КультураШоу-бізнес

Чому міста відмовляються від фінала Євробачення або змагаються за нього

19:15 05 лип 2019.  18971Читайте на: УКРРУС

Амстердам, який заявив сьогодні, що не може провести фінал конкурсу, був далеко не першим.

Як відомо, фінал конкурсу Євробачення проводиться в країні, представник якої переміг в попередньому фіналі. У 2019-му році ним став голландець Дункан Лоуренс, який завоював таким чином для Нідерландів право провести у себе Євробачення-2020. Однак, поки виявляється, що можливість, про яку багато європейських міст тільки мріють, тут приваблює далеко не всіх.

Раніше від проведення фіналу Євробачення відмовилися Гаага і Бреда. Тепер це зробив ще і Амстердам, який заявив устами свого мера Фемке Галсема (тієї самої, яка оголосила про закриття знаменитого міського району червоних ліхтарів), що концертний зал, в якому можна було б провести цей захід, вже заброньовано. Інші ж концертні майданчики знайти не вдалося.

Цей факт добре демонструє, чому ті чи інші міста відмовляються від проведення Євробачення або, навпаки, змагаються за нього. Амстердам знаходиться зараз в центрі того ж тренда, в який раніше вписалися Венеція і Барселона, жителі яких вимагають обмежити кількість туристів, що приїжджають в місто. Амстердам з його 825 тисячами жителів за рік відвідують 18 млн. туристів, причому більшість з них зовсім не для того, щоб помилуватися картинами в музеї Ван Гога. І проведення Євробачення в цій арифметиці мало що змінить.

Треба думати, що з цих же причин відмовилося в 1972-му році проводити конкурс Монако, заявивши про аналогічну причину - відсутность концертного майданчика. При цьому місце для зведення футбольного стадіону, хоч і невеликого, там кількома роками пізніше знайшли. Та й найбільший в світі міжнародний цирковий фестиваль проводять з 1974-го року в знаменитому Chapiteau de Fontvieille, де також проходять концерти, ярмарки і навіть турніри з пляжного футболу.

Бакинський кришталевий зал, побудований до фіналу Євробачення. Фото: Wikimedia Commons

Основна причина, по якій міста прагнуть прийняти фінал Євробачення - передбачуване збільшення його туристичної популярності, а також можливість отримати інвестиції для створення туристичної та концертної інфраструктури. Так, наприклад, в Баку в 2012-му році для проведення фіналу був побудований концертний зал на 20 тис глядачів. Це обійшлося, за даними ЗМІ, приблизно в $130 млн., причому цю цифру навіть не включили в оголошену фінальну суму $46 млн, які пішли на реконструкцію аеропорту, доріг, оновлення міського транспорту і т.д.

А ось в 1993-му році фінал Євробачення пройшов у ірландському містечку Мілстріт, де жили в той час всього 1,5 тис осіб. Мілстріт навіть не прийняв учасників конкурсу, які проживали в сусідніх Корку і Кілларні. Конкурс проходив на критій Green Glens Arena розміром 80 на 40 метрів, яка була побудована в 1973-му році в складі місцевого приватного кінно-спортивного комплексу, і реконструйована до Євробачення.

Реконструкція Green Glens Arena для Євробачення в 1993-му році. Фото: Millstreet.ie

Зараз Green Glens Arena, місткість якої завдяки Євробаченню збільшилася до 8000 чоловік, використовується, як і раніше, для кінно-спортивних заходів, кількох ярмарків коней (в тому числі міжнародних), виставки сільськогосподарської техніки і т.д. А проведення Євробачення, як і місцевий замок 15-го століття, обов'язково згадується в туристичних проспектах міста, де так і залишилося 1,5 тис мешканців.

Аліса Куницина, Lenta.UA

Заставне фото: Амстердам Pinterest

Сергій Семенов

Найпопулярніше