний дизайн. У четвер, 28 травня, до цього процесу підключився Рада національної безпеки і оборони (РНБО). Зокрема, секретар Радбезу Олексій Данилов заявив, що в рамках заявленої раніше реформи оборонно-промислового комплексу планується створити профільне міністерство і, більш того, призначити «під нього» окремого віце-прем'єра. «Кардинальна зміна підходів до управління ОПК має вирішити насамперед проблему недостатнього рівня координації суб'єктів військово-промислової політики, зокрема, відсутність профільного координуючого органу, і ввести системний підхід до розвитку цієї сфери», - заявляє секретар РНБО Данилов.

Крім формування та забезпечення реалізації загальнодержавної військово-промислової політики, майбутнє міністерство буде вирішувати питання організаційно-правової форми роботи підприємств, що входять до складу стратегічно важливого для країни концерну «Укроборонпром».

«Підприємства ОПК сконцентруються на забезпеченні армії сучасним високотехнологічним озброєнням і технікою, що дозволить ефективно реагувати на сучасні виклики», - запевняє секретар РНБО.

Анітрохи не применшуючи роль і вагу інших міністерств, відзначимо, що оборонно-промислова сфера, з урахуванням перебування країни в стані неоголошеної війни, апріорі відноситься до ключових державних пріоритетів. Тому виникає цілком закономірне питання про те, чи варто тут і зараз, без продуманої від «А» до «Я» тактики і стратегії, займатися реформаторсько-експериментальною діяльністю в надважливому оборонному секторі?

«Нам давно потрібен орган, який координував би розвиток оборонно-промислового комплексу та військово-технічну політику. Чи буде це звичайне міністерство або міністерство з профільним віце-прем'єром - це вже рішення уряду, але не може бути такого в принципі, щоб тільки більше 150-ти підприємств, що входять в «Укроборонпром», плюс десятки приватних структур цієї галузі, залишилися без завдань, без окреслених пріоритетів тощо. Тим більше, що ця сфера потребує довгострокового планування. Система озброєнь, їх виготовлення - це те що необхідно закладати в річний бюджет», - зазначає в розмові з Lenta.UA колишній міністр оборони Анатолій Гриценко, який підтримує створення нового міністерства. Разом з тим, за словами екс-глави Міноборони, вкрай важливо, щоб за допомогою РНБО між майбутнім міністерством і президентом, як верховним головнокомандувачем, була чітко скоординована робота, оскільки від її результатів залежить ні багато, ні мало - обороноздатність багатомільйонної країни.

Рішення про створення міністерства оборонно-промислової політики - це дуже і дуже позитивний крок, якщо за цим послідує правильна, зважена, розмірене реалізація поставлених завдань, переконаний нардеп Верховної Ради трьох скликань, автор більшості законів України, що регулюють сферу нацбезпеки і оборони Георгій Манчуленко. У бесіді з Lenta.UA він, як і Анатолій Гриценко, констатує, що Україна спізнилася зі створенням подібного роду органу: «У нас досі, на превеликий жаль, немає належної структури, яка займалася б всім оборонно-промисловим комплексом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку і опікувалася б зміцненням оборонного потенціалу держави саме з технічної точки зору. Дуже хочеться сподіватися на те, що ініціатива по створенню спеціального міністерства з питань оборонно-промислового комплексу буде реалізована практично - з розумом і без поспіху».

Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння, коментуючи Lenta.UA «міністерсько-оборонну» ініціативу влади, підкреслює: «Насправді мова йде про реалізацію президентського указу, який передбачав створення органу центральної виконавчої влади в системі управління оборонно-промислового комплексу, яким може бути тільки міністерство. Це вкрай важливо, оскільки у нас протягом тривалого часу відбувається розбалансування в практичній реалізації низки важливих проектів. Тому, рішення про створення профільного міністерства, теоретично, на мій погляд, правильне і назріле. Однак питання полягає в тому, яким чином вдасться забезпечити професійний кадровий склад такого міністерства. Це - з одного боку. З іншого, на даний момент невідомо, яким чином нова владна структура вплине на інші, вже запущені процеси. Проте, я є прихильником ідеї створення міністерства з питань оборонно-промислової політики. Головне, щоб був чітко вироблений функціонал, тоді це істотно спростить взаємодію міністерства оборони з «Укроборонпромом» і приватними компаніями і ми, нарешті, отримаємо певну управлінську вертикаль оборонно-промисловою сферою, яка є надзвичайно важливою в умовах постійно існуючої зовнішньої військової загрози».

Оцінюючи для Lenta.UA, ймовірні результати впливу на оборонно-промисловий комплекс країни нового вузькопрофільного міністерства, екс-заступник секретаря РНБО Степан Гавриш зазначає наступне: «У нинішніх умовах стратегію уряду має визначати три фактори: військово-політичний, економічний і соціальний. Тому, ініціативу Данилова про створення міністерства оборонно-промислової політики вважаю абсолютно правильною, хоча і запізнілою. З тим, щоб формувати загальнонаціональну політику в оборонному секторі дійсно необхідний державний менеджер, висококласний управлінець. Цю функцію цілком могло б виконувати керівництво міністерства промислової політики, якби Україна не перебувала в стані складної і затяжної війни». Майбутнє міністерство оборонно-промислової політики, на переконання пана Гавриша, має на найвищому рівні грати роль централізованого органу, який буде не тільки створювати і структурувати систему замовлень для армії, а й одночасно формувати стратегію розвитку все ще досить потужного оборонного комплексу країни. «Дуже важливо, хто саме керуватиме новим міністерством. Головне, щоб туди не прийшли «любі друзі» з «95 кварталу», що не володіють ні компетенцією, ні належної моральної платформи для роботи на посадах такого рівня і значущості», - каже Степан Гавриш і підкреслює, що новоствореному міністерству слід надати право законодавчої ініціативи не через Кабмін, а безпосередньо. Це, на думку колишнього заступника секретаря РНБО дозволило б затвердити якісні правила переходу на нову систему управління в оборонній промисловості. Коли значна частина державних підприємств, які є на сьогодні банкрутами і за формою, і за змістом, могли б бути приватизовані та передані в приватні руки інвесторам, які відповідно до урядової програми замовлень, організували б випуск продукції. «Ми живемо в часи гонки озброєнь, яка давно вийшла за рамки кваліфікації змагань між ядерними державами. Тому, нам сьогодні дуже потрібен генератор нових ідей, планів і стратегій, зосереджений в спеціалізованому і професійному вертикально інтегрованому центрі, яким якраз і може виступити міністерство оборонно-промислової політики», - робить висновок Степан Гавриш.

Сам по собі факт створення міністерства оборонно-промислового комплексу не викликає категоричного заперечення або несприйняття, проте ще перед безпосереднім початком його діяльності, повинен бути вироблений правильний порядок позиціонування, - говорить в коментарі Lenta.UA директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан. «Перш за все, наша влада, яка ініціює створення міністерства оборонно-промислової політики повинна ще на старті привселюдно заявити про те, що українська держава перебуває в стані протидії військової агресії з боку Росії. Це важливо для розуміння світовим співтовариством необхідності належного фінансування даного міністерства, а також тієї частини промисловості, яка забезпечує сили і засоби для наших збройних сил», - зазначає експерт.

«На сьогоднішній день у владній вертикалі країни відбувається якась незрозуміла чехарда: сьогодні можуть створити міністерство, а вже завтра скасувати його. Тобто, ми спостерігаємо управлінський хаос у всій його «красі». І дуже не хотілося б, щоб у вир цього управлінського хаосу був втягнутий військово-промисловий комплекс, тому що в таких умовах ні до чого хорошого це не призведе. Я, відверто кажучи, побоююсь цієї влади, бо у неї все якось дуже легко відбувається: то об'єднують міністерства, то роз'єднують, то створюють, то скасовують...», - резюмує Юрій Рубан.

Концепція реформування вітчизняного оборонно-промислового комплексу, яку недавно в ході закритої наради презентував секретар РНБО Олексей Данилов, є плодом спільних напрацювань Радбезу і Офісу президента. З урахуванням того, що за словами пана Данилова, реформа ОПК повинна стати наймасштабнішою за останні десять років, хочеться вірити, що перед натисканням опції «Start», і на Банковій, і в РНБО прорахують навіть самі найменші ризики, які, в разі відсутності чіткого алгоритму їх мінімізації, в результаті можуть вилитися у величезні проблеми для всієї країни.

Наталія Ромашова

Найпопулярніше