У день народження Аньєс Варда згадуємо одну з найкращих режисерок в історії кіно

Сьогодні, коли на Каннському кінофестивалі Золоту пальмову гілку, а з нею і славу (принаймні, у колі професійних кінематографістів) завоювала режисерка-француженка, саме час згадати іншу французьку режисерку (до речі, теж феміністку і теж володарку Золотої пальмової гілки. тільки не звичайної, а почесної), до якої нинішнім ще рости і рости. Тим більше, що у Аньєс Варда сьогодні день народження. Їй би виповнилося 95 років - не так вже й багато, враховуючи, що прожила вона цілих 90.

Класик європейського кінематографу та одна із засновників знаменитої французької «нової хвилі», найголовнішої революції у світовому кіно середини минулого століття, Аньєс Варда почала працювати в кіно як режисер у 25 років. За цей час вона зняла безліч фільмів і здобула головні нагороди найпрестижніших світових кінофестивалів. 

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Однак найкращим її фільмом став найперший – «Клео від 5 до 7», знятий у 1962-му році (фактично він другий, але перший досвід ще 1954 року можна проігнорувати). Ця півторагодинна стрічка майже в режимі реального часу показує дві години життя молодої паризької красуні-співачки Клео, яка в очікуванні візиту до лікаря (у неї підозра на рак) відвідує ворожку, зустрічається з друзями і просто здійснює прогулянку Парижем. У фіналі картини, коли Клео зустрічається з лікарем, з'ясовується, що вона хвора, але лікар не каже чим і обіцяє одужання.

Зрозуміло, що в такій ситуації почуття героїні загострені, і саме так вона сприймає навколишнє життя, помічаючи всі деталі. Париж 1962-го року є другим головним героєм фільму, і його вулиці, кафе, будинки, квартири та городяни зняті з такою віртуозністю та чарівною легкістю, які сьогодні не під силу навіть великим майстрам. До того ж Аньєс Варда, саме як жінка (хоча вона вже тоді була феміністкою і з роками ці її переконання тільки посилювалися), бачить такі психологічні деталі, повз які режисер-чоловік просто пройшов би.

Коли сьогодні, 61 рік після прем'єри, дивишся «Клео від 5 до 7», вкотре переконуєшся, що жодного прогресу в мистецтві не буває – ні в цілому, ні іноді навіть у житті та кар'єрі самого художника. Щодо життя поза кіно, то вже з 50-х років Варда була членом вузького кола видатних особистостей тих років, коли Франція переживала гуманітарний інтелектуальний зліт. Отже, хоча героїня її кращого фільму опинилася у непростій ситуації, сама Варда прожила довге та щасливе життя.

Заставне фото: Аньес Варда в 50-і роки Twitter