ПолітикаВлада

Кінець серії: чи стане перезавантаження Кабміну стабілізуючим фактором

12:04 05 бер 2020.  1234Читайте на: УКРРУС

Історія з заміною Кабміну продемонструвала здатність влади включати турборежим. Правда, не в кращому його прояві. Про можливі наслідки цього рішення для президентської влади, читайте на Lenta.UA.

У середу, 4 березня, уряд Олексія Гончарука цілком очікувано відправили у відставку. Нових осіб мало - потрібні нові мізки і серця. Такий аргумент на користь необхідності «перезавантаження» Кабміну навів президент, виступаючи вчора в ході позачергового засідання парламенту перед депутатським корпусом. Підтримали гаранта Конституції 353 нардепа, зробивши прем'єра і його міністрів історією...

Серед всіх українських урядовців Олексій Гончарук протримався на високій посаді найменше - 6 місяців і чотири дні. Виступаючи з трибуни Венрховной Ради незадовго до того, як ті, хто ще вчора йому аплодували, називаючи кращим прем'єром за всю історію, одним лише голосуванням покажуть «червону картку», Гончарук перерахував головні досягнення своєї урядової збірної. Це, на думку тепер вже екс-глави КМУ, макроекономічна стабільність, відсутність корупції в Кабміні і «рекордно низька інфляція».

Читайте також: Шмигаль озвучив пріоритети своєї роботи у випадку призначення главою Кабміну

Утім, хоч як би не розпинався Гончарук, розповідаючи про успіхи і промахи, прориви і провалах свого уряду, його доля була вже вирішена - в ході сигнального голосування на засіданні фракції «Слуга народу» тільки три нардепа з 248-ми висловилися проти відставки Кабінету міністрів.

Те, що уряд доживає останні години, прекрасно знали не тільки в пропрезидентській СН, але і у всіх парламентських фракціях і групах. Тому на момент «Х» кожен по-своєму вирішив «попрощатися» з Гончаруком.

Однак старт «церемонії» поставив президент. «Будь-яка влада робить крок у прірву, коли втрачає три головні речі: пам'ять, слух і зір. Тобто, коли влада забуває свої обіцянки і не бачить необхідності в змінах. Це не про нас», - зачитав Володимир Зеленський текст з встановлених суфлерів.

«Економіка дійсно брала розгін, але спіткнулася і ризикує проїхатися особою по землі», - продовжив президент, озираючись на всі боки як би в пошуку підтримки.

Тим часом, підтримка будь-кого будь-ким в парламенті в день відставки Кабміну «нових облич» була ще більшим дефіцитом, ніж марлеві пов'язки в будь-якій з українських аптек, які змели з полиць через коронавірус-істерію. Тут кожен грав свою роль, намагаючись максимально вичавити з надзвичайних ситуаціях персональні рейтингові дивіденди.

Відзначилася на цій ниві фракція партії «Голос», яка сьогодні, відповідно до соцопитувань, стовідсотково не потрапляє в парламент зі своїми 0,7% підтримки потенційних виборців при необхідному мінімумі п'ять відсотків. Соратники Святослава Вакарчука, назвавши урядові перестановки дешевим фарсом, який дорого обійдеться суспільству, перед відставкою Кабміну і призначенням нового прем'єра і уряду, демонстративно покинули зал. А перед цим нардеп Юлія Клименко від «Голосу» заявила, що до влади йде міні-уряд Януковича. «Це нові коти в мішку, більш досвідчені і нахабні», - сказала вона і дістала з-під трибуни мішок з м'якими іграшками, спробувавши вручити Шмигалю...

Однак «цвяхом програми» стала заява колишнього представника почила у бозі «Партії регіонів» Януковича, а нині соратника екс-президента Порошенка Олексія Гончаренка. «У вас був такий чудовий виступ, що я навіть іноді аплодував. Але я так і не зрозумів: це виступав Голобородько чи ви? Голобородько б при тій ситуації, яка склалася в країні, взяв би в руки автомат!», - на високих тонах, артистично при цьому жестикулюючи, заявив Гончаренко, звертаючись до Зеленському, який слухав полум'яний спіч парламентарія, нервово спустошуючи стакан з водою...

Цікаво, що Гончаренко, звинувативши персонально президента, починаючи від геополітичних провалів, закінчуючи цінами на хліб, явно вибив Зеленського з колії. Вперше в історії українського парламентаризму, присутній на пленарному засіданні Ради глава держави з президентського президії спустився до сесійної зали, щоб «попросити» Гончаренка не переходити на особистості. Побажання, в умовах вітчизняного політ-серпентарію, фантастичне.

До речі, про фантастику. Пізно ввечері середовища, будучи вже прем'єром з приставкою «екс», Олексій Гончарук у себе на Facebook написав пост такого змісту: «Просто дякую всім за підтримку! Все тільки починається...». У коментарях один з «френдів» колишнього прем'єр-міністра порадив йому написати фантастичний трилер, що висвітлює «далеко не сірі» урядові будні, на що Гончарук відповів: «Рано ще мемуари писати. Це була тільки перша серія...».

У тому, що українська політика - це нескінченний серіал, сюжет якого часто пишеться в режимі експромту, переконані й експерти, з якими поспілкувалася Lenta.UA.

«Наш президент - політик-початківець, який любить ефектні сцени. Але в історії з відставкою уряду Гончарука ефект вийшов сумнівним, оскільки все це потрібно було зробити красиво, розумно і без суєти. Ми ж побачили турборежим не в кращому його прояві», - міркує політолог Віктор Небоженко. Новий Кабмін, на його думку, буде займатися реформами рівно стільки, скільки йому дозволять олігархи.

«У нашому «фільмі» з відставкою Кабінету Міністрів України потрібно було не просто переставити місцями ліжка, але і поміняти персонал. Я не думаю, що новий уряд покаже якісний результат. Передчуття насування на країну катастрофи є, але влада діє похапцем - без аналізу, тактики і стратегії», - констатує політолог Олександр Кочетков. На його думку, падіння рейтингів влади плюс залежність Зеленського від інтернету, а також бажання нового глави президентського Офісу взяти Кабмін під ручне керування - це три ключові причини, що спонукали главу держави «піти» уряд Гончарука: «Нинішня влада залежна від соціології і соцмереж. Вони всі читають і ретельно моніторять. Але ще одним фактором відставки Кабміну є звільнення глави Офісу президента Богдана і прихід на його місце Єрмака, який хоче мати в Кабміні якомога більше своїх людей».

Утім, питання про те, чи варто взагалі в умовах нинішньої турбо-політики говорити про «своїх людей» сьогодні, якщо вже завтра вони можуть стати чужими і далекими - риторичне. Думки з цієї ж серії, схоже, терзають зараз і новоспеченого прем'єра Дениса Шмигаль. «Мені зараз багато дзвонять і питають: вітати чи співчувати?», - сказав в кулуарах Ради 22-й за ліком глава українського Кабміну, спілкуючись з одним з лідерів пропрезидентської «Слуги народу». «Якщо тобі дарують красиві квіти, це зовсім не означає, що їх шипи згодом не можуть боляче ранити», - філософськи прорік у відповідь «слуга». І він має рацію. Хоча б тому, що політика Зеленського, з чим, до речі, погоджуються як прихильники, так і опоненти чинного президента - це суцільні емоції: одномоментні і часто не прогнозовані...

Наталія Ромашова

Читайте також: Парламент призначив Дениса Шмигаля прем'єр-міністром (ФОТО)

Крижак Дмитро

Найпопулярніше