Венеціанський кінофестиваль пішов по шляху Каннського: головний приз отримала жінка-режисер

Цього року три головних світових кінофестивалі ніби помінялися ролями. Берлінський, який по частині відповідності модним західним ідеологічним трендам (коли він був ще західноберлінським - то лівого спрямування) був на першому місці в цій трійці, віддав свого «Золотого ведмедя» чоловікові, румунському режисерові Раду Жуде. Зате Каннський кінофестиваль, який зазвичай тримається далеко від політики (там головне, всупереч існуючій думці, навіть не конкурс, а кіноринок і «червона доріжка), на цей раз зробив досить політизований вибір. Він несподівано присудив «Золоту пальмову гілку» знятому в стилі «артхаусного трешу» фільму «Титан» француженки Жюлі Дюкорно, і одним пострілом убив двох зайців. По-перше, головну нагороду вперше з 1993-го року отримала жінка, до того ж молода, всього 37 років. По-друге - французька режисерка. «Титан», до речі, 30 вересня має вийти в український кінопрокат.

Ну і, нарешті, несподівано опинився «в тренді» і Венеціанський кінофестиваль, який зазвичай в цій трійці вважався самим, скажімо так, «витонченим». У минулі вихідні «Золотого лева» вручили 42-річній француженці з сім'ї ліванських іммігрантів Одрі Діван за фільм «Подія». Стрічка, знята за романом 81-річної французької письменниці Анни Дюшен, розповідає про молоду паризьку студентку, якій на початку 60-х років, коли аборти у Франції були заборонені, довелося, щоб продовжувати навчання, цю заборона порушити. Судити про фільм, звичайно, можна, тільки коли його побачиш (раптом це, наприклад, шедевр кіномови). Поки ж викликає подив взагалі сам факт звернення до подій, які не тільки відбулися півстоліття тому, але взагалі втратили актуальність.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У цьому сенсі треба віддати належне словацько-чесько-українському фільму 48-річного словацького режисера Петера Керекеша «Цензорка», головна героїня якого, молода мати, відбуває в одеській в'язниці термін за вбивство чоловіка. І найбільше її турбує не її власна доля, а то, що, коли її синові виповниться три роки, його повинні забрати в дитбудинок. Тут теж історія про важку (і незрівнянно більш важку в порівнянні з проблемами паризької студентки) жіночу долю - але це історія сучасна, а не про ті роки, коли режисера фільму (мається на увазі Одрі Діван) ще на світі не було. Так що приз за кращий сценарій, який «Цензорка» отримала на Венеціанському кінофестивалі в програмі «Горизонти», не тільки почесний, а й логічний.

Фото: Twitter