ПолітикаМіжнародні відносини

Асоційоване тріо: навіщо Зеленському грузино-молдавські «обійми»

11:22 18 тра 2021.  1128Читайте на: УКРРУС

У понеділок, 17 травня до Києва, брав головних дипломатів Грузії і Молдови. Чим обумовлений візит до української столиці керівників зовнішньополітичних відомств сусідніх країн і чому він носить аж ніяк не декоративний характер, - в матеріалі Lenta.UA.

Під час недавніх відвідин Польщі президент Володимир Зеленський підписав зі своїм тамтешнім колегою Анджеєм Дудою декларацію про європейську перспективу України. У документі говориться, зокрема, про наміри нашої країни подати заявку на членство в Європейському союзі (ЄС) після виконання ряду умов, і в цьому прагненні Київ може розраховувати на підтримку офіційної Варшави. За задумом Банкової, подібні документи повинні бути підписані з усіма членами ЄС, що за задумом повинно істотно полегшити просування до власне членства в союзі.

Останні події свідчать про те, що дана «євродеклараційна» ідея для діючої влади не відноситься до розряду «а поговорити», оскільки вітчизняний МЗС в зв'язці з Офісом президента розгорнув небувалу активність на зовнішньополітичному фланзі.

Читайте також: Зеленський і «Той самий Мюнхгаузен»

Учора Україна разом з Грузією і Молдовою створила «Асоційоване тріо», яке буде посилено співпрацювати з питань європейської інтеграції. Свої підписи під тристороннім меморандумом поставили міністри закордонних справ України, Грузії і Молдови Дмитро Кулеба, Давид Залкаліані і Ауреліу Чокой відповідно.

«Асоційоване тріо - це наше повідомлення про те, що немає альтернативи європейської інтеграції для наших трьох країн-партнерів, і немає альтернативи також і для Європи, тому що вони повинні сприймати наші три країни як серйозний проект по забезпеченню миру і процвітання в Європі», - підкреслив керівник вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба. У свою чергу, міністр закордонних справ Грузії Давид Залкаліані зазначив, що учасники «тріо» мають намір координувати дії за двома основними напрямками - європейського та євроатлантичного.

«Ми давно почали цю спільну діяльність. Ми працюємо у всіх міжнародних організаціях, як в НАТО, так і в Євросоюзі. Звичайно, я очікую, що в найближчому майбутньому на самітах ми побачимо конкретні, відчутні результати з точки зору тієї ж політики відкритих дверей, як у відношенні Грузії, так і інтеграції України в Євросоюз», - заявив Залкаліані.

Підписанням меморандуму три країни ще раз підкреслили свої європейські наміри і готові для цього робити свій великий внесок, констатував в.о. прем'єр-міністра, міністр закордонних справ і європейської інтеграції Республіки Молдова Ауреліу Чокой. Дмитро Кулеба, Давид Залкаліані і Ауреліу Чокой в закритому режимі обговорили також зміцнення регіональної безпеки, «що потребує підвищеної уваги в рамках Східного партнерства».

Нескладно помітити, що нове об'єднання - це той же ГУАМ, який де-юре існує вже не один десяток років. Тільки тепер з нього виключили Азербайджан. Критики новоствореного проекту задаються питанням: мовляв, чим на зовнішньополітичній арені буде «торгувати» новий тандем, коли суть угод про асоціацію полягає в тому, що кожна з країн виконує свою індивідуальну програму вимог Євросоюзу? Деякі скептики також проводять паралель «асоціювання тріо» із запущеною в далекому вже 2009 році європейською ініціативою Східне партнерство. Однак факт полягає в тому, що ситуація в країнах-учасницях даного проекту - Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні радикально змінилася і той формат, який був закладений спочатку, сьогодні, м'яко кажучи, неактуальний.

У цілому, попри досить абстрактні меседжі, які прозвучали за підсумками підписання меморандуму «асоційованого тріо», експерти бачать як очевидні, так і завуальовані плюси даного міждержавного конгломерату. Як відомо, Київ, Тбілісі і Кишинів вже знаходяться в «особливих відносинах» з Євросоюзом, оскільки підписали Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі. У цьому сенсі нову ініціативу цілком можна розглядати, як додатковий механізм впливу на що не відрізняється особливою оперативністю в рішеннях стратегічного спрямування строкатий клуб єврокраїн.

«Якщо ми подивимося, наприклад, на Східне партнерство, то у нас різні є завдання в плані реалізації обов'язків в рамках цієї ініціативи. Різні теми взагалі у співпраці з ЄС - наприклад, про план візової лібералізації ні у Вірменії, ні у Азербайджану цього немає. В Україні, Молдові, Грузії євроінтеграція - це стратегічний напрямок розвитку країни, у інших країн цей пріоритет законодавчо не закріплений. Є диференціація в підходах і рішеннях завдань», - цитує «Голос Америки» аналітика Українського незалежного центру політичних досліджень Юлію Тищенко. Експерт переконана: нова ініціатива дозволить Україні, Грузії і Молдові «краще закріпити цілі, пов'язані з євроінтеграцією, в порівнянні з іншими країнами-членами Східного партнерства».

Тим часом наш джерело, близьке до вітчизняного МЗС зазначає, що, виступаючи з новими геополітичними ідеями, офіційний Київ намагається вирішити два ключові завдання. Перша мета - стати свого роду ідеологічним флагманом серед країн, які не є членами ЄС, але на законодавчому рівні зафіксували непорушність єврокурсу. Друге завдання, яке нібито ставить перед собою частину владної команди, що відповідає за зовнішній напрямок - за допомогою ініціатив, подібних «асоціативному тріо», привертати увагу тих гравців, які вже є повноцінними членами Євросоюзу.

На початку матеріалу ми звернули увагу на нещодавню зустріч Зеленського і Дуди, за підсумками якої було підписано декларацію про те, що Варшава обома руками «за» європейську перспективу України. Банкова має намір зібрати підписи і глав інших держав-членів, пам'ятаючи, що рішення про членство в ЄС приймається консенсусом. Сама ініціатива нібито належить персонально президенту Зеленському. У всякому разі так стверджував в одному з недавніх інтерв'ю заступник голови Офісу президента (ОП) Ігор Жовква, займається зовнішньою політикою. За його словами, ідея народилася під час спілкування Зе з головою Європейської ради Шарлем Мішелем, який відвідав Київ на початку весни.

Слід зазначити, що меморандум, скріплений автографом Дуди - це не перший документ такого роду, підписаний Зеленським з лідером однієї з країн ЄС. У березні декларація з аналогічною назвою була підписана з президентом Литви Гітанас Науседа, а також латвійським лідером Егілсом Левітсом. Обидва документи надалі так і не були опубліковані, але, схоже, їх зміст зводиться до одного: країна, яка погодилася на декларацію, буде підтримувати заявку України на вступ до ЄС, коли прийде час «Ч».

З відкритих джерел випливає, що підписана Зеленським та Дудою декларація закріплює європейську перспективу України «відповідно до статті 49 Договору про Євросоюз», яка, серед іншого, передбачає дотримання Копенгагенських критеріїв. Зазначені крітерії - це вимоги до країн для вступу в ЄС, схвалені в 1993 році в Копенгагені Європейською Радою - вищим органом Євросоюзу, що складається з керівників держав-членів. Згідно з цими критеріями, країна, що претендує на місце в ЄС, повинна визнаватися демократичною, володіти розвиненою ринковою економікою, висловити готовність повністю інтегруватися в Євросоюз.

У дипломатичних колах кажуть, що аналогічна угода буде підписана з естонським прем'єром Каєю Каллас, яка перебуває з офіційним візитом в Києві до 19 травня включно.

Незважаючи на те, що юридичної цінності євро-декларації на підтримку України не мають, рухаючись по даній тактичної траєкторії, влада вбиває відразу двох зайців. По-перше, перманентне звучання «українського питання» в європейському порядку денному з урахуванням хиткою ситуації на Донбасі, це апріорі позитив. Чому? Хоча б тому, що в разі повторення Кремлем недавньої ситуації з акумуляцією військ поблизу українських кордонів або інших «фокусів», Києву не доведеться витрачати час з тим, щоб вводити європейський світ в контекст того, що відбувається.

По-друге, євродеклараційну історію Зе-команда може використовувати для внутрішньоукраїнського порядку. Після вступу в силу Угоди про асоціацію з ЄС і отримання безвіза, які записує на свій рахунок екс-президент Порошенко, збирати електоральний «урожай» на проєвропейській ниві досить складно, а підписання на високому рівні декларацій цілком може стати основою для успішного піару на цій тематиці: мовляв, нас підтримують і беруть в Європу.

Зараз, правда, ситуація неоднозначна: проблем з підтримкою європейського вектора України з боку країн Балтії і Польщі на зразок ніколи і не було, а інших звершень на ниві «збору підписів на користь вступу України в ЄС» поки не помітно. До того ж, за оцінками аналітичного порталу «Слово і діло», угоду про асоціацію з ЄС виконано приблизно на 57% і ось тут залишається ще більш ніж серйозна ділянка роботи, яку під мікроскопом в потрібний час розглянуть в Євросоюзі, скільки б і з ким декларацій не підписувалося.

Наталія Ромашова

Читайте також: Рада розгляне позачергово відставку трьох міністрів

Крижак Дмитро

Найпопулярніше