Паризький ступор: що показало та приховало засідання «коаліції рішучих»

Для розуміння загальної картини насамперед слід нагадати: ідея того, що Європа та США мають надати якісь гарантії Україні саме після завершення гарячої фази війни з путінською Росією, з'явилася ще в середині лютого – власне, тоді й було створено неформальну «коаліцію рішучих». З того часу з подачі євро-дуету в особі британського прем'єра Кіра Стармера та французького президента Емманюеля Макрона в медійний простір систематично закидалася думка про готовність направити на територію нашої країни багатотисячний військовий контингент. За задумом лідерів Франції та Великобританії, це стало б однією з таких гарантій безпеки.

Зайнявшись на старті ідеєю, через пару місяців і у Макрона, і у Стармера градус ентузіазму помітно впав. Причому сталося це не так через заперечення країни-агресора, яка спочатку «рішуче» висловилася проти присутності будь-яких іноземних військ на українській території, як через відверте небажання Білого дому брати участь у таких гарантіях. Більше того, президент Трамп із самого початку давав зрозуміти, що європейцям доведеться взяти на себе більшу частину тягаря гарантій безпеки і що він точно не збирається відправляти на українську землю американських військових.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тим часом, услід за серпневою зустріччю з Путіним на Алясці та наступною зустріччю із Зеленським та європейськими лідерами в Овальному кабінеті Дональд Трамп заявив про готовність надати підтримку європейським зусиллям. При цьому жодних прямих зобов'язань щодо надання таких гарантій головний республіканець на себе не взяв, як і не розкрив деталей щодо того, в чому саме Вашингтон може й готовий допомогти європейцям в Україні.

Відсутність конкретики з боку Білого дому, проте, не завадила європейським лідерам продовжувати роботу над своєю частиною гарантій.

У вівторок, 2 вересня, за два дні до зустрічі учасників «коаліції рішучих» у Парижі, Єлисейський палац заявив про те, що технічна робота над гарантіями безпеки для України настільки просунулась, що союзникам тепер потрібно лише підтвердження підтримки з боку Сполучених Штатів. "У четвер ми чекатимемо підтвердження того, що "коаліція рішучих" дійсно користується підтримкою США", - анонсував президент Макрон.

І ось у четвер, 4 вересня, відбулося засідання «рішучих» коаліціантів. Для цього до столиці кохання запросили – кого очно, кого віртуально – лідерів понад 30 країн, включаючи, звичайно ж, президента Володимира Зеленського.

З американської сторони в зустрічі взяв участь спецпосланець президента США Стів Уіткофф, який, як пишуть провідні західні медіа, до кінця засідання так і не досидів. Очевидно, 68-річному спецпосланцю і близькому другові Трампа більше до смаку московські чебуреки, ніж французькі круасани.

Повернемося, втім, до «рішучих». За підсумками закритого засідання господар зустрічі Емманюель Макрон повідомив, що розгорнути в Україні свої війська як сили стримування на суші, на морі або в повітрі відразу після припинення вогню або встановлення миру погодилися 26 країн, ще кілька держав взяли паузу для того, щоб обміркувати свою можливу участь. Єдиним із присутніх, хто відкрито виступив проти участі власних військ у таких гарантіях безпеки, став прем'єр Польщі Дональд Туск.

Пізніше європейські союзники та Володимир Зеленський зателефонували президенту США, проте почули від нього не зовсім те, на що розраховували. За даними Reuters, який посилається на неназваного чиновника Білого дому, президент США заявив, що Європа має припинити закупівлю російської нафти, а заразом посилити економічний тиск на Китай за підтримку бойових дій Росії в Україні.

Невдовзі це підтвердив президент Фінляндії Олександр Стубб. «Підхід Трампа полягав у тому, що ми маємо діяти спільно щодо санкційної політики та шукати способи, зокрема, зупинити військову машину Росії економічними засобами. У цьому випадку є дві цілі: нафта і газ», - заявив Стубб фінським медіа після зустрічі, додавши, що голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та найближчі радники президента Трампа обговорять це «протягом наступних 24 годин».

Що ж до ключового питання щодо гарантій безпеки для України, то тут пан Трамп знову дозволив собі «петляти». Зокрема, за словами Еммануеля Макрона, США заявили про свою готовність брати участь у гарантіях безпеки, але точніше це питання буде вирішено найближчим часом. На наступному етапі, за словами французького лідера, американська сторона повинна зв'язатися з Москвою для обговорення цих планів. «Наразі подальші етапи очевидні: буде новий контакт між американцями та російськими», - анонсував пан Макрон, додавши, що слідом за цим має відбутися двосторонній саміт між лідерами України та РФ, а також тристоронній саміт за участю США та чотиристоронній саміт за участю Європи.

За даними Financial Times, наразі країни, які входять до так званої «коаліції рішучих», поділилися на умовні три табори щодо того, які гарантії безпеки слід надати Україні. За словами поінформованих осіб, перша група, до якої, зокрема, входить Великобританія, готові до розгортання військ в Україні. Країни з іншої групи, до якої належить Італія, вирішили цього не робити. Ну а більшість країн ще не визначилося. До таких країн, зокрема, належать Німеччина.

Тим часом, німецький Spiegel дізнався, яким може бути внесок Берліна в гарантії безпеки для України. Повідомляється, що ФРН пропонує як свій основний внесок посилення української протиповітряної оборони. План передбачає збільшення підтримки на 20% на рік. Також планується внесок у покращення далекобійних можливостей України – зокрема, у питанні виробництва крилатих ракет. Крім того, Німеччина готова озброювати чотири механізовані бригади, що передбачає надання близько 480 БТР та інших піхотних машин на рік. Тим часом Reuters пише, що Німеччина ухвалить рішення про подальші військові зобов'язання лише після того, як будуть визначені загальні умови, погоджені з усіма учасниками «коаліції рішучих».

Коментуючи засідання «рішучих» у Парижі, керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак наголошує на наступному: «Нам нарешті потрібно перейти від неефективної моделі згуртування навколо незгуртованого до конкретного пошуку союзників. Чи не партнерів, а союзників. Наприклад, союзник Путіна – як мінімум Північна Корея, яка відправляє на фронт свою живу силу. Тобто нам дуже потрібна конкретна оборонна угода з тими, хто не просто підписує якісь «гарантії», а по суті однозначно воює за тебе. Такими можуть бути США, Японія, Великобританія. Якщо у майбутньому наша модель існування – це Ізраїль, то нам потрібні саме союзники. Ви бачите у Макроні чи Мерці, союзників? Особисто я – ні. Я називав би їх навіть не партнерами, а попутниками. Пам'ятаєте заяви Мерца про Тауруси для України вже на другий день після обрання, якщо Путін не зупиниться? Путін зупинився? Таурус передали? Отак і з цими гарантіями безпеки. При цьому одні кажуть – будуть гарантії «після закінчення бойових дій», інші – після «встановлення миру». Це у якому майбутньому? За рік-два-десять? А якщо національні парламенти цей документ не ратифікують, що тоді? І що робити із позицією країн, які вже зараз кажуть, що воювати за нас не будуть? Вони й за себе не дуже готові. Висновок: електоральні цикли тиснуть на мозок так, що відбувається ерозія здорового глузду».

На переконання експерта, єдиним фактом, який можна зафіксувати на сьогоднішній день, є розуміння, що Європа вже далеко не єдина: «Є відверті посібники Росії, є «ждуни», які згодні, щоб це вже, нарешті, хоч якось закінчилося, і є ще частина тих, хто хоче, щоб Україна вистояла. Хоча теза про те, що Росія має однозначно програти, на засіданні коаліції рішучих я так і не почув». Акцентувавши на тому, що суб'єктність України у її Збройних силах, аналітик підсумував: «Загалом сценарій очевидний. Він вимальовується сам собою. І він досі у перспективі нагадує корейський».

Читайте також: У Києві горить урядовий квартал

Читайте також: Трамп був інформатором ФБР