Президентами України хотіли б стати 5% українців - опитування

Президентом України хотіли б стати 5% українців, ще 9% - депутатами Верховної Ради. Про це свідчать результати другої хвилі опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного з 19 по 22 вересня.

Як зазначається, значна частина опитаних не проти брати участь в політичному і громадському житті свого регіону (45%), але не як депутати місцевих рад, а через вибори, делегуючи повноваження іншим.

Згідно з опитуванням, лише 13% респондентів хотіли б бути депутатами місцевої ради, 9% - депутатами парламенту, 7% - главою міста / села, 5% - президентом країни.

При цьому громадяни хочуть обирати не тільки депутатів або мерів, а й главу області (за обрання 83%), місцевих суддів (71%) і прокурорів (68%). Ще 57% підтримують ідею створення муніципальної поліції, підпорядкованої місцевій владі (30% - проти).

У той же час опитані вважають, що контроль за діяльністю новообраної місцевої влади повинен здійснюватися самими громадянами (50%). Іншим інститутам (громадські організації, центральній та місцевій владі, правоохоронним органам) опитані довіряють в питанні контролю менше (від 5% до 14%).

Нагадаємо, під час інавгурації Президент України Володимир Зеленський виголосив фразу: «Ми всі стали президентами». Ці слова також приписують п'ятому прем'єр-міністру Ізраїлю Голді Меїр (1969-1974).

Одного разу під час закордонного візиту в одну з невеликих країн вона вимовила, натякаючи на непросте мистецтво керування: «У вас один президент і три мільйони громадян, а в Ізраїлі - три мільйони президентів, і один прем'єр».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

В оригіналі фраза звучала так: «Чомусь усі, хто знають, як управляти державою, вже працюють таксистами і перукарями».

Довідка Lenta.UA:

Демократія (від грецького - demos - «народ» і kratos - «влада») - одна з основних форм правління, політична і соціальна організація суспільства, держави і влади, політичний режим, що розвивається і прогресує в історії, пов'язаний, зазвичай, з республіканською формою правління.

За Платоном, демократія називалася «владою кількості» і «правлінням багатьох», і існувала поряд з чотирма іншими формами правління - монархією ( «владою одиниці»), аристократією («правлінням найкращих»), олігархією ( «правлінням групи сильних можновладців») і тиранією («владою узурпатора»).

У Конституції США демократія пов'язана з ідеєю справедливості, рівності і розуміння свободи, як індивідуального вибору.

Представницька демократія привела до збільшення кількості представницьких органів управління (в тому числі і економічного). Вона означала розширення виборчих прав від станових до загального виборчого права.

Також представницька демократія передбачає систему гарантій політичних, економічних, культурних та інших прав. Найважливішим гарантом і одночасно наслідком представницької демократії став процес формування громадянського суспільства і правової держави в країнах демократичного світу.

При цьому в конституційному праві розрізняють активне і пасивне виборче право, що на ділі означає здатність обирати і бути обраним до представницьких органів державного управління.

Читайте також: Українці назвали найкращого президента з 1991 року

Фото: Укрінформ