Війна нічому не вчить: як Фонд держмайна хоче знищити оборонний завод під Києвом

Рішення продавати завод, який може бути використаний у військово-промисловому комплексі — нонсенс, з огляду на війну. Але ще більш шокуючим є те, що у кулуарах говорять не про залучення інвестора чи модернізацію виробництва за приватні кошти, а про банальне розпилювання заводу на металобрухт. Усе відбувається за класичним сценарієм з 90-х років: штучне банкрутство, звільнення працівників, приватизація за копійки виведення активів і продаж землі.

Броварський завод порошкової металургії ризикує повторити долю іншого стратегічного підприємства цього міста – Броварського радіопередавального центру, який знищили за часів Януковича — після того, як його вивели з держвласності, демонтували інфраструктуру, а землю віддали під забудову. Тоді лобістом знищення став відомий бізнесмен Віктор Поліщук – власник «Ельдорадо», ТЦ Gulliver (а також банку «Михайловський», який був штучно забанкротований, в результаті чого ошуканими лишилися тисячі вкладників) щодо якого було введено санкції президентом Володимиром Зеленським за його зв’язки з РФ.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тоді Україна, буквально за рік до початку гібридної війни з боку РФ, була позбавлена ретранслятора, який міг дотягнутися мало не до будь-якої точки на території України. Ситуація повторюється. Більш того, подейкують, що і замовник – той самий.

Завод порошкової металургії — це об’єкт з оборонним потенціалом, що може виготовляти бронежилети, комплектуючі до техніки та навіть елементи зброї. Ще у 2014 році експерти підкреслювали його важливість для національної безпеки. Але замість цього його зараз хочуть знищити. І нищать досить давно.

З 2019 року завод очолює в.о. директора Микола Грінєнко — уродженець Єнакієвого, що наразі перебуває під окупацією так званої «ДНР». До призначення працював на «Укрзалізниці» в Донецькій області. Формально — він за 6 років роботи так і не став повноцінним директором, однак має право підпису і печатку, чого достатньо для реалізації рейдерських схем.

Цікаво, що його дружина Аліна Грінєнко володіє ТОВ «Дар енд Грін», зареєстрованим у… Донецьку, на вулиці Савченка, 5. І хоча фірма займається торгівлею килимами, сам факт її існування в «ДНР» викликає щонайменше питання про лояльність.

Окрему увагу варто звернути на радника Грінєнка — пана Вушкаленка. За даними джерел видання, саме він насправді курує схему виведення активів заводу. На його ім’я зареєстровано низку підприємств у Києві, Запоріжжі, Нікополі та інших містах. Спектр діяльності — від торгівлі металом до будівельних робіт і палива.

Рішення Фонду держмайна виставити завод на приватизацію фактично означає, що підприємство буде знищене. Через пів року після продажу його почнуть різати на метал, упевнені працівники. Тим паче, що бенефіціаром знищення заводу називають того ж самого Віктора Поліщука.

Сценарій ідентичний до того, як нищили Радіопередавальний центр:

– штучне банкрутство;

– продаж за копійки;

– швидка «зачистка» території під будівництво.

Єдина відмінність — тут схема буде легалізована через механізм приватизації.

Нікого не хвилює, що навіть у розпал війни Фонд держмайна готовий віддати об’єкт оборонної промисловості під забудову. І це саме тоді, коли Україна критично потребує нарощування власного виробництва для фронту, коли кожен бронежилет, кожна плита, кожна втулка (а Броварський завод порошкової металургії здатен це робити) — на вагу золота.

Війна, схоже, нічому не навчила. Як і десятиліттями раніше, державне майно зливають через напівпрозорі схеми на користь забудовників і корупціонерів. І це відбувається саме тоді, коли президент Володимир Зеленський заявляє про те, що Україна зосередиться на виробництві власної зброї, і те, що влада готує вже найближчим часом нові домовленості з партнерами у Європі для інвестицій у виробництво зброї. А що ми маємо на виході? Знищення підприємства.

Фонду держмайна треба дати публічну відповідь: хто саме ініціював включення «Броварського заводу порошкової металургії» у приватизаційний список? Чи справді війна для когось — лише шанс дорватися до ласого шматка землі?

Читайте також: Україна почитає пропозиції РФ і відповість на них, - Зеленський

Читайте також: Зеленський сподівається, що війна закінчиться у 2026 році