Політика Влада

Кремінь в ролі щита: чому на Банковій зробили ставку на соратника Яценюка

15:37 09 лип.  190 Читайте на: УКР РУС

Чому в гонці за право правити «мовний» бал в країні переміг колишній нардеп-«фронтовик», і яку тактику в умовах чутливості мовної тематики обере новий омбудсмен, розбиралася Lenta.ua.

Під час рейтингового голосування на засіданні в середу, 8 липня, члени уряду Дениса Шмигаля оперативно затвердили на посаді мовного омбудсмена, крісло якого пустує три місяці поспіль. На дану позицію претендували три кандидатури: Тарас Кремінь, екс-нардеп і колишній глава Миколаївської облради, Святослав Літинський, активний прихильник екс-президента Порошенко і Світлана Броннікова - професор з «Могилянки». Фаворитом в цьому кадровому марафоні вважалася пані Броннікова, проте в кінцевому рахунку лаври переможця дісталися Тарасу Кременю, що стало несподіванкою для багатьох представників Зе-команди.

Перш, ніж ухвалити остаточне рішення, члени уряду на попередньому засіданні 1 липня заслухали всіх претендентів на посаду уповноваженого із захисту державної мови. Кожна кандидатура була конкретною креатурою певного відомства. Наприклад, Світлану Броннікову висунув Мінкульт на чолі з колишнім нардепом від «Слуги народу» Олександром Ткаченком, Мін'юст малюська лобіював Святослава Літинського, а Тараса Кременя «рухав» офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денисової.

У двох словах про тих кандидатів, що програли. Пані Броннікова в кандидатському шорт-листі «спливла» буквально в останній момент. Раніше вона працювала завідуючою кафедрою мовної підготовки та комунікації в публічному управлінні в Національній академії державного управління при президенті України, а зараз є професором в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Святослав Літинський - уродженець Львова, доктор філософії Львівського університету. Він відомий тим, що довгі роки завалює позовами магазини, кафе та інші громадські заклади, а також міністрів і навіть президентів за будь-яке вимовлене ними російською мовою слово. У 2017 році був активістом Львівської міської організації партії «БПП Солідарність».

Тарас Кремінь, який, як ми вже зазначили, надалі набрав більшість голосів на свою підтримку від членів уряду, став новим омбудсменом з другої спроби. Влітку минулого року він переміг у конкурсі на посаду «мовного» омбудсмена, влаштованому уповноваженої ВР з прав людини, екс-нардепом від «Народного Фронту» Людмилою Денисовою, проте 27 листопада 2019 року Кабмін призначив не його. Першим в історії незалежності уповноваженим в результаті стала землячка Кременя - уродженка Миколаєва, філолог Тетяна Монахова. У квітні поточного року вона пішла з посади, заявивши, що «треба знайти сили вчасно усвідомити, що двері, які просто намальовані на цегляній стіні, не відкриваються».

Уже ставши омбудсменом з приставкою «екс», в одному з інтерв'ю вона зазначила, що так і не дізналася, яка у неї була зарплата. «Майже півроку я тільки те й робила, що витрачала власні кошти на поїздки з Миколаєва до Києва, знімання там житла і так далі, тому вважаю, що відтепер маю повне право святкувати День волонтера», - розповідала вона. Відсутність фінансування було викликано відсутністю повноцінно сформованого Офісу мовного омбудсмена, зокрема, його секретаріату та юридичної служби. Цей процес, за словами Тетяни Малахової, «якщо не блокувався, то затягувався» на урядовому рівні.

У новопризначеного ж омбудсмена організаційних проблем, судячи з усього, не буде. Якраз після його призначення, Кабмін затвердив чисельність Офісу уповноваженого у складі 50 осіб. Тобто, кількість схвалено, за Кременем залишився персонально-якісний підбір кадрів.

Кремінь родом із селища Казанка Миколаївської області, йому 42 роки. Тарас - син українського поета і перекладача Дмитра Кременя, члена спілки письменників УРСР і лауреата Шевченківської премії. В кінці 90-х Кремень-молодший закінчив обласної педінститут за спеціальністю вчителя української та англійської мов. Потім став аспірантом київського Інституту літератури НАН України. У Миколаєві Тарас Кремінь працював доцентом кафедри української літератури обласного національного університету і був заступником декана одного з факультетів. Зараз має звання професора Миколаївського аграрного університету.

Починаючи з 2010 року Тарас Кремінь входив до партії Арсенія Яценюка «Фронт змін» і був від неї депутатом Миколаївської облради, який очолив відразу після Революції Гідності. Обіймав цю посаду з кінця лютого по листопад 2014 року. Тієї ж осені, в ході дострокових парламентських виборів Кремінь отримав мандат нардепа, пройшовши до ВР за списками «Народного фронту». У Раді Тарас Кремінь працював в комітеті освіти і науки, де займався питаннями освіти переселенців і жителів підконтрольного Донбасу.

Під час презентації концепції 1 липня Кремінь повідомив про свої плани в ролі уповноваженого: безкоштовні курси з вивчення української мови; співпраця зі школами та науковими організаціями; розгляд скарг щодо виконання мовних законів. Цікаво, що зовсім недавно Кремінь публічно виступив проти ініціативи президента Зеленського про скасування ЗНО для дітей з непідконтрольних територій. Як відомо, в цьому році через карантин і перекритих блокпостів діти з непідконтрольного Донбасу можуть вступати до вузів без тестів - за квотами і результатами вступних іспитів. Відповідний законопроект конституційною більшістю парламент прийняв минулого тижня. Кремень же вважає цю норму дискримінаційною. Не дивно, що це призвело до істеричних реакцій з боку проросійських сил в Україні.

Абсурдом вважає призначення самого Кременя нардеп від ОПЗЖ Вадим Рабинович. «Як зрозуміти цю кадрову політику «зелених»!? Вони призначають партійного соратника Яценюка, рейтинг політсили якого нижче знежиреного кефіру. Тобто, виходить, вони хочуть наблизити рейтинги «Слуги народу» і президента до таких же показників? Ну, тоді це вже треба до психіатра», - журиться нардеп в розмові з Lenta.ua.

В інших фракціях, зокрема, «Євросолідарності», «Голосі» і «Батьківщині» призначення сприйняли спокійно і навіть схвально, називаючи Кременя патріотом і «безумовним професіоналом». Що стосується безпосередньо «Слуги народу», тут ситуація неоднозначна. Наприклад, нардеп Юрій Камельчук в бесіді з нашим виданням підкреслив, що будь-які висновки можна буде робити тільки після перших результатів роботи, а Кремень «наскільки я чув, досить ефективний в своєму напрямку».

Водночас представниця СН Галина Янченко, виносячи за дужки фактор персоналізації, підкреслює в коментарі Lenta.ua, що інститут мовного омбудсмена є зайвим в системі владних координат. Мовляв, зараз, навпаки, необхідно максимально скорочувати бюрократично-чиновницьку армію, «уражену корупцією».

Відзначимо, що посаду мовного омбудсмена передбачена законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Цим же документом регулюється і діяльність мовного омбудсмена.

Так, уповноважений проводить моніторинг виконання «мовного» закону і прийнятих по ньому держпрограм, а також розглядає скарги на порушення положень цього закону і на бездіяльність влади. У разі виявлення порушень, омбудсмен має право вимагати проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності чиновників на всіх рівнях владної вертикалі. Причому вимоги омбудсмена є обов'язковими до розгляду, тобто службове розслідування органи влади повинні будуть почати в будь-якому випадку.

Крім цього, омбудсмен, а також представники уповноваженого мають право складати протоколи і штрафувати за порушення норм мовного закону «у випадках, встановлених законом».

Плюс до цього - Кремінь та його майбутні підшефні зможуть на свою вимогу отримувати копії документів та іншу інформацію від громадських об'єднань, політичних партій, інших юридичних осіб.

Втім, найімовірніше, найближчим часом нового омбудсмена очікують виклики дещо іншого штибу. Як відомо, днями Конституційний суд розпочав розгляд подання про конституційність або неконституційність такої вищезгаданого закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Проросійські політсили активно розігрують цю карту в публічній площині, називаючи закон таким, який веде до «тотальної українізації». Даний закон, як ми вже відзначали, є фундаментом діяльності Офісу мовного омбудсмена, і, по всій видимості, призначивши на цю позицію Кременя саме зараз, чинна влада подала сигнал людям в малинових мантіях, що підтримує існування посади уповноваженого з захисту державної мови. Проте, очевидно, що вже на старті своєї роботи Кременю доведеться докласти максимум зусиль, щоб довести потрібність очолюваної ним інституції.

Втім, сказати, що він в даному випадку - один в полі воїн, не можна. У кулуарах говорять, що кандидатуру Кременя активно просувала не тільки його колишня колега по партійному цеху «Народного фронту», діюча омбудсмен з прав людини Людмила Денисова, а й екс-прем'єр Володимир Гройсман, за списками «Української стратегії» якого Кремінь балотувався на останніх виборах в Раду.

Однак, як розповіло нам джерело в «Слугу народу», ключову роль у призначенні Тараса Кременя зіграв нардеп від «Слуги народу» і голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Сергій Бабак. Президент Зеленський не раз публічно заявляв, що саме Бабака бачить в кріслі міністра освіти, проте той, за словами «Зе», постійно відмовлявся, заявляючи, що більше користі принесе, працюючи на парламентській ниві. Як стверджує наш співрозмовник з пропрезидентської фракції, Сергій Бабак персонально переконував Зеленського в необхідності призначення Кременя. Подейкують, Бабак та Кремінь є давніми приятелями. У відкритому ж інформпросторі можна знайти, як мінімум, одну нитку, яка зв'язує нардепа і омбудсмена: Сергій Бабак є куратором освітнього спрямування Українського інституту майбутнього, з яким щільно співпрацював і Кремінь. Також новоспечений мовної омбудсмен не один раз з'являвся на засіданнях «освітнього» Комітету ВР, куди його, за його ж словами, в якості експерта запрошував особисто Сергій Бабак. «Ключовим орієнтиром моєї діяльності буде толерантність», - зазначає новоспечений мовної омбудсмен. Чи вдасться йому в умовах неминучого і жорсткого «мовного» політпротистояння тримати удар, зберігаючи рівновагу - стане зрозуміло вже скоро.

Наталія Ромашова

Найпопулярніше