Ми всі повинні перехворіти, а епідемія коронавірусу завершиться наприкінці 2021 року - Ольга Богомолець

- Досить суперечлива інформація лунає останніми днями від представників влади стосовно коронавірусних тенденцій, починаючи від того, що друга хвиля вже у розпалі, закінчуючи тим, що наразі не вщухла ще й  перша. Як би ви  оцінили поточний стан справ з Covid-19, з урахуванням того, що добова кількість фіксованої захворюваності стрімко зростає?

- Вся інформація, яка надавалася посадовими особами стосовно першої, другої і ще якоїсь там хвилі, не відповідає дійсності, оскільки Україна ще не зайшла в пікове плато першої хвилі. Ми зараз знаходимося в частині підйому першої хвилі. Далі нас очікує плато, яке буде триматися певний час і потім вже перша хвиля має піти на спад.

Читайте також: Медики розповіли про симптоми і особливості лікування "постковідного синдрому"

- Можете, бодай приблизно, окреслити часові рамки даних циклів з тим, аби люди могли орієнтуватися?

- Все буде залежати від тих заходів, які буде здійснювати влада. Один з останніх моїх постів у Facebook, де я чітко розклала по поличкам, що і як зараз потрібно робити, має певне реагування. Принаймні, пан Радуцький (Михайло Радуцький — нардеп від “Слуги народу”, голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування — Ред.) одразу ж заявив, що підтримує ідею карантину вихідного дня. Дещо згодом було заявлено, що вузи мають бути переведені на дистанційне навчання. Це — дві з трьох моїх вимог (третя озвучена пані Богомолець вимога - негайно заборонити всі масові заходи по всій країні, а за порушення мають бути не штрафи, а карна відповідальність – Ред.), які спроможні загальмувати підйом захворюваності.

Чому для нас вкрай важливо його — підйом — гальмувати? Тому що півроку часу, який нам вдалося завдяки жорсткому карантину протриматися без дуже жорсткої фази підйому, дозволив частково підготувати медичний персонал. Але якщо ви мене запитаєте про те, чи якісно виконана ця підготовча робота, я відповім, що вона виконана жахливо, оскільки високопосадовці займалися накручуванням своїх рейтингів, а не вирішенням проблеми по суті. Тому сьогодні ми не готові до пікових цифр у десять тисяч захворілих, які у нас будуть вже протягом найближчого часу.

- Ви активно закликали владу повертатися до ідеї дистанційного навчання, тоді як чимало батьків нарікають на таку форму освіти, вважаючи її, м'яко кажучи неефективною. Крім того, “дистанційка” створює для батьків, чиї діти навчаються в молодших класах, додаткові проблеми побутового характеру, тому що залишити 6-7 річних школярів дома на увесь день зважиться не кожен. Які ваші контраргументи?

- Я категорично не погоджуюся з вашим твердженням про неефективність такої форми навчання. Дистанційне навчання — це взагалі система освіти майбутнього. Але зараз мова йде про дистанційне навчання терміном на один місяць. Чому це над важливо? Тому що саме школярі і студенти в переважній своїй більшості є безсимптомними переносниками хвороби. Вони приносять вірус або в аудиторію вчителям/викладачам, або додому, що призводить до збільшення кількості захворюваності серед старших людей.

Саме тому я пропонувала обмежити зараз перебування в транспорті, де мають знаходитися лише ті люди, які їдуть на роботу. Це важливо для того, аби ми не увійшли в колапс, оскільки нам зараз знову потрібно виграти час, бо вже сьогодні в деяких областях лікарні перевантажені і переповнені. Час потрібен для того, аби ми могли підготуватися, щоб осягнути десять тисяч хворих на добу.

Нам сьогодні вкрай необхідно підготувати непрофільних фахівців для того, аби вони могли надавати людям допомогу. Перепрофілювання лікаря або підготовка студента-медика, який міг би стати волонтером, потребують часу протягом якого необхідно провести відповідні вишколи. А це поки що не починали робити взагалі.

- Скільки часу для цього необхідно?

- Все залежить від організаційних спроможностей влади. В кожному місті має бути створено штаб з різними напрямками: підготовки волонтерів, навчання студентів-медиків, перекваліфікування лікарів, тощо. Особисто я проходила спеціальний військово-медичний вишкіл в ізраїльських клініках. Так ось, у них в тих клініках, які розташовані у зоні бойових дій, медичному персоналу заборонено знаходитися на робочому місці понад 12 годин. Відпрацював 12 годин — стільки ж часу ти зобов'язаний відпочивати. Тільки такий графік дозволяє витримати навантаження. Якщо медик буде працювати добу через добу або понад 12 годин без перерви, у нього впаде імунітет, він буде менш уважним і більш схильним до зараження.

При великому навантажені  медики почнуть робити помилки, а потім почнуться інфаркти/інсульти. Плюс — ніхто сьогодні не зважає на те, що у медиків також виникає пост травматичний стресовий розлад (ПТСР). Ми всі говоримо про війну і ПТСР, але не зважаємо на неадекватні навантаження, які мають місце в медичних закладах. Сьогодні не має кому міняти людей. Медсестра одна на зміні і на неї приходиться, умовно кажучи, 20-30 хворих. Яку увагу вона їм може приділити і чи витримає хоча б місяць такого ритму? Звісно ж, ні.

Першою ознакою пост травматичного стресового розладу є байдужість до всього, що відбувається навколо. Беземоційність та байдужість призведуть до того, що медсестра не буде бігти до пацієнта, щоб поставити крапельницю, а лікар не прийде до хворого, щоб вчасно надати кисень за допомогою ШВЛ. Наслідок один – збільшення смертності.

- Малюєте якийсь геть апокаліптичний сценарій...

- Попри усі очевидні та завуальовані  виклики, я налаштована абсолютно оптимістично. Ми всі маємо перехворіти  і отримати колективний  тимчасовий імунітет.

- Згаданий вами раніше пост у Facebook, в якому ви даєте “гарячі” рекомендації владі, закінчується приблизно такими словами: “Якщо не вжити цих заходів, побачимо черги не в лікарні, а на кладовища”. Дуже “оптимістично”.

- Знаєте, насправді існує страх, який має мобілізувати націю і це було ключовим завданням мого ФБ-посту. І ще один важливий момент. Нам також потрібно створити службу, де люди, які вже перехворіли, зможуть здати свої антитіла. Чесно зізнаюся: другий тиждень поспіль шукаю, де це можна зробити і не знаходжу, а я дійсно хочу допомогти тяжко хворим, яким справді реально допомагає сироватка.

- Як би ви оцінили з одного боку, дії влади, з іншого — пересічних українців в карантинних умовах?

- За п'ятибальною системою оцінила б на трієчку і суспільство, і владу. Візьмемо населення. Воно зараз розділилося на три групи. До першої групи належать тремтячі і перелякані, які і сплять, мабуть, у масках та рукавичках. І ось цей їхній величезний страх призводить до пригнічення імунної системи, бо це — хронічний стрес. Друга група — повні “пофігісти”, які, чхаючи і кашляючи, ходять без масок і розповідають про теорію великої змови космічного масштабу і про те, що ніякого коронавірусу насправді не існує. У підсумку, перша група шкодить собі, а друга — оточуючим.

Що стосується третьої групи, то до неї  відносяться добре поінформовані оптимісти – люди, які дезінфікують руки, не цілуються і не обіймаються, носять маску не тому, що вона їх захистить від хвороби, а через розуміння того, що кожен з нас може бути безсимптомним носієм. На жаль, таких людей небагато, близько третини від загального числа. 

Хотіла б ще додати кілька слів про першу групу, яка окрім себе, шкодить також і дітям. Оскільки я зараз працюю в клініці, повернувшись до медичної практики, до мене на прийом приходять батьки з дітками. І в родинах ось цих, скажімо так, занадто переляканих, виростає покоління “ковідних” дітей. Що це означає? Дитина заходить в кабінет лікаря і мама їй каже: “Зніми маску і рукавички” і чує у відповідь: “Ні, я не буду цього робити”. Переважно так поводяться діти у віці від чотирьох до 7-8 років, які підпадають під панічні настрої батьків.

До речі, є родини, які приводять дітей в окулярах для підводного плавання, а є дорослі люди, які приходять з пакетами на руках, ногах і головах. Чому вони так поводяться? Існують різні моделі реагування на стрес: хтось його максимально толерує, хтось сприймає все дуже емоційно. І саме для цього є влада і засоби масової інформації, які мають чітко пояснювати, що потрібно робити, а що — зайве.

- Яким чином можна збільшити лави так званих поінформованих або відповідальних оптимістів?

- Певні полюсні реакції у деяких людей залишаться в будь-якому разі і ми з цим нічого не зробимо. Але варто наполегливо рухатися в тому напрямку, щоб поінформованих оптимістів було не 30 відсотків, а 60.  Для цього влада через ЗМІ має щодня  нагадувати про правила елементарної безпеки, а також про те, що надмірно боятися також не слід — варто виходити на вулицю, гуляти, дотримуючись при цьому чотириметрової дистанції від людей, а після повернення додому — дезінфікувати не лише руки, а й ноги і не бігти зразу цілуватися/обійматися з близькими. І найголовніше: варто постійно нагадувати людям, що ковід на 98% виліковний, тому не має чого ходити і тремтіти.

Варто зауважити, що у ковіда дуже висока контагіозність, тобто з тих людей, які контактували з хворим, заразиться достатньо великий відсоток. Тому, слід розуміти, що ключове завдання усіх цих карантинних заходів — не перелякати людей, а донести їм тезу про те, що ці обмежувальні кроки, спрямовані на зменшення одночасного навантаження на лікарні і медиків.

- Останнім часом від представників влади можна почути натяки про відміну виборів, запланованих на 25 жовтня. Як ви гадаєте, при відкритих супермаркетах та інших місцях масового скупчення, виборчі дільниці можуть стати додатковим “розсадником” коронавірусу?

- Я не бачу жодних вагомих підстав для того, щоб скасовувати вибори. Я бачу підстави для того, аби облаштовувати виборчі дільниці не безпосередньо в навчальних закладах, а, наприклад, на їх подвір'ях. Снігу не має, дощу не має, які проблеми? А вибори просто неба дозволять уникнути скупчення натовпу у закритому приміщенні. Мовчу вже про те, що нам давно слід було запровадити електронну систему голосування, але владі чомусь завжди не вистачає часу.

- А чи вистачає часу, як гадаєте, чинному міністру охорони здоров'я на те, аби відбивати коронавірусні виклики, одночасно балотуючись до Одеської облради?

- На мій погляд, абсолютно неприпустимо, щоби діючий міністр приймав безпосередню участь у виборчому процесі. Втім, це для мене неприпустимо, а деякі люди, на превеликий жаль, толерують подібні явища.

- Наразі в ЗМІ та соцмережах активно дискутується питання про доцільність чи не таку, закупівлі анти коронавірусної вакцини російського виробництва. Не буду приводити аргументи “проти”, оскільки вони є абсолютно очевидними, запитаю про ваше ставлення до жвавих вакцино-дискусій, як таких.

- Особисто я взагалі скептично ставлюся до створення вакцини від коронавірусу і поясню, чому. Річ у тім, що віруси — це окрема цивілізація. І цивілізаційно віруси розвиваються на порядок швидше, ніж людство. Що робить вірус в нашому організмі? Він працює, як феноменальний диверсант-вербовщик. За межами людського організму вірус — ніщо і ніхто, просто мертва частинка, яка неспроможна на реплікацію (розмноження — Ред.). Що робить вірус, потрапляючи у наш організм? Він заходить в клітину і через ДНК або РНК перевербовує  нашу клітину для того, щоб вона почала реплікувати віруси. Тобто, коли наш організм бореться проти вірусу, по суті, він бореться проти своїх же клітин, які продукують віруси.

На сьогоднішній день не існує жодної дієвої вакцини проти Covid-19. Чому? Дивіться, за інформацією наукових джерел, близько 90% населення інфіковані вірусом герпесу. І не існує ліків чи вакцин проти цього вірусу, тому що за наше життя вірус встигає прожити десятки, а той сотні життів, пам'ятаючи усі препарати, якими ми лікуємося. Так само і бактерії, до речі, адаптуються до антибіотиків. Приміром, той же широко відомий “Пеніцилін” вже давним-давно не діє і, більше того, вже є бактерії, які абсолютно не звертають увагу на  антибіотики четвертого покоління.

Колись у середньовіччі у імператорів і королів існувала традиція приймати маленькі дози отрути. Це робилося для того, аби їх організм адаптувався до цієї отрути і коли їх хтось спробує “пригостити”, це не подіяло. І це справді працює. Тому, коли люди приймають антибіотики, а їх ми вживаємо в малих дозах разом з курятиною, іншим м'ясом, наш організм до них звикає і в великих дозах вони вже не працюють. Так ось, повертаючись до вірусів. Не має ще жодного препарату, який би протидіяв «цивілізації» вірусів.

Насправді в цьому не має нічого страшного, тому що людство потрібне вірусам для виживання. Завдання вірусів — не знищити людство, а вижити самим. Це те саме, що омела на дереві. Якби винищували дерева, омелі не було б де розвиватися. Тому омела живе собі, потихеньку висмоктуючи з дерева соки, але не знищуючи його. Це вже коли омели дуже багато, а дерево дуже слабке, воно вмирає. Тому є люди, які помирають від вірусів, оскільки їх імунна система неспроможна протистояти, а є люди, які перехворіють і забудуть.

Насправді, ми кожного року хворіємо на той чи інший вірус, просто раніше не було загальної паніки і масового зараження. Власне, тому я є вакцино-скептиком, але якщо вакцина буде і буде доведено, що вона дає імунітет хоча б на півроку, то я безперечно буду підтримувати ідею, щоби держава закуповувала цю вакцину, але виключно для медичного персоналу.  Причому, закуповувати можна де завгодно, але не в країні, яка окупувала частину моєї держави.

- Чимало грошей з так званого коронавірусного фонду було використано на будівництво доріг, тоді як не закуплено жодного апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ). Як ви прокоментуєте такий підхід до “освоєння” коштів?

- За інформацією з відкритих джерел, глобально на медицину було використано менш як 5%, які мали б зайти в цей фонд. Абсолютно неприпустимо, коли лікарні, недостатньо оснащені апаратами ШВЛ, кисневими станціями, коли не підготовлені медики, мобільні бригади на зміну, використовувати кошти, які виділені на збереження життя людей, використовувати на популістичні видимі речі, які дозволяють підняти рейтинг того чи іншого політика напередодні виборів.

- Ну, і насамкінець, як би ви порадили діяти українцям, з урахуванням, звісно ж, не досить втішної коронавірусної статистики?

- Перше і ключове: необхідно створити і записати для себе алгоритм дій, що і як слід робити у випадку коронавірусної хвороби. Це має бути чіткий і послідовний план дій. Наступне. Сьогодні  кожен українець для того, щоб зменшити навантаження на систему охорони здоров'я, має виконувати дуже прості правила: дотримуватися як мінімум чотирьох метрової  дистанції з будь-якими сторонніми людьми, а також колегами на роботі, дезінфікувати приміщення (а робочі- кварцувати), а також руки після виходу на вулицю, носити маску в місцях масового скупчення. Саме маска дозволяє умовним носіям вірусу зменшити ступінь зараження або впливу на оточуючих.

- Коли, на ваш погляд, “це все” закінчиться і ми говоритимемо про коронавірус виключно у минулому часі?

- Я – оптиміст, тому можу вас запевнити: як тільки це закінчиться, розпочнеться щось інше (сміється – Ред.). А якщо конкретизувати по ковіду, то ця коронавірусна історія, вважаю, закінчиться наприкінці наступного року. Але важливо в усьому шукати позитив. Коронавірус зрештою змушує нас жити трішки чистіше, частіше мити руки і бути більш уважними до самого безцінного - свого здоров'я.

Наталія Ромашова

Читайте також: Лабораторії Харкова не справляються з тестами на коронавірус