Китай відмовився від російського аналога SWIFT

Система передачі фінансових повідомлень Банку Росії (СПФС), яку почали створювати в 2014 році після анексії Криму і розвалу відносин із Заходом, покликана забезпечити безперебійність платежів у випадку відключення SWIFT, повідомляють росЗМІ.

Система запрацювала 2016 року, а через два роки президент РФ Володимир Путін підписав закон, що дозволяє підключати до неї іноземних учасників.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У серпні 2019-го заступника голови Мінфіну РФ Олексій Моїсеєв повідомив про підписання меморандуму щодо приєднання китайських банків до СПФС і початок консультацій на рівні технічних експертів.

З моменту старту переговорів пройшло вже майже два роки, але до системи ЦБ за цей час підключився всього один китайський банк.

Лише АКБ «Бенк оф ЧАЙНА» (АТ) фігурує в списку з 399 учасників СПФС.

У великих західних банків російський SWIFT теж не викликав масового ентузіазму: лише поодинокі іноземні учасники зареєструвалися в системі. Серед них АТ «Ішбанк» (Туреччина) АТ «Ем-Ю-Еф-Джі Банк (Євразія)» (дочка японського MUFG), «Креді Аргіроколь КІБ» (Франція), АТ «СЕБ БАНК» (Швеція) і АТ «ТОЙОТА БАНК »(Японія).

Поки адміністрація Джо Байдена демонстративно «гострить сокиру» санкцій, обговорюючи заходи від заморозки активів російських олігархів до заборони на інвестиції у держборг, керівництво РФ продовжує спроби домовитися з Китаєм про допомогу на випадок фінансової ізоляції.

Із закликом створити «сформувати широку коаліцію країн, які виступають проти односторонніх санкцій» і «відходити від використання контрольованих Заходом міжнародних платіжних систем» наприкінці березня до Пекіну їздив глава МЗС РФ Сергій Лавров. Але зрушити процес з мертвої точки, схоже, не вдалося.

Росія і Китай не вживатумуть спільних зустиль у відповідь на санкції Заходу, констатував Лавров за підсумками свого візиту.

Ілюстративне фото: росЗМІ