Без п'яти хвилин гарант: з якими викликами зіткнеться Зеленський в президентському кріслі

У підрахунках голосів за підсумками недільного волевиявлення поставлено крапку: Центрвиборчком обробив 100% електронних протоколів другого туру президентських виборів. Володимир Зеленський отримав 73,22% голосів виборців, а Петро Порошенко - 24,45%. Ще 2,31% виборців свої бюлетені зіпсували. Володимир Зеленський переміг практично у всіх регіонах України. Петро Порошенко набрав більше голосів суперника лише у Львівській області та у закордонному виборчому окрузі.

До 1 травня Центрвиборчком повинен завершити підрахунок голосів по протоколах з мокрими печатками і оголосити остаточні результати другого туру. Потім за погодженням з Володимиром Зеленським Верховна Рада повинна прийняти постанову про призначення інавгурації нового президента. Згідно з законом, це може відбутися не пізніше 3 червня. У штабі пана Зеленського припускають, що його офіційний вступ на посаду може відбутися 28 травня. З якими викликами зіткнеться новообраний глава держави в перші 100 днів свого президентства, - аналізує Lenta.UA.

Читайте також: На межі нового переділу: Коломойський повертається в Україну

Виклик перший: війна на Донбасі

У штабі Володимира Зеленського заявляють, що тут і зараз «немає можливості» закінчити війну на сході України і зупинити російську агресію, оскільки це питання не одного дня. Сам Зеленський говорить про бажання проводити прямі переговори з Путіним, проте в Кремлі на ці рефлексії новообраного глави держави досі не відреагували. В принципі, цілком логічно, оскільки Володимир Зеленський де-юре не вступив на посаду. Однак від нього вже зараз чекають реакцію на сьогоднішній указ господаря Кремля Володимира Путіна про спрощення надання російських паспортів жителям окупованих територій Донбасу.

Є й інший важливий елемент вирішення питання про ОРДЛО. Уже в найближчі два місяці має відбутися саміт нормандського формату, який буде розглядати питання виведення російських військ з України, і прийняти рішення про захід на Донбас «блакитних касок» ООН. У неформальних розмовах представники команди «Зе» кажуть, що саме на цей захід покладаються великі надії, і новообраний президент очікує, що за його підсумками переговорний віз з РФ зрушиться з мертвої точки.

На даний момент з топ-чиновників Росії підсумки виборів українського президента прокоментував у своєму Facebook прем'єр Дмитро Медведєв, який заявив, що бачить шанс на поліпшення відносин між двома країнами: «У мене немає сумнівів - новий глава держави по Росії буде дотримуватися риторики, яку він використовував в ході передвиборної кампанії. Повторювати відомі ідеологічні формули, орієнтовані на різні групи населення. Немає ніяких ілюзій з цього приводу. Водночас шанси на поліпшення взаємодії з нашою країною все ж є». Але  в команді «Зе» наполягають: мінський і нормандський формати - безальтернативні...

Виклик другий: звільнення військовополонених і моряків

Як свідчать соцопитування, суспільство очікує активних дій від нової української влади і в вирішенні питання військовополонених, зокрема затриманих в Керченській протоці моряків. Днями захист моряків подала апеляцію на продовження їм арешту. Як відомо, Лефортовський суд в Москві продовжив арешт 24 українським полоненим морякам до 24 липня.

Що стосується полонених, то в березні українська сторона тристоронньої контактної групи в Мінську запропонувала провести обмін полоненими за формулою 25/25, проте РФ цей варіант відкинула. Зрушити питання з мертвої точки, ймовірно, міг би допомогти Зеленському кум Путіна Віктор Медведчук, однак це навряд чи станеться. Чому? Незважаючи на те, що сам Медведчук, коли перемога Зеленського вже була очевидною, говорив про готовність підтримати нового президента, Володимир Зеленський публічно назвав його «неефективним переговірником». Більш того, Зеленський анонсував ротацію представників України в мінській контактній групі.

Відштовхуючись від цього, можна прийти до висновку, що питання військовополонених загальмується, оскільки в кадровій обоймі нового гаранта немає «важковаговиків», здатних вести переговори з РФ на рівних. Зовнішню політику в команді «Зе» курує екс-міністр фінансів Олександр Данилюк - абсолютно «чужорідна» для Путіна людина. Тому, з тим, щоб питання обміну полонених не законсервувалося, Володимиру Зеленському кров з носа потрібно шукати досвідчених переговірників, які є не просто професіоналами, а й раніше вже контактували з російським керівництвом у ході формальних або неформальних зустрічей.

Виклик третій: МВФ і тарифи

Передвиборчі заяви Зеленського про необхідність знизити тарифи, безумовно, сподобалися більшості виборців Зеленського. Однак після оголошення результатів виборів один з провідних спікерів команди нового президента Дмитро Разумков заявив, що це питання не входить до сфери компетенції глави держави. І потім, не варто забувати, що питання тарифного ціноутворення безпосередньо зав'язане зі співпрацею з МВФ.

Приїзд оціночної місії Міжнародного валютного фонду для чергового перегляду програми stand-by для України обсягом $3,9 млрд. доларів очікується в травні-червні. Нагадаємо, що рада директорів МВФ в грудні минулого року затвердила нову 14-місячну програму stand-by для України обсягом 3,9 млрд. доларів, в рамках якої наша країна отримала перший транш в обсязі $1,4 млрд. Отримання ще двох траншів по 1,3 мільярда очікується за підсумками перегляду виконання умов програми в травні і листопаді.

На думку експертів, таким собі «гальмом» у взаєминах з МВФ може стати недавнє рішення суду про скасування націоналізації «ПриватБанку». Також у фонді будуть чекати формування нової команди переговірників з боку України, в яку повинні увійти глава Нацбанку і міністр фінансів. Коли відбудуться кадрові зміни, і чи відбудуться вони в принципі, зараз сказати вкрай непросто.

Хочемо ми того чи ні, але факт залишається фактом: міжнародні партнери України і їх фінансова допомога є однією з передумов стабільного курсу гривні, а отже, і курсу долара в країні. Тому новій команді слід буквально відразу ж після приходу до влади, вирішувати цей, без перебільшення, надпроблемніший пакет питань, від якого безпосередньо залежить добробут пересічних українців.

Виклики «на додаток»

Окрім трьох, ключових на наш погляд, викликів, з якими, ледве приступивши до виконання обов'язків глави держави, неминуче зіткнеться Володимир Зеленський, існує ще колосальний масив питань, які потрібно вирішувати буквально в «пожежному» режимі. До числа таких, безумовно, відноситься «перезавантаження» влади на місцях, щоб уникнути кадрового колапсу в регіонах. Президент, згідно з Конституцією, своїм указом призначає губернаторів. Але робить це тільки після відповідного подання Кабінету міністрів. Від результатів діалогу між двома гілками виконавчої влади залежить, наскільки швидко відбудеться зміна кадрів на місцях.

На даний момент вже п'ять голів облдержадміністрацій написали заяву про відставку. Зрозуміло, що це лише початок. Чи є в кадровій обоймі Зеленського не просто «парашутисти», а люди, які по-перше, добре знають окремо взятий регіон, по-друге, здатні знайти точки дотику з облрадами - велике питання. Зараз в команді «Зе» уникають відповідей: мовляв, всі карти розкриємо тільки після інавгурації.

З'явиться можливість у Зеленського натиснути на мера Києва Віталія Кличка. Справа в тому, що відповідно до закону «Про столицю України - місто-герой Київ», голову Київської міської державної адміністрації, який є керівником виконкому міськради, призначає Президент. Якщо це станеться, повноваження нинішнього мера будуть серйозно обрізані.

Восени (а може і раніше - якщо юристам нового президента вдасться знайти лакуну в законодавстві) на Україну чекають парламентські вибори, а, отже - зміна складу уряду. Яким чином це відіб'ється на проведенні розпочатих попередньою владою реформ? Відомо, що Володимир Зеленський вкрай негативно відгукується про медреформу. Швидше за все, він буде всіляко лобіювати або її «заморозку», або повне скасування.

Напередодні в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун відповіла на критику з боку команди Володимира Зеленського таким чином: «Ми ввели інститут сімейних лікарів. Хочу зазначити, що, наприклад, в Британії приблизно в 90% всіх звернень пацієнтів допомагають саме сімейні лікарі. Це ефективно, тому що допомагає запобігати багатьом хворобам до того, як вони будуть потребувати складного, дорогого і не завжди успішного лікування». Про відставку Супрун, схоже, не думає і заявляє про те, що в поточному році «продовжиться підготовка до трансформації спеціалізованої допомоги: поліклінік і стаціонарів, а з 1 січня 2020 нові механізми фінансування зароблять на всіх рівнях медичної допомоги - від первинної до стаціонарної».

Впливати на правоохоронців або на боротьбу з корупцією Володимиру Зеленському буде складно. Для звільнення або призначення генпрокурора президенту потрібна згода більшості Верховної Ради в 226 голосів, а «своїх» депутатів в нинішній Раді у Зеленського поки що немає. Аналогічна ситуація - з головою Служби безпеки України (СБУ) - президент тільки вносить подання на звільнення або призначення голови служби, але вирішальне слово за парламентарями. Керівник Нацбанку також звільняється і призначається Верховною Радою, але кандидатуру голови подає глава держави.

Утім, не виключено, що командою нового президента будуть знайдені компромісні кандидатури, які влаштують більшість парламентаріїв. Тим паче, за інформацією Lenta.UA, деякі спроби домовитися і «сколотити» більшість під ряд ключових для Зеленського голосувань ведуться вже зараз. Головними учасниками переговорів називають нардепів від депутатської групи «Відродження» Євгена Геллера і Володимира Пилипенка.

Президент має важіль впливу на Національне антикорупційне бюро (НАБУ) - може призначити одного з трьох незалежних аудиторів. Зараз це місце пустує, і Зеленський без проблем своїм указом зможе його призначити, запустивши процедуру перевірки діяльності директора бюро Артема Ситника.

Крім того, гарант Конституції може внести на затвердження Ради кандидатури двох міністрів - оборони і закордонних справ. Але для цього теж необхідно зібрати 226 голосів для звільнення нинішніх. Чи буде це здійснено? Все залежить від «дипломатичних» талантів неформальних представників Зеленського в ВР.

Для того, щоб хоч якось впливати на виконавчу владу, новому президентові потрібно буде або домовлятися з нинішнім прем'єр-міністром, або намагатися якимось чином зібрати 226 голосів у парламенті для зміни уряду. Втім, навіть якщо Зеленський не зможе впливати на роботу Кабміну Гройсмана, йому цілком під силу створити для нього величезні проблеми і навіть паралізувати роботу. Справа в тому, що президент має повноваження припиняти дію всіх актів КМУ, мотивуючи це невідповідністю Конституції. Одночасно з цим гарант надсилає цей акт на експертизу в Конституційний суд. В кінці 2000-х президент Віктор Ющенко таким чином вставляв палки в колеса прем'єрам Віктору Януковичу і Юлії Тимошенко, буквально примушуючи їх йти на компроміси.

Також не варто забувати про те, що Президент має виняткове право підписувати закони, прийняті Верховною Радою. Якщо Володимир Зеленський не буде погоджуватися з тим чи іншим ухваленим законом, він може ветувати його. Подолати вето нардепи можуть лише двома третинами голосів, що зараз виглядає малореальним.

Окрема тема - волевиявлення народу. Глава держави має право оголосити референдум щодо зміни Конституції. Володимир Зеленський постійно говорить, що хоче проводити якомога більше референдумів. Тільки ось проблема - зараз в Україні відсутній закон, який би чітко регулював проведення плебісцитів...

Новий президент відразу ж отримує повноваження призначати і звільняти керівників дипломатичних представництв України. Однак в ситуації з послами президент повинен отримати ще й підпис прем'єра, а також міністра закордонних справ. І це не просто формальність - у 2006 році в рамках так званої «війни контрасигнацій» (contrasignatura - міністерська скрепа, підпис) уряд Януковича «оптом» повертав на Банкову укази президента про призначення послів і вимагав узгодження цих рішень. Інакше прем'єр підпису не ставив.

Глава держави призначає третину складу Конституційного суду. Однак зараз там немає жодного вакантного місця, а звільняти достроково суддів КСУ практично неможливо. Свого часу Віктор Ющенко намагався це робити, але їх потім через суди поновлювали на посаді.

Трохи простіше ситуація з силовим блоком. Як Головнокомандувач Президент призначає і звільняє вище командування Збройних сил. Тому новий президент при бажанні може гранично швидко замінити начальника Генштабу Віктора Муженка. Також Президент за посадою є головою Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Гарант одноосібно призначає секретаря та заступників РНБО, формуючи персональний склад цієї ради, крім кількох чиновників, які входять туди за посадою. Тому «піти» Олександра Турчинова Зеленський зможе прямо в день інавгурації.

І на останок…

Володимир Зеленський обіцяє, що буде президентом тільки один термін. Він жартує, що навіть на посаді президента не буде відмовлятися виходити на сцену зі студією «95 квартал», якщо будуть пропонувати.

Для розвитку регіонів Зеленський хоче перенести органи влади з Києва. Які саме і куди - не уточнює: «Влада повинна бачити проблеми на місцях, а не з вікон своїх київських кабінетів». До речі, в деяких країнах є подібний досвід. Наприклад, Грузія переносила парламент зі столиці в Кутаїсі, але з 2019 роки він повернувся в Тбілісі.

Наталія Ромашова

Читайте також: Парубій назвав умови своєї можливої відставки