Час появи сучасних людей у Північній Європі з’ясували вчені

Вчені з Інституту еволюційної антропології (Німеччина) виявили ранні сліди перебування Homo sapiens у Північній Європі. Вони датуються 45 тисячами років тому, повідомляє Nature.

Вчені досліджували стоянку давніх людей поблизу Ранісу в Німеччині. Раніше там знайшли кістки, а також знаряддя праці у вигляді кам'яних «лез». Вчені довгий час не могли встановити, ким були виготовлені ці артефакти – нашими прямими предками чи неандертальцями.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Автори нового дослідження провели генетичний аналіз фрагментів кісток. Вони витягли мітохондріальну ДНК із 13 кісткових уламків. Результати довели, що останки належали групі Homo sapiens, яка мала спільних предків по материнській лінії.

Читайте також: Знайдено шлях розселення стародавніх людей із «колиски людства» Африки до Євразії

«Таким чином, це одні з найраніших Homo sapiens у Європі», – заявили вчені.

Точний час заселення Європи людиною розумною залишається предметом наукових дискусій. Є ознаки, що наші предки дісталися Греції десятки тисяч років тому, але не змогли там прижитися. Справжнє «підкорення Європи» почалося 54 тисячі років тому з Південної Франції.

Нашим предкам знадобився тривалий час, щоб досягти Північної Європи. Близько 45 тисяч років тому клімат у цьому регіоні був на 7–15 градусів холодніший за нинішній. Але, очевидно, Homo sapiens зуміли адаптуватися до суворих умов.

Нове відкриття показало, що предки сучасних людей протягом кількох тисячоліть були сусідами з неандертальцями. Одна з теорій свідчить, що кроманьйонці, прибувши до Європи, швидко витіснили звідти споріднений вигляд Homo. Але дані розкопок та генетичних аналізів цього не підтверджують.

Читайте також: Найраннішній слід людини в Західній Європі виявили археологи

Вчені також встановили, що люди зі стоянки Раніс перебували в близькій спорідненості з жінкою, яка жила на території сучасної Чехії через кілька тисяч років, і з кроманьйонцем з Італії.

«Це викликає деякі питання: чи це була єдина популяція? Який тут може бути взаємозв'язок?» – наголосили автори наукової роботи.

Надати точніші дані змогла б ядерна ДНК, але її набагато складніше витягти з давніх останків.

Фото: Freepik