Розкрито таємницю довговічності давньоримських будівель

Вчені стверджують, що римський бетон виявився довговічнішим, ніж його сучасний аналог, — пише CNN. Дослідницька група, до якої увійшли експерти зі США, Італії та Швейцарії, проаналізувала зразки бетону віком 2000 років, взятих із міської стіни на археологічних розкопках Привернум у центральній Італії.

Білі уламки вапна нівелювали наслідки тріщин, що утворилися з часом. Раніше їх вважали свідченням недбалого змішування чи неякісної сировини. «Бетон дозволив римлянам зробити архітектурну революцію, — каже Адмір Масік із MTI. — І ця революція повністю змінила спосіб життя людей».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Бетон — це, по суті, порода, утворена шляхом змішування цементу, в'язкої речовини, що зазвичай складається з вапняку, води, піску, а також гравію або подрібненої породи. За словами Масіка, раніше вважалося, що римляни використовували гашене вапно (змішане з водою) як в'яжучу речовину.

Читайте також: У стародавніх лазнях відкрили фрески часів Адріана.

Але нещодавно дослідники, які опублікували статтю в Science Advances, дійшли висновку, що йдеться про негашене вапно (оксид кальцію) — найбільш суху форму вапняку.

Аналіз показав, що уламки вапна утворилися за екстремальних температур, і таке «гаряче змішування» стало ключем до довговічності бетону.

Вчені виготовили два зразки бетону — один за римською рецептурою, а інший за сучасними стандартами, і навмисно розкололи їх. Через два тижні вода вже не текла через бетон, виготовлений за римським рецептом, але через породу без негашеного вапна вона проходила легко. Результат очевидний: уламки вапна можуть розчинятися в тріщинах, загоюючи їх. Дослідники заявили, що цей потенціал самовідновлення може прокласти шлях виробництва більш довговічного сучасного бетону.

Читайте також: Палац із секретом. Що знайшли у Золотому домі одного з найстрашніших тиранів в історії.

На ілюстрації: Римський Пантеон