Не Палицею, так «Дубиною»: як поведуть себе нардепи Коломойського після введення проти нього санкцій

Як відомо, днями офіційний Вашингтон ввів санкції проти олігарха Коломойського і членів його сім'ї. Обмежувальні заходи складно назвати серйозними - це тільки лише заборона на в'їзд в США. Однак рішення американських судів про відбирання власності в Штатах і недавня стаття в «Financial Times», де Ігор Валерійович поряд з кумом Путіна Медведчуком, прямо названо «проросійським олігархом», свідчать про те, що це - тільки початок.

Про те, що гра буде багаторівневою, натякнула у вчорашньому інтерв'ю і прес-секретар президента Юлія Мендель, яка відзначила, що Володимир Зеленський дійсно готовий кинути виклик впливу українських олігархів всюди: від енергетичного і банківського секторів до політики і медіа. «Певні санкції Штатів проти Коломойського є більше символічними і показують, що у них (американської влади - ред.) є докази його корупції, оскільки там звучить чітко слово «корупція». Однак я думаю, що це далеко не кінець історії», - сказала спікер глави держави, нагадавши при цьому, що в Україні трьом колишнім топ-менеджерам «Приватбанку», що раніше належав Коломойському, вже оголосили підозру в розтраті 137 млн грн.

Читайте також: В Офісі президента відреагували на санкції США проти Коломойського

На питання про те, чи варто очікувати саме українських санкцій щодо Коломойського, «голос» Зеленського, посміхаючись, відповіла: «Ну... подивимося». Відзначимо, що відповідь пані Мендель є ні ствердною, ні негативною не тому, що вона вирішила тримати інтригу. Справа в тому, що про плановані санкції, які в останні тижні буквально пачками видає Рада нацбезпеки і оборони знає дуже вузьке коло людей, в яке прес-секретар президента, яка не має до речі, за власним бажанням доступу до державної таємниці, не входить.

Однак більш обізнані люди, близькі до впливових членів РНБО, offrecords визнають, що нинішній господар Банкової дійсно налаштований рішуче в плані війни з олігархами - навіть тими, хто за допомогою своїх телемайданчиків дали йому путівку у велику політику.

Зрозуміло, що якщо чинний гарант Конституції, дійсно зважився на реальну - не імітаційну деолігархізацію, в головному кабінеті на Банковій, 11 прораховують всілякі ризики такого неординарного і досить рішучого кроку. У їх числі - можлива переорієнтація груп впливу в стінах єдиного законодавчого органу країни.

«На даний момент можу сказати так: ясно, що нічого не ясно. Ми просто дезорієнтовані і діємо ситуативно - кожен сам по собі. Ніяких «установок» від Коломойського не надходило, вичікувальну позицію зайняв і Офіс президента. До речі, в штаб-квартиру британської розвідки MI-6 зараз легше потрапити, ніж в ОП - тепер там нас, депутатів від «Слуги народу», приймають виключно за попереднім записом і з фіксацією конкретних цілей візиту», - ділиться з Lenta.UA подробицями атмосфери, що панує на владній кухні, один з парламентаріїв «зеленої» фракції, якого відносять до групи впливу Коломойського.

За його словами, в приватних бесідах більшість нардепів, так або інакше входять в орбіту впливу опального олігарха, зізнаються, що під час пожежі - тобто, конкретному «наїзді» влади на колишнього співвласника «Привату», готові повністю переорієнтуватися на Банкову: «У Зеленського ще як-не-як - половина президентського терміну, а з ним і повних важелів впливу, а що буде у Коломойського, крім вагону різнокаліберних проблем? Звичайно, доведеться адаптуватися до ситуації, тим більше, що Ігор Валерійович ніколи не відрізнявся політичною охайністю і в будь-який момент може «кинути» не тільки конкретну фігуру, але і депутатську групу або навіть партію, як це сталося з відомим «УКРОПом» і її тодішнім лідером Геннадієм Корбаном.

Зараз в проколомойском парламентському таборі панує тихий «розбрід і хитання». Разом з тим, певні тенденції, які свідчать про подальшу тактику «багнетів» ІВК вже намітилися. Буквально на днях, виключений із фракції «слуг» і також потрапив під санкцій батіг США нардеп Олександр Дубинський створив міжфракційне депутатське об'єднання «Дубина - слуга українського народу». У своєму telegram-каналі Дубинський окреслив наступні завдання МФО: сприяти формуванню порядку денного для влади, в тому числі, парламенту, яка б реально відповідала вимогам українського суспільства і сучасним викликам, сприяти виконанню Україною своїх багаторічних міжнародних зобов'язань в розслідуванні резонансних злочинів та здійсненні справжнього правосуддя в цих справах.

Дубинський, який сам же і очолив нове парламентське утворення, зазначає, що кількість учасників МФО не буде обмежена своїм початковим складом, але не назвав учасників. За нього це зробив нардеп від євросолідарності Олексій Гончаренко. В опублікованому нардепом від ЄС списку фігурують діючі «слуги» Олексій Мовчан, Сергій Швець, Анастасія Ляшенко, Андрій Боблях, Дмитро Чорний і екс представник СН, а нині член групи «За майбутнє» Антон Поляков. Дубинський фактично підтвердив факт входження цих нардепів до складу МФО, зазначивши при цьому, що список може, і напевно буде розширяться.

Якщо Олександру Дубинському вдасться зібрати під парасолькою свого міжфракційного депоб'едіненія 17 осіб, то, за регламентом ВР, формальна МФО-шка може трансформуватися в повноцінну депутатську групу по аналогії з «Довірою» і «За майбутнє». З урахуванням того, що до орбіти впливу Коломойського відносять близько 30-ти представників «Слуги народу», ідея створення нової групи не здається такою вже примарною. Але тут є дуже і дуже важливий нюанс: якщо з табору «слуг» вийде хоча б 20 чоловік, то в пропрезидентської фракції буде 225 членів і, таким чином, монобольшінство де-юре «помре», створюючи тим самим привід або для дострокових виборів, або для створення коаліції СН з іншими, представленими в Раді фракціями. Таким чином, створення об'єднання «Дубини - слуги народу» теоретично може поховати монопольну парламентську більшість.

З іншого боку, недалека історія знає приклад, коли коаліція БПП + «Народний фронт», не маючи в активі необхідні 226, спокійнісінько працювала, вдаючись до ситуативних союзів. Але у Банкової, в разі фактичного розвалу монобольшості, можуть виникнути проблеми і з тимчасовими союзниками, оскільки якщо Коломойський піде на загострення, в унісон з «зеленими» навряд чи стануть голосувати їх союзники з групи «За майбутнє», яку контролює олігарх. Але і тут не все так просто. ЗМ вже покинув одіозний нардеп Яценко, який вирішив поринути в який раз в самостійне політичне плавання і, за чутками, найближчим часом піти намір ще кілька парламентаріїв, зокрема, власник мережі «Епіцентр» Олександр Герега.

Причиною, через яку «За майбутнє» дихає на ладан є чорна кішка, нібито пробігла між Ігорем Коломойським і фактичним лідером ЗБ Ігорем Палицею. У кулуарах говорять, що Палиця хоче максимально абстрагуватися від став не в міру токсичним олігарха. Сам Палиця відмовляється публічно коментувати ймовірний розлад у стосунках з Коломойським. Однак в одному з недавніх політшоу, він намагався всіляко відхреститися від ІВК, заявляючи, що є всього лише приятелем Коломойського, а не його бізнес-партнером. Однак це неправда, оскільки не секрет, що пан Палиця - співвласник в цілому ряді активів з Коломойським: заправки, Укрнафта, Кременчуцький НПЗ, «Буковель» і, в кінці-кінців партія «За майбутнє». Але Палиця, очевидно, рухомий почуттям самозбереження, публічно зрікається олігарха, який раніше сам, як правило зраджував навіть найближчих партнерів...

Як поведе себе в ситуації, що склалася Ігор Коломойський - це головне питання, що цікавить сьогодні багатьох топових політгравців. Можливостей для гри і дій у нього більш ніж достатньо і при бажанні олігарх може добряче попсувати нерви Банковій, вставляючи нишком палиці в колеса. Однак наші джерела в ОП стверджують, що на рожен «заграти» Ігор Валерійович навряд чи піде.

«Жорсткий пресинг з боку США, загроза введення санкцій і навіть кримінальних справ у нас, а також ймовірність позбавлення українського громадянства і, відповідно, ризик екстрадиції... Словом, букет претензій до Коломойського можна доповнювати і доповнювати - «квіточок» там вистачає. Все це в купе змушує його залягти на дно і бути поступливим», - каже наш співрозмовник, ускладнюючи при цьому відповісти на питання, як довго може тривати «ручне» управління імпульсивним олігархом і, відповідно, контрольованими їм парламентськими групами. Точніше, їх осколками, які, тим не менш, також важливі для Офісу президента в умовах дедалі більшого голосового дефіциту «зеленої» монобільшості...

Наталія Ромашова

Читайте також: Олігархічна парасолька або американська «броня»: чому санкції проти Коломойського поставили Зе на розтяжку