Китай розпочав будівництво найбільшої у світі ГЕС

Китай розпочав будівництво на території Тибету найбільшої у світі гідроелектростанції, що викликало занепокоєння в Індії та Бангладеш.

Як повідомляє ВВС, за даними місцевих ЗМІ, прем'єр Держради КНР Лі Цян у суботу провів церемонію, присвячену початку будівництва на річці Ярлунг Цанпо.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Річка протікає через нагір'я Тибету. Проект піддався критиці через його потенційний вплив на мільйони індійців і бангладешців, що живуть нижче за течією, а також на навколишнє середовище та місцевих тибетців.

Пекін заявляє, що проект, вартість якого оцінюється в $167 млрд, віддасть пріоритет захисту навколишнього середовища та підвищить місцевий добробут.

Після завершення проект, також відомий як ГЕС Мотуо, перевершить греблю «Три ущелини» як найбільшу у світі та зможе виробляти втричі більше електроенергії.

Експерти та офіційні особи висловили занепокоєння тим, що нова гребля дозволить Китаю контролювати або перенаправляти транскордонну річку Ярлунг-Цангпо, яка тече на південь до індійських штатів Аруначал-Прадеш та Ассам, а також у Бангладеш, де вона впадає у річки Сіанг, Брахмапутра.

У звіті, опублікованому 2020 року австралійським аналітичним центром Lowy Institute, зазначається, що «контроль над цими річками [на Тибетському нагір'ї] фактично дає Китаю можливість задушити економіку Індії».

В інтерв'ю інформаційному агентству PTI на початку цього місяця головний міністр Аруначал-Прадеша Пема Кханду висловив стурбованість тим, що річки Сіанг і Брахмапутра можуть "значно пересохнути" після завершення будівництва греблі.

Він додав, що гребля «стане реальною загрозою для наших племен та нашого існування. Це дуже серйозно, оскільки Китай може використовувати її як свого роду водяну бомбу.

У січні представник Міністерства закордонних справ Індії заявив, що висловив Китаю занепокоєння щодо наслідків будівництва мегаплотин і закликав Пекін «забезпечити захист інтересів держав, розташованих нижче за течією». Також було наголошено на «необхідності прозорості та консультацій з країнами, розташованими нижче за течією».

Індія планує побудувати гідроелектростанцію на річці Сіанг, яка служитиме буфером проти раптових скидів води з китайської греблі і запобігатиме повені в її районах.

Міністерство закордонних справ Китаю раніше вже відповідало Індії, заявляючи у 2020 році, що Китай має «законне право» звести греблю на річці та розглянув можливі наслідки для територій нижче за течією.

Бангладеш також висловила Китаю занепокоєння щодо проекту: у лютому офіційні особи направили до Пекіна листа з проханням надати додаткову інформацію про греблю.

Влада Китаю давно придивляється до гідроенергетичного потенціалу розташування греблі в автономному районі Тибету.

Він розташований у величезному каньйоні, який вважається найглибшим і найдовшим у світі на суші, на ділянці, де Ярлунг Цангпо – найдовша річка Тибету – робить крутий поворот навколо гори Намча Барва.

У процесі цього повороту, який одержав назву «Великий вигин», річка падає на сотні метрів.

Раніше повідомлялося, що влада планувала пробурити кілька тунелів завдовжки 20 км через гору Намча Барва, через які вони хотіли б відвести частину річки.

У повідомленні агентства «Сіньхуа» про візит Лі Цяна, опублікований на вихідних, говорилося, що інженери проведуть «випрямляючі» роботи та «відведуть воду через тунелі» для будівництва п'яти каскадних електростанцій.

Агентство «Сіньхуа» також повідомило, що електроенергія, що виробляється цією гідроелектростанцією, переважно передаватиметься за межі регіону для використання в інших місцях, одночасно задовольняючи потреби Тибету.

Проте активісти стверджують, що греблі – це черговий приклад експлуатації Пекіном тибетців та їхніх земель, а попередні протести було придушено.

Існують також екологічні побоювання з приводу затоплення долин Тибету, відомих своєю біорізноманіттям, а також можливі небезпеки будівництва гребель в регіоні, де багато сейсмонебезпечних розломів.

Фото: ВВС