ПолітикаМіжнародна політика

Похмура євроосінь: як і чому союзники віддаляються від України

20:43 08 жов 2025.  1734Читайте на: УКРРУС

Чим ближче календарна зима – тим більше оголюються, серед цілої низки інших, проблеми України із зовнішньою підтримкою в тому сенсі, що як цілі структури, так і окремі держави поринають у свої внутрішні негаразди. Найбільш свіжі та яскраві приклади – перипетії з Єврокомісією (ЄК) та політичним землетрусом по-французьки. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.

Не минуло й трьох місяців, як перед головою Єврокомісії (ЄК), великим другом України Урсулою фон дер Ляйєн знову замаячив вотум недовіри. Причому цього разу депутати Європарламенту голосуватимуть одразу по двох вотумах: один ініціювали вкрай праві, інший – вкрай ліві. За прогнозами експертів, ймовірність того, що нинішня глава ЄК збереже за собою посаду, близька до ста відсотків, проте сам факт такого швидкого повторення липневого сценарію – не просто нове випробування для пані фон дер Ляйєн, а й відволікання її від найсерйозніших організаційних кейсів, зокрема щодо підтримки України. Як зазначає з цього приводу Bild, «66-річна пані Урсула буде змушена розриватися між Україною, яку вона любить як рідний дім, і насидженим кріслом голови Єврокомісії, що дозволяє «пробивати» всіляку допомогу тій же Україні в рамках європейського табору».

Такий виклик для глави ЄК, зазначимо, не є дебютним, оскільки в липні ініціатор першого вотуму недовіри румунський євродепутат правого спрямування Георге Піперя попереджав, що його ініціатива відкриє скриньку Пандори. І він, мабуть, як у воду дивився. Вже в четвер, 9 жовтня, Європарламент уперше у своїй історії проголосує одразу з двох вотумів недовіри голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн. Перший висунули «Патріоти за Європу», другий – «Ліві». Дві радикальні сили з протилежних політфлангів об'єднує одне: крайнє невдоволення торговельними угодами між ЄС та США, а також між Євросоюзом та МЕРКОСУР (регіональне торговельно-економічне та політичне об'єднання країн Південної Америки зі штаб-квартирою в Уругваї – Ред.).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Для винесення вотуму недовіри на розгляд євродепутатів ініціаторам достатньо зібрати 72 підписи (10% від загальної кількості мандатів), але щоб він був успішним, потрібні дві третини голосів «за». Такий сценарій виглядає вкрай малоймовірним. Усі центристські партії – «Європейська народна партія» (ЄНП), «Соціалісти та демократи» (S&D) та «Оновлюючи Європу» – вже висловили готовність підтримати Урсулу фон дер Ляйєн.

Виступаючи під час парламентських дебатів у вівторок, 7 жовтня, глава ЄК не лише (щоправда, лише частково) погодилася з критикою та визнала правомірними деякі побоювання євродепутатів, а й позначила свою відкритість до діалогу. При цьому вона дуже жорстко заявила, що всякий розлад у європейських інститутах грає на руку путінської Росії. «Це найстаріший трюк в історії: налаштувати європейців один проти одного, спробувати послабити нашу пильність, доки ми воюємо один з одним. Це пастка, і ми не маємо права в неї потрапити», - наголосила Урсула фон дер Ляйєн.

Тим часом, як зазначає Reuters, на Урсулу фон дер Ляйєн чекають нові та нові атаки євродепутатів. «Приводів для вотумів достатньо: і узгодження семирічного бюджету ЄС, що насувається, яке вже викликає проблеми навіть у відносинах між країнами-членами об'єднання, і спроби утримати лідерство Європи в мінливому світопорядку, і дуже нестабільна внутрішньоєвропейська політична погода в цілому», - підкреслює агентство, додаючи, що потенційним тригером залишається і вплив голови ЄК на формування порядку денного Євросоюзу, що надмірно збільшився.

Як би там не було, збирати підписи 10% від 720 євродепутатів проти глави ЄК, як показала практика – не проблема. Власне, на цьому тлі у Брюсселі почалися розмови про необхідність підвищити поріг для винесення ініціативи про вотум недовіри до голосування. Тим часом обмежити себе в цьому може лише сам Європарламент, а його керівництво поки що таку ідею не розглядає. У самій ЄК із таким проханням до Європарламенту не зверталися і навряд чи це зроблять: відносини між двома структурами, м'яко кажучи, не безхмарні. Однак, як пожартувала з цього приводу, напередодні сама Урсула фон дер Ляйєн, «у Єврокомісії, порівняно з бурхливою французькою осінню, все спокійно».

Осінь-2025 по-французьки справді вийшла вкрай непростою і це знову-таки вибиває з геополітичної колії одного з найближчих Києву євросоюзників в особі президента Макрона. Після несподіваної відставки у понеділок, 6 жовтня, прем'єр-міністра Себастьєна Лекорню Франція вступила у нову фазу політичної кризи. Емманюель Макрон дав колишньому главі уряду два дні знайти «формулу стабільності», але навіть найближчі соратники господаря Єлисейського палацу не вірять в успіх.

У вівторок, 7 жовтня, пан Лекорню, до речі, який виступає за радикальну підтримку України у протистоянні з російським агресором, розпочав «останні переговори», як офіційно повідомляють у Єлисейському палаці. На прохання президента Макрона він має «визначити платформу дій і стабільності». Лікарню вже зустрівся з керівниками так званого загального блоку – хисткою коаліцією, куди входять «макроністи» та частина правих «Республіканців». Власне, розбрід і хитання всередині цього блоку змусило його раптово піти у відставку, і саме з ними він тепер має знову домовлятися. Формальна причина розриву – призначення в уряд затятого макроніста Брюно Ле Мера – усунуто. Той уже заявив, що відмовляється від посади.

У комунікаційному антикризовому марафоні також беруть участь глави обох палат французького парламенту – Національної асамблеї та Сенату. Проте, як пише Le Figaro, у владних колах мало хто вірить у цю спробу зберегти хоча б видимість стабільності, мовляв, усі ці зустрічі скоріше є провісником політичного похорону. «Схоже, компромісу досягти неможливо. Лікарню має доповісти президенту, чи може він хоч якось зібрати країну, як конструктор Lego. При цьому сам Себастьєн Лекорню виключає можливість бути знову призначеним до Матіньйона, навіть якщо доручені йому переговори виявляться успішними. Дійшло до того, що на сьогодні навіть найближчі соратники президента почали відкрито висловлювати подив і втому від кризи, що не припиняється», - зазначає видання.

Тим часом колишній прем'єр Едуар Філіп запропонував пану Макрону організувати дострокові президентські вибори замість парламентського електорального перезавантаження. Його позиція звучить як виклик: «Він має ухвалити гідне рішення: затвердити бюджет, призначити уряд та оголосити про президентські вибори». Ідентичної думки дотримується і Манюель Бомпар, депутат від «Непідкореної Франції». Він, зокрема, заявив, що замість розпуску законодавчого органу треба говорити про негайну відставку глави держави: «Понад 70% французів хочуть, щоб президент пішов. Ніщо не гарантує, що нові вибори виведуть країну з глухого кута. Якщо після розпуску Національна асамблея залишиться у тій самій конфігурації, ми нічого не виграємо. Коли король голий, треба мати сміливість сказати, що слово за народом».

Згідно з опитуванням Ifop для телеканалу LCI, яке докладно описує реакцію французів на відставку прем'єра Себастьєна Лекорню, 64% опитаних відчувають тривогу, думаючи про майбутнє країни, 24% - гнів, 6% - байдужість, 4% - гордість і лише 2% - надію. При цьому, як показує соцопитування, більшість громадян П'ятої республіки (70%+) підтримують ідею проведення нових парламентських виборів, а 62% - відхід з Єлисейського палацу президента Емманюеля Макрона.

Зрозуміло, що на цьому тлі офіційному Парижу зараз не до геополітики загалом, і російсько-української війни, зокрема. Втім, у цьому темному осінньому євроцарстві несподівано з'явився вельми символічний промінь світла. Зокрема, словацький прем'єр Роберт Фіцо недавно вперше схвалив пакет військової допомоги Україні. Словаччина готує новий – 14-й пакет військової підтримки для України, який передбачає інженерну та протимінну допомогу, заявив напередодні міністр оборони країни Роберт Каліняк. Це перший пакет допомоги Україні, погоджений урядом Фіцо, який після свого повернення до владного керма у 2023 році заявляв, що Братислава не надсилатиме Києву жодної військової допомоги. Однак у цьому випадку йдеться не про раптове політичне прозріння чи диво. Справа в тому, що наша з вами держава продовжувала співпрацювати з приватними компаніями зі Словаччини, а Фіцо, який чудово вміє вважати надходження до держбюджету, принагідно кланяючись Кремлю, ніколи не забороняв бізнес-контракти такого плану.

Читайте також: У російського сенатора забрали активів майже на 100 мільйонів

Читайте також: Міжнародні резерви України зросли до нового рекорду

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше