День недозміненної Конституції: як Зеленський «зробив всіх» за кількістю прожектів

Як відомо, до конституції США з 1787 року, коли вона була прийнята, внесено всього-то 27 поправок. Незалежна Україна має шанс хоч у чомусь по-швидкому «наздогнати і перегнати Америку». Практично всі українські президенти переписували чи намагалися переписати наш Основний Закон, як правило, керуючись власними інтересами або поглядами.

Виняток - перший президент Леонід Кравчук, за якого тільки почали писати той документ, який прийшов на зміну Конституції УРСР. А ось інший Леонід Кучма, під загрозою розпуску змусив ВР в 1996 році прийняти свій варіант Основного Закону, який дав президенту найширші повноваження і встановив президентсько-парламентську форму правління. Леоніду Даниловичу цього здалося мало і, переобравшись на другий термін, він спробував через референдум протягнути право президента розпускати Верховну Раду, позбавлення народних депутатів недоторканності, скорочення кількості нардепів і введення двопалатного парламенту. Але Верховна Рада заблокувала імплементацію результатів референдуму.

Читайте також: Вірус зміни Конституції проник з РФ до Білорусі

У 2003 Кучма сам же відкликав свої чергові пропозиції змін до Конституції щодо пропорційних виборів в ВР і імперативного мандата. Але в 2004 після бурхливих перипетій була проведена масштабна конституційна реформа, яка ввела парламентсько-президентську форму правління, збільшення терміну повноважень парламенту до 5 років, вибори в Раду на пропорційній основі, формування Кабінету міністрів коаліцією. Дана реформа стала наслідком консенсусу еліт: тільки на таких умовах президентську булаву передали Віктору Ющенку.

Утім, Ющенко теж задумав принципові зміни Конституції: введення двопалатного парламенту, розширення повноважень уряду, право президента призначати своїм указом суддів Конституційного суду. Але традиційно для починань третього президента нічого з цього не вийшло, Верховна Рада відхилила його пропозиції.

Зате Віктор Янукович діяв рішуче - і незаконно. Він просто повернув Конституцію 1996 року, скасувавши через підконтрольний Конституційний суд редакцію Основного закону 2004 року. Втім, після Революції гідності, в 2014 році, ситуацію відіграли назад, а 4 травня цього року Оболонський суд Києва заарештував ростовського втікача заочно за звинуваченням в узурпації влади.

Петро Порошенко домігся закріплення в Конституції курсу України на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і НАТО, а також прийняття реформи системи правосуддя. Зміни до Конституції щодо децентралізації влади Порошенку довелося відкликати через протести експертів і громадськості (не подобалося введення інституту префектів, по суті, «смотрящих» за регіонами від президента, а також надання президенту права на розпуск органів місцевого самоврядування). Провести позбавлення депутатської недоторканності через парламент п'ятого президенту двічі не вдалося.

Зате це вдалося його наступнику - Владімірe Зеленському. Хоча той і проголошував, що є «вироком» Порошенку і нещадно критикував попередника і до, і після обрання, проте, він взяв його законопроект і повторно вніс до парламенту. Де його і взяли. Даремно НАБУ і САП просили президента ветувати цей закон, який «концентрує владу в руках генпрокурора і вводить «контрольовану» недоторканність народних депутатів». Тепер тільки Генеральний прокурор (підконтрольний Зеленському) може внести відомості про вчинення кримінального злочину народним депутатом України до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Після такого своєрідного зняття депутатської недоторканності жодної постанови на кримінальну відповідальність нардепа генпрокуратурою більше подано не було.

Як і Порошенко, Зеленський запропонував зміни щодо децентралізації влади. Але після масової критики глава держави відкликав ініціативу. Жорстке неприйняття зарубіжних і вітчизняних експертів і навіть депутатів «рідної» фракції «Слуга народу» викликали положення про додавання президенту повноважень припиняти акти органів місцевого самоврядування, якщо вони, на думку префекта, «не відповідають Конституції і загрожують національній безпеці». А також тимчасово зупиняти повноваження органу місцевого самоврядування та призначати тимчасового державного уповноваженого.

Попередньо схвалена ВР ефектна в іміджевому плані конституційна ініціатива Зеленського про скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300. Здавалося б, хто проти зменшення числа «дармоїдів»? Але багато депутатів і політологи вважають, що кількість депутатів скорочувати необхідно, але закріплювати конкретну цифру в Конституції не варто, як би голосно і привабливо для виборця ні звучали цифри. Набагато ефективніше закріпити в Основному Законі норму представництва.

Ще один «антидармоїдський» проект розширює причини для дострокового припинення повноважень народного депутата. Але Конституційний суд визнав формулу, яку пропонує гарант, такою, що «не відповідає принципам пропорційності» і може спричинити за собою обмеження прав і свобод нардепів. Йдеться про позбавлення депутатського мандата за кнопкодавство або пропуск третини пленарних засідань або засідань комітетів «без поважних причин» (КС підкреслює щодо «поважних причин» - це розмита оціночна формулювання, нічого спільного з правом не має).

Є два позитивних висновків КСУ по проектам Зеленського: про скасування адвокатської монополії і про створення дорадчо-консультативних органів парламенту. Однак, як вказує керівник юридичної компанії «Організована правова група« Омерта »Євген Федосєєв, насправді скасування адвокатської монополії ні до чого доброго не приведе: перенаситив ринок юридичних послуг, але не підвищить їх якості. «Звернення до непрофесіоналові, який не знає тонкощів ведення справ, в кінцевому підсумку обійдеться набагато дорожче».

4 лютого народні депутати відхилили (недостача в 12 голосів) проект змін до Конституції, які давали Зеленському право створювати незалежні регуляторні органи, а також призначати і звільняти директорів Державного бюро розслідувань (ДБР) і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Розгляду в Конституційному Суді зараз очікують і президентські зміни до Основного закону про законодавчу ініціативу народу, який тепер зможе їх висувати на референдумі. Однак дуже багато політиків і експертів традиційно виступають проти затвердження на референдумі будь-яких законодавчих ініціатив, допускаючи лише консультативний статус всенародного опитування. Інакше отримаємо маніпуляції і популізм. Екс-нардеп Олександр Черненко додає: «Плюс, є проблема - пропонується вписати в Конституцію народ. А що таке народ взагалі незрозуміло. Скільки це? 10, 5, 15 100 тисяч, може мільйон?»

Усього по президентським конституційним прожектів КС видав два висновки із застереженнями і три негативних висновків.

Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова Петро Стецюк робить висновок про конституційні ініціативи Зеленського: «Зі змісту поданих законопроектів «за сукупністю» проглядається тенденція до посилення впливу президентської влади і ослаблення представницьких інститутів, хоча це добре «замасковано» фразеологією про «необхідність виконання волі виборців і посилення народовладдя».

Звичайно, в порівнянні з мракобісними «обнуляючими» конституційними ініціативами Володимира Путіна, які дозволять йому правити Росією до 83 років, проекти Зеленського, як то кажуть, відпочивають.

Але ж апетит, в тому числі і конституційний, приходить під час їжі...

Олександр Качура (не є депутатом), для Lenta.UA

Читайте також: В Україні впевнені, що поправки до Конституції РФ не завадять деокупації Криму