Нічого особистого. Як колишній штурмовик та офіцер Вермахта став генсеком ООН

Курт Вальдхайм народився 1918 року в невеликому містечку поблизу Відня. Служив в австрійській армії, а через три тижні після аншлюсу 1938-го подав заявку на вступ до Націонал-соціалістичної німецької студентської ліги. Через деякий час добровільно став членом СА — воєнізованого крила нацистської партії.

У 1941 році Вальдхайм був призваний до Вермахту і відправлений на Східний фронт, де служив командиром відділення. У грудні був поранений, але незабаром повернувся до своєї частини.

В автобіографії 1985 року він стверджував, що взимку 1942 був демобілізований після поранення, насправді Курт служив до лютого 1945 року і закінчив війну у званні оберлейтенанта.

Особливий інтерес викликає його перебування в Боснії та ймовірна участь у Битві на Козарі, де німці вдалися до системної зачистки території сербського населення. У 1986 році Вальдхайм виправдовувався, що служив перекладачем і нічого не знав ні про репресії проти місцевих мирних жителів, ні про масові вбивства в сусідніх провінціях Югославії.

У 1945 році оберлейтенант здався британським військам у Каринтії, заявивши, що втік зі свого командного пункту.

Після закінчення юридичного факультету Віденського університету Вальдхайм працював у посольстві Австрії у Парижі, у 1956-1960 рр. служив послом у Канаді, а 1964-го став постійним представником Австрії при ООН. 1968 року його було призначено міністром закордонних справ, а 1970-го Вальдхайм балотувався на посаду Генерального секретаря ООН. Кандидат був підтриманий Радянським Союзом і несподівано переміг. У СРСР до нього ставилися з симпатією, у перекладі російською вийшли книги дипломата «Єдина у світі посада» і «Австрійський шлях». 1976 року генсек балотувався на другий термін і знову здобув перемогу.

1986 року Курта Вальдхайма висунули кандидатом у президенти Австрії, але незадовго до виборів виявилися документи, що свідчили про його нацистське минуле. Югославська комісія з військових злочинів навіть вимагала його видачі за звинуваченням у причетності до розправи у Козарі.

Тоді ж Всесвітній єврейський конгрес заявив, що Вальдхайм збрехав про своє минуле в СА і приховував свою службу штабним офіцером спеціальних місій у Югославії та Греції. Можлива причетність політика до масових вбивств перетворила справу Вальдхайма на сенсаційний скандал.

Проте 8 червня 1986 року його було обрано президентом Австрії. На знак протесту Ізраїль відкликав з Австрії свого посла, президентові було заборонено в'їзд до США та відмовлено у візитах до більшості західних країн. Після закінчення терміну повноважень 1992 року Вальдхайм не бажав переобрання. Він помер 14 червня 2007 року у віці 88 років від серцевої недостатності.

Раніше ми повідомляли, що німецькі прокурори відновили розслідування справ про вбивства у таборах смерті.

Спорт поза політикою? 85 років тому у нацистському Берліні відкрилася Олімпіада-1936.