Движ-Париж: що принесло Україні засідання «коаліції рішучих»

Учасники паризької зустрічі 6-7 січня, а це представники понад трьох десятків держав, у підсумковій декларації наголосили на відданості справедливому та тривалому миру в Україні відповідно до принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй (ООН) та вітали досягнутий прогрес, зокрема, під час обговорень між американцями, українцями.

Окремо зазначається, що підписанти готові взяти на себе зобов'язання щодо системи політично та юридично зобов'язувальних гарантій, які будуть активовані після набуття чинності режимом припинення вогню, на додаток до двосторонніх угод про безпеку «і відповідно до наших відповідних правових та конституційних домовленостей».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Гарантії, згідно з підписаною декларацією, включатимуть такі компоненти: участь у моніторингу та перевірці припинення вогню під керівництвом США; підтримка Збройних Сил України; формування багатонаціональних сил для підтримки відновлення ЗСУ та стримування; зобов'язання щодо підтримки України у разі нового збройного нападу з боку Росії з метою відновлення миру; зобов'язання поглиблювати довгострокову оборонну співпрацю з Україною.

«Паризькі» підписанти також вирішили створити координаційну групу США/Україна/«рішучі» в оперативному штабі Коаліції у Парижі.

Тим часом, як з'ясувалося, до фінального тексту Паризької декларації не увійшла фраза про зобов'язання Сполучених Штатів підтримати багатонаціональні сили в Україні у разі повторного вторгнення Росії. Більше того, США не є формально підписувачами цього документа. Фінальна версія документа вказує, що багатонаціональні сили «очолюватимуться європейцями, із залученням неєвропейських членів коаліції та запропонованої підтримки США». Начебто маленький нюанс, але диявол, як відомо, криється в деталях.

Тепер щодо конкретних заяв/обіцянь. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що кілька тисяч французьких солдатів можуть бути розгорнуті для підтримки миру в Україні після припинення вогню. За його словами, військові братимуть участь в операціях з контролю російсько-українського кордону після підписання перемир'я. «Однак ці сили не братимуть участі у бойових діях», – уточнив нинішній господар Єлисейського палацу. Пан Макрон також додав, що його країна братиме участь у відновленні української армії.

Також війська в Україні може розмістити і Велика Британія. При цьому тамтешній прем'єр-міністр Кір Стармер повідомив, що рішення про потенційне відправлення британських військових до України після припинення вогню попередньо має пройти голосування у Палаті громад.

Прем'єр-міністр Канади Марк Карні припустив, що його країна також може розмістити своїх військових в Україні у разі укладання мирної угоди. Крім того, і в Іспанії вперше почали говорити про розміщення своїх військових у нашій країні.

Тим часом у Німеччині розгорілася спекотна у всіх сенсах внутрішньополітична дискусія щодо потенційного району розгортання солдатів Бундесверу. Зокрема, генеральний секретар керуючого ХДС Карстен Ліннеманн не бере на себе жодних зобов'язань щодо розгортання безпосередньо в Україні, підкреслюючи тим самим заяви канцлера Фрідріха Мерца в Парижі, який говорив про сусідню територію НАТО. А ось парламентська фракція коаліційної СДПН "в принципі відкрита" для участі Бундесверу. «Для нас цілком очевидно, що Німеччина, як найбільш населена та економічно найсильніша країна Європи, має відповідати своїй особливій відповідальності у цих важливих питаннях», - йдеться у спільній заяві заступника лідера фракції Сім'ї Меллер та спікера фракції із зовнішньої політики Адіс Ахметович.

А ось глава уряду Італії Джорджа Мелоні чітко та однозначно заявила, що її країна не відправлятиме своїх військових до України в рамках майбутніх гарантій безпеки.

У той же час прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон після засідання в Парижі заявив про готовність надати Україні винищувачі Gripen та ресурси для розмінування Чорного моря після підписання мирної угоди з РФ, а голова бельгійського уряду Барт де Вевер про надання авіації та флоту. Президент Румунії Нікушор Дан повідомив, що його країна готова зробити свій внесок шляхом продовження підтримки України та посилення безпеки в Чорному морі. До речі, за його словами, мирні переговори вийшли "на критичну стадію".

Новоспечений керівник Офісу президента (ОП) Кирило Буданов, який брав участь у французьких зустрічах, напередодні заявив про те, що «не вся інформація може бути публічною, але конкретні результати вже є і робота триває». Пізніше секретар РНБО Рустем Умеров повідомив, що підходи європартнерів дедалі більше переходять із площини політичних заяв у площину практичних рішень. «Є чітке розуміння покрокового руху у напрямку реалізації домовленостей. Саме така робота створює основу для реального та сталого миру», - написав секретар Ради безпеки у соцмережі Х.

Експерти, тим часом, не такі оптимістичні у своїх оцінках. Наприклад, політолог Сергій Таран, аналізуючи підсумки саміту в Парижі, констатує: «Стармер і Макрон всоте оголосили про намір розгорнути багатонаціональні війська в Україні після завершення війни. Якби кожен такий намір «коаліції охочих» можна було б перетворити на одну кулю, від Росії вже не залишилося б і мокрого місця. Але хоча наміри в кулі не перетворюються, лідери коаліції все одно оголошують про свої «гарантійні контингенти», бо знають, що цього вони не зроблять, доки на це не погодиться Трамп. А він поки що згоди не дає. Тому що на це не погоджується Путін. У цій драматичній виставі є і свої переваги. Для Стармера та Макрона грізні зовнішньополітичні ініціативи – популярна тема внутрішнього політичного споживання. Європа виглядає «сильною» завдяки заявам «коаліції рішучих». Зрештою це допомагає пояснювати власним виборцям, чому Європі потрібно платити гроші США за зброю для України. І це справді для нас великий плюс».

Водночас, на переконання експерта, буквального розгортання європейських сил в Україні не слід очікувати: «Сьогодні Європа – це паперовий тигр. Континент з величезним економічним та науковим потенціалом, який за останні 20 років втратив свободу захищати себе. Звичайно, є на європейському континенті винятки – Польща, Швеція чи Фінляндія – але це скоріше винятки, які б підтверджували загальне правило втоми ніжної Європи від відповідальності за власну безпеку. Щоб паперовий тигр не був паперовим, Європі потрібні власні інвестиції у власні армії та згода на непопулярні рішення, як, наприклад, відновлення обов'язкової військової служби, як це було, зокрема, у Франції чи Німеччині ще у 1990-х. Можливо, частиною цих рішень стане прискорена інтеграція України до ЄС – це дасть Європі надійний форпост на сході, або (також варіант) зміна ставлення до європейської перспективи Туреччини – другий за величиною армії НАТО після США. Ну, а поки що масштабні зміни лише в планах, європейські лідери ще раз оголошують про стрімкі військові операції в Україні на папері».

Підбиваючи підсумковий знаменник паризьких мирно-переговорних зустрічей, політолог Вадим Денисенко констатує: «Є дві новини: хороша – ЄС та США на цьому етапі готові грати у спільну гру. Погана - позиція Путіна поки що незмінна – продовжувати війну».

«Збереження та фінансування 700-тисячної української армії наш головний козир: Європа не бачить своєї безпеки від Росії без нас – якщо завтра війна в Європі, їх можуть захистити лише ЗСУ. І цей пункт є головним у питанні безпеки ЄС на весь 2026-28 роки. Тепер головне питання чи зможемо ми вичавити максимум із цього, єдиного нашого козиря. Максимум – це вступ до ЄС та фінансування. Всі інші речі, як британсько-французькі миротворці – це антураж. Що ж до РФ. Поки що Путін не демонструє жодного бажання йти на переговори. Але після Венесуели (операції США з Мадуро – Ред.) ми повинні тримати кулаки за таку ж швидку війну в Ірані. Якщо США та Ізраїлю вдасться, у Росії виникнуть серйозні нафтові проблеми в перспективі шести-дев'яти місяців. І це, своєю чергою, посилить переговорні позиції США проти Китаю і, можливо, змусить Путіна зрозуміти «реалії на землі». Однак поки що це футурологія, тому поки що Путін і надалі тягне час», - підсумовує Вадим Денисенко.

Читайте також: Трамп підтримує запровадження нових санкцій проти Росії

Читайте також: Трамп впевнений, що РФ не вторгнеться знову в Україну