67% українців вважають себе віруючими людьми, проте лише 10% з них є членами релігійних громад - дослідження

Лише 10% українців, які вважають себе віруючими та регулярно відвідують релігійні заклади. Такі дані соціологічного дослідження проведеного компаніями "Active group" та аналітичним центром "Клуб експертів" і презентовані на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна".

"У порівнянні з показниками 2020 року в Україні зросла кількість людей, які вважають себе швидше не віруючими. Даний показник за рік виріс з 8 до 13%. Це може бути пов'язано із зворотним переходом від релігійних практик до секулярних у зв'язку з закінченням критичної фази пандемії в нашій країні", - заявив співзасновник "Клубу експертів" політолог Данило Богатирьов.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

"Серед людей, які вважають себе віруючими, 86% відносять себе до православних християн, 9% до католицтва, ісламу - 1,2%, протестантизму - 0,7%, язичницьких вірувань -0,3%, іудаїзму - 0,2%" , - підбив підсумки дослідження глава соціологічної компанії "Active group" Олександр Позній.

Крім того, Позній зазначив кореляцію між прихильністю православному християнству і віком громадян. За результатами дослідження виявлено зростання кількості православних віруючих серед людей середнього і старшого віку.

На думку головного редактора інтернет-порталу "Україна по-арабськи" Мохаммада Фараджаллаха, віра повинна відповідати традиціям і побуту тієї нації, в якій вона переважає.

"Україна завжди була багатонаціональною і поліконфесійним державою, але православ'я було і залишиться головною релігією в Україні. Що стосується мусульманства тут, відсоток мусульман залишався в цілому незмінним завдяки корінним мешканцям, перш за все кримським татарам. [...] За 30 років незалежності кількість приїжджих, які сповідують іслам в Україні не перевищила 50-100 тисяч осіб, що не є суттєвою цифрою", - додав Фараджаллах.

Багато людей визначаються з приналежністю до тієї чи іншої конфесії виходячи у першу чергу з політичних міркувань, вважає політолог, глава фонду "Українська політика" Кость Бондаренко.

"Якщо подивитися на реальну ситуацію, то політична ангажованість не дає можливості говорити про воцерковлення прихожан окремих конфесій. Одна справа - це декларувати віру, інше - воцерковлення. Це можна спостерігати щороку, коли наприкінці липня організовуються хресні ходи на честь свята Хрещення Русі. При цьому ходи двох конфесій (УПЦ і ПЦУ) відрізняються. Кількість прихожан УПЦ як правило становить 200 - 300 тис осіб, які йдуть з хрестами і хоругвами, демонструючи свою відданість православ'ю. Водночас на хресних ходах ПЦУ парафіяни в основному йдуть з національними прапорами і портретами героїв українського пантеону. Це реально демонструє наявність двох підходів до релігійності у цих конфесіях", - резюмував Бондаренко.

Підписатися на канал Клуб Експертів можна тут.