Президент Киргизстану подав у відставку

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков пішов у відставку. Ситуація в центральноазіатській країні близька до конфлікту між протестувальниками та силовиками. Про це повідомила прес-служба президента.

"Заява про відставку підписана президентом", - повідомили в прес-службі глави держави в четвер, 15 жовтня.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

"Я не тримаюся за владу. Не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, що пролив кров, і той, хто стріляв у власних громадян. Тому прийняв рішення піти у відставку", - йдеться в повідомленні, розміщеному на сайті президента. 

Жеенбеков заявив, що ситуація в Киргизстані загрожує обернутися конфліктом силовиків і мітингувальників. "На жаль, агресія не вщухає, вимога моєї негайної відставки триває. Поточна ситуація близька до двостороннього конфлікту, - йдеться в його зверненні. - З одного боку - протестувальники, з іншого - правоохоронні органи. Військовослужбовці та правоохоронні органи зобов'язані застосовувати зброю для захисту державної резиденції". 

"У цьому випадку проллється кров, це неминуче. Я закликаю обидві сторони не піддаватися провокаціям", - додав Жеенбеков.

Переговори про відставку президента Киргизстану почалися 14 жовтня, після того, як Садиров Жапаров був призначений прем'єр-міністром республіки. Прем'єр пообіцяв, що буде домагатися відставки президента Жеенбекова, що "є вимогою народу". 

У свою чергу прес-служба президента 14 жовтня заявляла, що Жеенбеков готовий покинути посаду, але піде тільки після нових парламентських виборів, які ще не призначені, так як зараз "це призведе до непередбачуваного сценарію розвитку подій на шкоду державі". 

Вперше заклики до відставки президента прозвучали на мітингах на початку минулого тижня, коли незадоволені підсумками парламентських виборів політичні парії виступили проти результатів голосування. Лідери партій "Чон Казат" (Великий похід), "Республіка" і "Ийман Нуру" (Промінь віри), які брали участь в протестах, увійшли в новий уряд.

Нагадаємо, після парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня, в Бішкеку спалахнули протести. Мітингувальники вимагали анулювати підсумки голосування, згідно з якими до парламенту пройшли політичні партії "Бірімдік" (отримала 24,5% голосів), "Мекен Киргизстан" (23,88%), "Киргизстан" (8,76%) і "Бутун Киргизстан" (7,13%), а опозиційні політсили не подолали семивідсотковий бар'єр.

У ніч на 6 жовтня в Бішкеку протестувальники захопили будівлю парламенту. За даними міністерства охорони здоров'я Киргизстану, у ході сутичок постраждала понад тисяча осіб, одна людина померла.

На тлі масових вуличних протестів 6 жовтня подали у відставку спікер парламенту Киргизстану Дастан Джумабеков і прем'єр-міністр Кубатбек Боронов. 7 жовтня парламентська опозиція ініціювала процедуру імпічменту президента.

Центрвиборчком країни визнав недійсними результати виборів.

Глави кількох опозиційних парламентських партій створили два народних координаційні ради. Їх члени хотіли обрати уряд народної довіри.

14 жовтня киргизькі парламентарії на засіданні Жогорку Кенеша (парламенту Киргизстану) більшістю затвердили Жапарова на посаду прем'єр-міністра країни.

Фото: Сооронбай Жеенбеков, sooronbai_zheenbekov