Путінські друзі в опалі: як Трамп, пресингуючи Венесуелу, рикошетом б'є Іраном

Перші повідомлення у провідних західних медіа про захоплення танкера, що прямує з Венесуели, з'явилися у суботу, 20 грудня. Йшлося про судно Centuries, яке під прапором Панами перевозило 1,8 млн барелів венесуельської сирої нафти для подальшої переробки у Китаї. Вже наступного дня з'явилися і сигнали про перехоплення танкера Bella 1. Загалом ці події стали різкою ескалацією морської блокади Венесуели, ініційованої президентом США Дональдом Трампом не далі як 16 грудня. До цього американці вже захопив один танкер, який перебував під санкціями США з 2022 року. Судно Skipper було асоційовано з іранським тіньовим флотом, контрольованим Корпусом вартових ісламської революції та «Хезболлою», і перевозило від 1,1 млн до 1,6 млн барелів венесуельської нафти сорту Merey. Як повідомляють американські ЗМІ, танкер згодом був направлений у район Х'юстона для розвантаження та конфіскації нафти. Подальша доля інших судів поки що залишається незрозумілою. При цьому, як пише Reuters, у США не виключають нового витка ескалації «з метою посилити тиск на уряд Ніколаса Мадуро та домогтися його відставки».

Тут слід окремо відзначити, що Венесуела, зокрема режим Мадуро, є одним із ключових союзників путінської Росії в Латинській Америці, демонструючи, зокрема, підтримку Кремля в його війні проти України. Водночас, РФ інвестує в енергетичний сектор Венесуели, допомагаючи тамтешній владі обходити західні санкції.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тим часом, міністр внутрішньої безпеки США Крісті Ноем вказала, що Штати продовжать припиняти «незаконні переміщення» венесуельської нафти, фактично позначивши намір перекрити основні канали її експорту. У Каракасі такі дії називають «актом піратства та крадіжкою» та заявляють про намір звернутися до ООН у зв'язку з порушенням США міжнародного права. У Китаї також виступили проти американських дій, наголосивши, що «Венесуела має право розвивати відносини з іншими державами». Представник МЗС КНР Лінь Цзянь наголосив, що Пекін виступає проти «односторонніх та незаконних» санкцій. А на болотах при цьому язик, як то кажуть, засунули в одне місце, очевидно, побоюючись зайвий раз «роздраконити» Трампа.

Аналітичний сервіс TankerTrackers у понеділок, 22 грудня, повідомив, що біля берегів Венесуели простоюють 75 танкерів, які побоюються виходити в море через ризик перехоплення американськими силами. З них 38 перебувають під санкціями США, інші входять до тіньового флоту, який займається нелегальними перевезеннями. Ці дані підтвердила недавно і The Wall Street Journal, зазначивши, що до 70% експорту венесуельської нафти здійснювалося саме такими судами.

Як би там не було, але внаслідок цього «морського бою» за останні дні експорт венесуельської нафти скоротився на 76% - з 1,08 млн. барелів на добу до 258 тис. барелів. Однак, за заявами влади країни, видобуток залишається на рівні близько 1,2 млн. барелів на добу. Такий розрив між видобутком та експортом, на переконання профільних експертів, може призвести до переповнення нафтосховищ та їхньої вимушеної консервації. "Втрата нафтових купюр для режиму Мадуро може виявитися критичною", - зазначає NBC News, додаючи, що дії США рикошетом б'ють і по Ірану. «Ці країни (Венесуела та Іран – Ред.) протягом останніх років активно використовували тіньовий флот для продажу нафти до третіх держав в обхід санкцій. Тегеран постачав конденсат, необхідний для розведення важкої венесуельської нафти, а Каракас реалізовував іранську нафту під виглядом венесуельської. Власне, не дивно, що два з трьох раніше затриманих танкерів були пов'язані з Тегераном. Цю зв'язку чудово вловлюють у Білому домі: 19 грудня Сполучені Штати запровадили рестрикції проти ще 29 танкерів іранського тіньового флоту. Таким чином, практичний ефект дій Вашингтона, формально націлених на Венесуелу, де-факто вбиває двох зайців: Каракас і Тегеран», - резюмує телеканал.

Водночас американський аналітик Девід Маркус в ефірі Fox News підкреслив, що нинішня агресивна політика пана Трампа щодо Венесуели, «є частиною його ширшої стратегії, спрямованої на ослаблення російської влади на міжнародній арені». За словами експерта, Венесуела є важливим «клієнтом Росії, і події навколо цієї країни можуть мати серйозні наслідки для Кремля».

"Росія раніше не змогла захистити своїх союзників у Сирії та Ірані і ось тепер Венесуела є черговим викликом для Путіна", - зазначив він. «США за підтримки своїх союзників мають реальні шанси на стабільне знищення режиму Мадуро, і Путін не зможе це зупинити. США вже зуміли зміцнити свою позицію у міжнародних відносинах, зокрема, шляхом денуклеаризації Ірану та дипломатичного прогресу із Сирією. Тобто в даному випадку Трамп майстерно маневрує, обмежуючи геополітичні можливості Росії і змушуючи Путіна переглянути свою стратегію на міжнародному рівні», - наголосив Девід Маркус.

У будь-якому випадку дані «маневри» все ще продовжуються, при цьому сам Трамп усередині США помітно «хитається». Зокрема, історія покійного скандально відомого фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачують у серії гучних злочинів сексуального характеру та сутенерстві, знову опинилася в центрі уваги провідних американських медіа. Після того, як Мін'юст США нещодавно опублікував черговий масив документів, пов'язаних із цією справою, члени Конгресу запідозрили адміністрацію Трампа та особисто генпрокурора Пем Бонді у виборчому розкритті інформації. Демократка Ро Ханна та республіканець Томас Мессі заявили напередодні в ефірі CBS, що готують резолюцію про застосування до Пем Бонді процедури звинувачення в «неповазі до Конгресу» - інструменту, який дозволяє Палаті представників самостійно, без участі Міністерства юстиції, штрафувати і навіть затримувати посадових осіб за відмову.

Як зазначає з цього приводу Politico, для Дональда Трампа та Республіканської партії, які будували свою кампанію на обіцянках «осушити вашингтонське болото» та розкрити корупцію еліт, історія з «файлами Епштейна» є «найсерйознішим іспитом на політичну вошивість». «Сьогодні з одного боку, Білий дім наголошує, що саме за Трампа було прийнято закон про прозорість, а з іншого – серйозна редактура документів, зникнення файлів і формалізм підкидають козирі до рук демократів, а також незадоволених лінією Трампа республіканців, кількість яких зростає з кожним днем. Президенту Трампу вдається крутитися на розпеченій сковорідці – але це поки що – ситуація розжарюється», - підсумовує видання.

На такому «строкатому» загальнополітичному фоні Дональд Трамп дещо абстрагувався від теми врегулювання російсько-української війни. Принаймні публічно він 24/7 цей тематичний кейс не зараз коментує. При цьому, як повідомило днями агентство Bloomberg, США готуються до введення нового пакету санкцій, які будуть спрямовані на енергетичний сектор Росії, якщо після переговорів, що пройшли недавно, в Маяамі Путін у результаті відхилить потенційну мирну угоду.

Відверто кажучи, є великі сумніви в тому, що нинішній господар Овального кабінету піде на такий крок, але в Сенаті США вже підготовлено відповідний двопартійний законопроект "Decreasing Russian Oil Profits Act of 2025", який передбачає рестрикцію за купівлю або сприяння імпорту. «Вже у разі ухвалення цього законопроекту президент США буде зобов'язаний протягом 90 днів застосувати санкції щодо осіб, залучених до імпорту російської нафти. Список формуватиме міністр фінансів після консультацій із Держсекретарем. Поки що це, швидше, «рушниця на стіні», але засоби для посилення тиску на росіян треба готувати заздалегідь. І дуже добре, що українська дипломатія активно працює над цим питанням не лише з адміністрацією Трампа, а й із Конгресом», - зазначає з цього приводу політолог Володимир Фесенко.

Читайте також: Ціни на нафту завдають подвійного удару по РФ

Читайте також: Трамп заявив про повну блокаду Венесуели