Індульгенція для ізгоя: що показав путінський візит до Китаю

Оголошений Міжнародним кримінальним судом (МКС) у міжнародний розшук Путін, який з урахуванням цього факту має дуже обмежене поле для зовнішньополітичної діяльності, нещодавно відчув себе, скажімо так, людиною, оскільки вирушив в одну з провідних країн світу - Китай.

Приводів для радості у кремлівського диктатора було більш ніж достатньо, бо Піднебесна зустріла його з помпою та всіма протокольними почестями. Так, Сі Цзіньпін зустрів бункерного мешканця біля підніжжя Будинку народних зборів на відомій усьому світі площі Тяньаньмень, куди Путін прибув на чорному Aurus. Виконання гімнів двох країн супроводжували артилерійські залпи, а почесна варта, що складається з молодих людей і дівчат, вигукувала «Ласкаво просимо!» китайською мовою.

Підписуйтеь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Після офіційних переговорів, на які Путін привіз до КНР чи не весь свій чиновницький почет, відбувся великий концерт, де звучали «Підмосковні вечори» та «Любо, брати, любо». Показово, що перед початком заходу Путін ніби випадково згадав відомий шлягер сталінського часу: «75 років тому, та й у наш час ця пісня часто виповнюється… Там є фраза, що стала крилатою: «Росіянин з китайцем брати навіки». Впевнений, що саме в такому братерському дусі ми продовжимо зміцнювати гармонійне російсько-китайське партнерство». Путін також заявив, що йому так зручно в Піднебесній, що він навіть забув про перекладача - тут же всі свої.

Китай справді став головним партнером Росії після повномасштабного вторгнення та санкцій Заходу, і зміцнення зв'язків по лінії Пекін-Москва вилилося не лише у масштабну путінську делегацію, що прибула до КНР, а й знайшло відображення у тексті спільної постпереговорної заяви. Вона, як підрахували росЗМІ, розпухла до 7 тисяч слів. Рік тому, коли Сі приїжджав до Путіна після своєї інавгурації, їхні спільні думки про світоустрій уклалися в п'ять із невеликим тисяч слів.

Сі після посиденьок з Путіним та армією його чиновників підтвердив попередню позицію: «Китай та Росія сприймають політичне врегулювання як вірний шлях розв'язання української кризи. Позиція Китаю з цього питання послідовна і зрозуміла, а саме: дотримання норм та принципів Статуту ООН, повага до державного суверенітету та територіальної цілісності всіх країн та їх раціональної стурбованості з безпеки формування нової збалансованої, ефективної та стійкої архітектури безпеки».

Тут, мабуть, дуже доречно наголосити, що сам генсек ООН називає путінську «спецоперацію» порушенням Статуту ООН та міжнародного права. Але у тандему Сі-Путін своє прочитання Статуту ООН випливає з їхньої спільної заяви: «Конфлікти мають вирішуватися на основі Статуту ООН у всій його повноті та сукупності, а для припинення збройного конфлікту в Україні необхідно усунути його першопричини та дотримуватися принципу неподільності безпеки, враховувати законні інтереси та стурбованості всіх країн у сфері безпеки».

Свою економічну безпеку Путін «пробивав» учора у КНР.

Загальновідомо, що після втрати частини західного ринку РФ розгорнула постачання нафти Схід і стала найбільшим постачальником нафти до Китаю, обійшовши Саудівську Аравію. Москва хотіла б різко збільшити і постачання газу, оскільки втратила найближчий і вигідний європейський ринок, проте Піднебесна, м'яко кажучи, не поспішає погоджуватися на будівництво ще одного газопроводу з Росії. Як вважають експерти, газовий конфлікт Кремля з Європою показав, що РФ готова використати постачання для політичного тиску, а Китаю це, м'яко кажучи, ні до чого. І, судячи з того, що Путін не сказав із цього приводу в Пекіні жодного слова, до угоди про будівництво «Сили Сибіру – 2» ще далеко. «Звичайно, у ході переговорів докладно розглядалася тематика співробітництва в енергетиці, що просувається високими темпами. Це один із пріоритетних для нас напрямків. У нас є конкретні плани щодо поглиблення роботи у сфері енергетичної взаємодії», - наголосив кремлівський диктатор. Сі цей кейс коментувати взагалі не став.

«Інтерв'ю, яке дав Путін китайському державному агентству Сіньхуа напередодні свого візиту до Пекіна, і формулювання, що звучать там, лише підтверджують відому публічну лінію РФ і Китаю з приводу війни. Путін назвав зустріч із Сі Цзіньпіном «діалогом старих друзів». І, окрім теми російсько-китайських відносин, йдеться, звісно, про глобальний рівень. Зокрема, війна та характеристики на адресу Заходу. Путін похвалив Китай при його пропозиції щодо «врегулювання кризи в Україні», і, звісно, звинуватив Україну та Захід у тому, що вони «не готові вести рівноправний, чесний та відкритий діалог». А також прагнуть «ізолювати та послабити Росію». Ця риторика є показовою. Тому що Росія, посиливши наступальні дії та ракетні удари по інфраструктурі України, і надалі просуватиме брехню про нібито «небажання Заходу та України миру». Звертаючись передусім до третіх країн (маю на увазі тих, хто проти війни, але не ввели санкції проти РФ). Для нас ця риторика не є новою. Але для Заходу напередодні низки важливих дипломатичних подій і зустрічей цього літа (зокрема, червневого саміту миру та липневого саміту НАТО) важливо думати про конкретику рішень, здатних реально зупинити агресію РФ. Чим довше триватиме ця війна і чим більше переваг буде у Росії, тим більше поглиблюватиметься глобальне протистояння, на різних рівнях», - зазначає політолог Олеся Яхно.

У свою чергу відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков на своєму авторському Youtube-каналі робить наступний акцент: «Сі після свого переобрання міг би вирушити будь-куди: і до Сполучених Штатів, і до однієї з європейських столиць, а ось Путіну вибирати не доводиться. Таким чином, його поїздка до Китаю, серед іншого, – це доказ безвиході російської зовнішньої політики. Ще один важливий символічний момент цього візиту полягає в тому, що він відбувається за кілька тижнів до проведення форуму миру, де президент Володимир Зеленський представить керівникам держав, які з'їдуться на цю представницьку зустріч своє бачення завершення війни між Росією та Україною, що базується насамперед на принципах справедливості. Але напередодні саміту Міністерство закордонних справ Китаю оприлюднило власне уявлення про те, як має завершитись війна. За великим рахунком йдеться про заморожування без будь-яких гарантій. Путін вже підтримав цей план, бо важливою метою російського президента була демонстрація своїх миротворчих бажань на зустрічі із Сі».

Зазначимо, що візит Путіна до Китаю залишається однією з найбільш обговорюваних новин у закордонних ЗМІ. Так, The Wall Street Journal констатує таке: «Для китайського лідера Сі Цзіньпіна Володимир Путін є корисним партнером щодо протистояння світовому порядку, в якому домінують США. Але ці відносини для Китаю обтяжливі, оскільки американські та європейські посадовці застерігають Китай від допомоги Росії у відновленні її збройних сил. Водночас візит до КНР дозволить Путіну продемонструвати російській публіці, що він все ще має впливових друзів».

«Президент Китаю прийняв у четвер свого «старого друга» Володимира Путіна в Пекіні, всього через десять днів після того, як він усміхався Емманюелю Макрону в Єлисейському палаці... Цей дводенний державний візит на честь щойно «переобраного» російського президента має підтвердити міцність «безмежного» партнерства», що склалося між двома сильними світу цього напередодні війни в Україні, і пролити яскраве світло на симпатії другої світової держави, яка намагається зберігати видимість нейтралітету», - наголошує французька Le Figaro. Наївні надії колег із Парижа цілком очікувано не виправдалися – жодне світло – ні яскраве, ні тьмяне так і пролито не було, оскільки очевидно, що Китай петляв, петляє і петлятиме в темі російсько-української війни стільки, скільки зможе.

«Путіну надали розкішний прийом, а вигадлива церемонія зустрічі включала гарматний салют, натовп дітей, що підстрибують і люлюкають, і величезний оркестр… Китай – один з небагатьох торгових партнерів і дипломатичних союзників, що залишилися в Росії. Сі зацікавлений у тому, щоб Росія виграла війну в Україні через те, що це може означати для багаторазово висловлюваних ним амбіцій з приводу відновлення контролю над Тайванем, острівною демократією, яка ніколи не керувалася Комуністичною партією Китаю, але яку Китай розглядає як провінцію, що відкололася. Сі уважно стежить за тим, щоб зрозуміти, яку ціну Путін платить за використання військової сили в Україні – і який масштаб покарання, яке Захід накладає за використання такої сили», - наголосив The Washington Post.

Видання також додає, що якщо Путін приїхав перевірити «безмежну дружбу», то Сі Цзіньпін «змушений ходити по канату, зазнаючи зростаючого тиску з боку Заходу, що вимагає знизити підтримку Росії». «Пекін вважає своє стратегічне партнерство з Росією «найважливішим», але не хоче ще більше відсторонюватися від Європи – ключового торгового партнера, який може пожвавити мляву економіку Китаю. Пекін прагне стабілізувати, нехай не без зусиль, і свої відносини зі США», - резюмує WP.

А німецька Der Spiegel зазначає таке: «Голова КНР Сі прийняв у Пекіні свого «старого друга» Путіна. Глави держав обмінюються улесливими компліментами і водночас хочуть зміцнити свій альянс проти Заходу. З одного боку, така згуртованість важлива як жест для решти світу, щоб показати, що Москва не перебуває в ізоляції. З іншого боку, Кремль сподівається на доброзичливий нейтралітет у конфлікті в Україні».

Швейцарська Neue Zuercher Zeitung цитує Ши Іньхуна, експерта з міжнародних відносин Китайського народного університету в Пекіні: «В очах Сі перемога Росії над Україною була б рівноцінною поразці США, головного суперника Китаю. Саме тому Китай підтримує Путіна. Але Китай має діяти обережно, оскільки дуже побоюється, що США можуть відрізати китайські банки від проведення доларових платежів. Тому китайський уряд уважно стежить за тим, щоб великі китайські банки не вели жодних справ із Російською Федерацією».

І Сі, і Путін вважають, що США змушують усі країни Заходу стримувати розвиток Росії та Китаю. Вони в унісон вимагають переглянути світоустрій, дати автократіям, що розвиваються, рівне право голосу у світових справах поряд з розвиненими демократіями і не вказувати іншим, як жити. До речі, Сі, схильний до завуальованих і образних сентенцій, висловився вчора після посиденьок з кремлівською делегацією на цю тему надзвичайно чітко і ясно: «У сьогоднішньому світі все ще лютує менталітет холодної війни. Одностороння гегемонія, блокова конфронтація та політика сили безпосередньо загрожують миру в усьому світі та безпеці всіх країн».

Показово, що Сі та Путін засудили можливу конфіскацію росактивів за кордоном і заявили про своє право «на застосування заходів у відповідь». Також Пекін та Москва домовилися нарощувати спільні зусилля у військовій сфері – зокрема, навчання. Тобто, як бачимо, позиція Піднебесної щодо підтримки країни-агресора на даний момент не змінилася. А це означає, що путінська Росія зможе й надалі мати великі можливості обходити західні санкції та отримувати комплектуючі для свого військово-промислового комплексу.

Читайте також: Путін знову заговорив про потенційні переговори з Україною

Читайте також: Путін озвучив плани щодо захоплення Харкова