"Напоїти в лазні і організувати дівчат". Як НАБУ вело розслідування резонансних справ

До нього є конкретна претензія: він офіційно внесений до реєстру корупціонерів.

Правда, цим список питань до головного антикорупціонера не вичерпується. При вкрай низькій ефективності роботи (жоден топ-чиновник за чотири роки роботи антикорбюро в тюрмі не сидить), методи НАБУ виглядають вкрай сумнівними. 

"Країна" розбиралася, як НАБУ при Ситнику вело розробку корупціонерів. 

Стеження за дітьми

Документи, які опинилися в розпорядженні "Країни", показують, як НАБУ готує розробку своїх "жертв" - на прикладі службовця Нацбанку Віталія Ліщука, начальника одного з відділів департаменту банківського нагляду. 

До нас потрапило досьє відомства Ситника на цього чиновника. 

У ньому є дані на його дітей - дочка і пасербицю - а також дружину. Цікаво, що вік дітей встановлюється за зовнішнім виглядом - "на вигляд 10-12 років", йдеться в документі. Тобто детективи НАБУ вели зовнішнє спостереження за неповнолітніми дітьми. 

Крім даних з послужного списку і декларації, в досьє є огляд сторінки чиновника в соцмережах. Причому акцент робиться на дуже особистих речах - наприклад, його музичні вподобання і улюблені телепередачі. 

"У ході аналізу персональної сторінки Ліщука В.В. в соціальній мережі Facebook встановлено, що музичними вподобаннями останнього є групи "Океан Ельзи", "Major Lazer", "Pink Floyd", "Faithless". Улюбленими передачами є програма "Гроші", "Ліга сміху", "Прожекторперісхілтон", "Comedy Club", "Top Gear", - йдеться в досьє. 

Також там зазначено, що чиновнику подобається Формула-1, два столичних ресторани і заміський клуб.

Тобто мова про негласне стеження за людиною і його сім'єю. Причому стежать не за тим, що може бути пов'язано з правопорушенням, а й суто особистими пристрастями, які взагалі не мають відношення до злочинної діяльності. 

Такі відомості можуть збиратися тільки з однією метою - скласти психологічний портрет фігуранта, щоб увійти до нього в довіру, зіграти на його слабкостях і захопленнях. 

Як працюють агенти НАБУ

У 2018 року СБУ оприлюднила внутрішні методички для агентів бюро Артема Ситника. У них йшлося про те, як втиратися в довіру до ймовірних корупціонерів і провокувати їх на протизаконні діяння. 

Причому на конкретному прикладі чиновника Нацбанку, про якого говорилося вище. 

Скріни виклала прес-секретар "контори" Олена Гітлянська. Напередодні перший заступник голови відомства Павло Демчина заявляв, що НАБУ збиралася шантажувати вже згаданого нами Віталія Ліщука - такі дані він отримав в ході розслідування "протиправної діяльності НАБУ".

"У сейфі одного зі співробітників НАБУ був вилучений конверт, в якому знаходився план компрометації співробітника НБУ. Згідно з ним, представники НАБУ повинні були створити умови для знайомства з зазначеною посадовою особою шляхом штучного створення ДТП з його участю і подальшим запрошенням до закладу громадського харчування для вживання алкогольних напоїв нібито для врегулювання питань відшкодування шкоди, завданої під час ДТП. Після вживання алкоголю співробітниками НАБУ планувалося спровокувати співробітника НБУ до інтимних стосунків з заздалегідь обраною особою і здійснити відеофіксацію позашлюбних статевих зв'язків", - заявили тоді в СБУ. 

Фотокопії методички - як це зробити - тоді опублікувала Гітлянська.

Війна ставленика Порошенко Демчини і НАБУ - окрема історія. Нас же цікавлять внутрішні документи відомства Ситника, які спливли в ході цього конфлікту. 

Вони регламентують, як саме потрібно шукати підходи до Віталія Ліщука. Перша частина всіх сценаріїв - це знайомство. Воно повинно бути таким, щоб у агента і "жертви" був привід для подальшого спілкування. 

Наприклад - провокація ДТП і в якості вибачень - похід в паб за рахунок "кривдника". Другий варіант - інсценування пограбування, при якому чиновника рятує легендований агент НАБУ. Після чого також жертві пропонується знайомство і випивка. 

Третій спосіб - "дівчині потрібна допомога". На дорозі, по якій об'єкт слідує додому, з'являється дівчина, що потрапила в аварію. Жертва приходить на допомогу, далі зав'язується знайомство. 

Є і пара варіантів "лову" через інтернет: з фігурантом через Facebook знайомиться красива дівчина. І спосіб, оптимізований саме під банкіра Ліщука: акційна пропозиція для власників автомобіля Mazda: взяти участь в тест-драйві (банкір водить Mazda CX-5). На цьому тест-драйві і відбувається знайомство з агентом. 

Другий етап - залучення "клієнта" в стосунки. Після знайомства пропонується так чи інакше затягти жертву на випивку, а потім і до повій - в баню або масажний салон - і зняти втіхи на фото або відео. "Точка" при цьому повинна бути перевіреною. 

"Під час відпочинку в лазні напоїти особу. Через деякий час організувати дівчат", - говорить інструкція. 

У разі "потрапила в аварію дівчина" їй самій пропонується вступити в інтимну близькість з чиновником. При необхідності пропонуючи секс утрьох з "подругою". Зрозуміло, з відеофіксацією. 

Саме ця частина потрібна для майбутнього шантажу жертви. Далі йде третій етап - пропозиція хабара за послуги, пов'язані з місцем роботи чиновника. Саме до Ліщука планувалося висунути прохання - допомогти забрати депозит, який застряг в проблемному VAB-банку. 

Ще один варіант "підчепити" чиновника - зателефонувати йому, представившись юристом міжнародної компанії. І попросити за винагороду видати інсайдерську інформацію по одному з банків, що ліквідуються, які курирував Ліщук. 

Інші версії підстави - доступ за хабар до торгів активами ліквідованого Дельта-банку, де працює дружина чиновника НБУ. Або його посередництво для вибору банку, через який можна конвертувати велику суму готівки. 

Але найцікавіше - це останній етап. При вдалому сценарії розвитку подій - якщо об'єкт погодився на хабар і це вдалося задокументувати - агент НАБУ повинен пред'явити йому весь зібраний компромат. 

Це вкрай дивно, адже за логікою чиновника, що піддався на провокацію  потрібно в законному порядку затримувати, оголошувати підозру, судити. 

Але судячи по "камінг-ауту", мета агента - шантаж, а не правосуддя. Адже компромат пред'являють з метою щось отримати від об'єкта. 

У кращому випадку - інформацію на більш велику рибу, яку потім можна буде посадити на лаву підсудних. У гіршому - банальне вимагання грошей або послуг. 

Окремо варто сказати про допустимість таких методів впливу. Згідно із законом провокація хабара є неприпустимою. Інсценування може бути тільки в тому випадку, якщо хабародавець сам звернувся в органи і погодився передати гроші під контролем оперативників. 

Саме тому проти агентів НАБУ їх опоненти з інших відомств охоче порушували справи. 

Агент Катерина і Боярський з НАБУ

Вперше про те, що відомство Ситника використовує метод провокації, стало відомо влітку 2017 року, коли почалася "бурштинова справа" нардепів Полякова і Розенблатта. 

Їх викрила агент Катерина Сивоконь-Помикалова , яка запропонувала їм пролобіювати поправки в закон про видобуток бурштину.

Правда, після цього саму Катерину викрили СБУ і Генпрокуратура, фактично вивівши її з гри. Силовики показали її розкішний особняк в Києві, люксові автомобілі і розповіли, що Сивоконь працювала штатним провокатором ще в МВС (про це привселюдно розповідав генпрокурор Юрій Луценко). 

У листопаді СБУ затримала ще одного провокатора НАБУ, який намагався дати хабар чиновникові Міграційної служби Дарині Пимаховій. Його звали Юрій Боярський. 

Він пропонував Пимаховій оформляти за гроші дозволи на проживання для азіатів, але та повідомила в СБУ. В результаті Боярський і ще кілька агентів, які жили на конспіративній квартирі, були затримані. Правда потім їх відпустили. 

Фото: НАБУ.