«Ми не раби, раби не ми»

Греція , яка дала людству найвидатніших філософів, неперевершені своєю глибиною твори Гомера, формулу демократії, по якій живе велика частина людства на певний час взагалі втрачала писемність. Населення перетворилось на примітивних землеробів.

Це є показовим прикладом того, що недолугі реформи приводять до катастрофічних наслідків в житті людей. Як правило, біда, що приходить повільно, не сприймається, а дії, наслідки яких будуть пізніше, не здаються загрозливими.

Руйнація доступу до повної середньої освіти в Україні, здається чимось дуже буденним , нецікавим, не загрозливим . Влада від “слуг” має чіткий намір це реалізувати, усі апарати управлінь освіти “піною у рота” вимагають термінової “оптимізації”, а точніше - скорочення шкіл, які надають повну середню освіту. Залякують місцеві громади, що вони також неспроможні уберегти свої школи.

Школи є – за них варто боротися

Нещодавно Верховна рада України прийняла зміни до Закону «Про середню освіту», які виправили деякі недоречності попередньої редакції Закону.

Добре , що під тиском громадськості, а, точніше, зі страху, що обурені люди в  селах, де «оптимізували» школи, готові були захищати право дітей на освіту силою, «Слуги народу» змушені були проголосувати цей Проект закону №4621-1.

Основні зміни, які були внесені у Закон про середню освіту:

- Верховна Рада 15 липня встигла продовжити перехідний період для повноцінного формування мережі ліцеїв з 2024 року до 2027 року.

Зокрема, передбачено, що реорганізовувати, змінювати тип школи або ліквідовувати її в сільській місцевості можна лише після громадського обговорення. А проєкт такого рішення мають оприлюднювати не менше ніж за 1 рік до його розгляду.

- Рішення про утворення комунальних ліцеїв, їхню реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання ухвалюють обласні, міські, селищні та сільські ради, а також Верховна Рада АРК.

- «Засновником старшої профільної школи, тобто ліцею, може бути не тільки обласна рада або громада із населенням понад 50 тис. мешканців, а будь-яка громада, яка здатна це зробити. Мінімальна кількість класів – два, у кожному має бути понад 8 учнів».

Закриття шкіл на Херсонщині

На Херсонщині ці процеси особливо трагічні . Згідно з планом обласного управління освіти і науки, який презентувала очільниця управління освіти облдержадміністрації Т. Юшко, з 291 школи Херсонщини, де діти отримували повну середню освіту, (вчились до закінчення 11 (12) класу), планується залишити тільки 45 шкіл.

По 184 виборчому округу із 74 шкіл, залишиться лише 9 шкіл-ліцеїв, де діти зможуть закінчити 11 (12) клас. Новорайська, Милівська, Новоолександрівська, Високопільська, Кочубеївська, Борозенська, Калинівська, Константинівська громади взагалі позбавлені права мати школу-ліцей, де діти могли б отримати повну середню освіту. Там будуть так звані “базові” школи, які назвали гімназіями, де діти зможуть закінчити тільки 9 клас. Це ніщо інше, як порушення конституційного права дітей на повну середню освіту.

Трагедія. А я вже не кажу про села, які втратила статус сільської ради після децентралізації. Там питання наявності ліцею взагалі не обговорюється.

Та що вже говорити про сільські школи херсонської області. Якщо провести паралель з діяльністю І.Колихаєва, міського голови міста Херсона, то із 45 шкіл планується залишити лише 9 ліцеїв. Ніяких сентиментів.

Усе це - сьогоднішні реалії . І якщо не протидіяти таким планам, то через два роки вони стануть дійсністю. Згадаймо лише вибори, де громадяни обирали депутатів в Верховну Раду і в ОТГ. Жодний з кандидатів, тепер уже депутатів, не казав, що він закриє школи і лікарні. І якщо Ви зараз поцікавитесь, як вони з цим злом борються зараз, то не знайдете нічого. Нічого, начебто таких проблем і не існує.

На моє переконання, зі школи,  де навчається 130-150 дітей, необхідно створити ліцей. Це дасть можливість дітям закінчити 11 клас біля свого дому, як це гарантує Конституція України.

Як мама двох доньок, я переймаюсь , що буде з дітьми в майбутньому. Як наші діти зможуть виживати в світі, який постійно змінюється. В сучасних реаліях людина змушена за життя освоїти декілька професій під тиском технологічних змін. Без освіти - це не можливо. Діти без можливості здобути повну середню освіту приречені на низько кваліфіковану малооплачувану роботу.

Як діяти?

По-перше, треба докласти всіх зусиль, щоб Верховна Рада України змінила законодавство і державні органи відповідали за освіту.

По-друге, на місцях необхідно вимагати чіткого дотримання вимог Конституції про доступність і обов’язковість повної середньої освіти. Інструменти в нинішньому законодавстві прописані. Це необхідність громадського обговорення, обов’язковість попередження про реорганізацію школи за рік.

По-третє,  не варто поспішати реалізовувати цю політику зі скорочення освітньої мережі. Є час, а закон передбачає можливість не робити зміни до 2027 року.

Переконана , державна політика зміниться. Обмеження доступу до повної середньої освіти - це злочин.

Згідно із Законами України “Про освіту” та “Про середню освіту”, усіх областях України повинна бути сформована мережа нова освітня мережа, що буде складатися з початкових шкіл, гімназій та ліцеїв. Однак без сюрпризів законотворці не могли обійтися.

До 2027 року планується збільшення кількості шкіл, у яких діти матимуть змогу навчатися лише до 9 класу. Це назвали гарним словом “гімназія”, або “базова середня освіта”. А як дітям з села вчитися в 10-11 (12) класах?  Уже зараз в регіонах хочуть у рази зменшити кількість шкіл-ліцеїв, де діти могли б повністю закінчити школу.

Як мама двох дітей, я щиро не розумію, чому про це мовчать. У регіонах закривають 10-11 (12) класи. А дітям як закінчити школу. Чому мовчать про те, що це пряме порушення конституційних прав людини? Кожна дитина в Україні має право на повну середню освіту - навчання до 11 (12) класу включно. Якщо право на навчаннях дітей в ліцеї - порушення головного закону України.

На моїй рідній Херсонщині ці процеси особливо трагічні.