ПолітикаМіжнародна політика

Неприємно – неминуче: як і коли агресора залучать до переговорів

14:06 18 чер 2024.  2024Читайте на: УКРРУС

Після Глобального саміту миру, що відбувся днями, у світі жваво обговорюють подальші шляхи врегулювання російсько-української війни. Один із найбільш дискусійних кейсів – участь у процесі РФ. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.

Глобальний саміт миру, що завершився в неділю, 16 червня, у Швейцарії відкрив дискусійну скриньку Пандори, винісши на порядок денний питання продовження переговорного процесу за участю країни-агресора. Представники найвищого керівництва країни-господарки першого Саміту миру допустили можливість участі у нових зустрічах Путіна. Як пояснив глава МЗС Швейцарії Іньяціо Кассіс, ордер Міжнародного кримінального суду (МКС) не створить проблем для приїзду кремлівського диктатора у разі його готовності взяти участь у форумі по Україні. У свою чергу, президент Швейцарії Віола Амхерд вказала на те, що «для країни, яка приймає міжнародні заходи, можливі винятки з правил» і, незважаючи на вердикт МКС, такий виняток може бути зроблений для бункерного мешканця.

Загалом, як випливає із заяв швейцарської сторони, Берн продовжує контакти з Москвою та розраховує на те, що нова конференція за її участю відбудеться до президентських виборів у США, намічених на 5 листопада.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Виступаючи саме після Саміту миру, глава МЗС Дмитро Кулеба заявив наступне: «Ідея в тому, щоб наступний саміт став завершенням війни. І, звичайно, нам потрібна за столом переговорів та інша сторона. Це очевидно, що для завершення війни потрібні обидві сторони». При цьому він додав, що позиція Києва дуже зрозуміла: «Ми не дозволимо Росії говорити мовою ультиматумів, як це вона робить зараз».

У свою чергу уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубинець, який також брав безпосередню участь у Саміті миру, повідомив про те, що одразу кілька держав вперше запропонували Києву своє посередництво у майбутніх контактах із РФ: «Несподівано, що деякі країни, які традиційно мають добрі відносини з Росією вперше заявили, що вони готові запропонувати свої канали комунікації з російською стороною. Я не можу поки що назвати ці країни, але скажу відверто, що ми не очікували саме від таких країн таких позицій».

Тримати відкритими канали зв'язку з Росією закликала сусідня Угорщина. «Як ви знаєте, ми, напевно, остання європейська країна, яка не перервала зв'язку з Російською Федерацією. Канали все ще відкриті», - заявив глава МЗС країни Петер Сійярто, який взяв участь у Саміті миру.

До речі, вкрай важливо наголосити, що, незважаючи на свої періодичні загравання з Кремлем з одного боку, та спроб блокування допомоги Україні на єврорівні з іншого, Будапешт без жодних застережень та інших дипломатичних викрутасів, завізував своїм автографом підсумкове комюніке інавгураційного Саміту миру. А це на тлі того, що деякі так звані друзі України в особі, наприклад, Азербайджану взагалі проігнорували саміт, викликає як мінімум кількох ноток поваги. Тобто, угорська влада, нехай на публіці часто епатує на темі російсько-української війни, по факту часто займає адекватну ситуації позицію.

Натомість «качає» Швейцарію, де заявили, що одним із підсумків саміту в Бюргенштоку може стати обговорення нового формату переговорів, який вимагає нового мирного плану замість початкової «формули миру» президента Зеленського. Як заявив недавно вищезгаданий глава МЗС Швейцарії Іньяціо Кассіс, «зараз є шість-сім формул миру». Говорячи про пропозиції Китаю та Бразилії, він зазначив: «Звичайно, нам цікаво те, що вони роблять». Водночас пан Кассіс не зміг ствердно відповісти на запитання, чи Берн візьме участь у майбутніх конференціях на основі цих планів. «Неможливо відповісти на це питання без наявності більшої кількості елементів, що вказують на те, про що йтиметься. Але ми не маємо якогось настрою проти подібних шляхів до миру», - ухильно зауважив голова швейцарської дипломатії.

У свою чергу, на болотах вважають єдиною реальною основою майбутнього врегулювання «пропозиції» Путіна, яку він озвучив якраз напередодні саміту у Швейцарії, двері якого були наглухо зачинены перед Москвою. Серед умов припинення війни кремлівський диктатор назвав висновок Збройних сил України з «ДНР/ЛНР», Херсонської та Запорізької областей. Крім того, Росія бореться за відміну всіх західних санкцій проти неї та встановлення нейтрального, позаблокового, без'ядерного статусу України.

І в Києві, і в цивілізованому світі «хотілки» Кремля, зрозуміло, різко розкритикували. До речі, Володимир Зеленський констатує, що Росія явно "не готова до справедливого миру". І тут показово, що в так званій дорожній карті Банкової не йдеться про те, що Росія має бути залучена до мирного процесу прямо тут і зараз. Йдеться про те, щоб передати країні-агресору комплексний мирний план, який у майбутньому буде розроблений на основі рамки, окресленої як у Бюргенштоцькому комюніке, так і в переговорах на полях саміту щодо інших пунктів «формули миру».

Як би там не було, Путін зараз не демонструє готовності до участі в будь-якому предметному мирному процесі, тому, незважаючи на реальний успіх української дипломатії щодо організації Саміту миру, найкращим переговорником з РФ поки що були і залишаються ЗСУ. І саме їхні позиції зараз намагається максимально підкосити кремлівський диктатор, який у вівторок, 18 червня, відвідав Північну Корею, а середу проведе у В'єтнамі.

Нагадаємо, ще минулого літа Сеул заявив, що Північна Корея відправила до Росії близько 1 млн. одиниць боєприпасів. А недавно міністр оборони Південної Кореї Сін Вон Сік розповів в інтерв'ю Bloomberg, що КНДР нібито встигла відправити Москві вже 4,8 млн артилерійських снарядів та десятки балістичних ракет.

Аналогічні твердження неодноразово звучали і з Вашингтона. Зокрема, днями заступник держсека США Курт Кемпбелл зазначив: Сполучені Штати мають інформацію про те, що саме Пхеньян постачає Москві, але не знають, що отримує від Росії натомість. «Твердою валютою? Енергією? Можливостями, які дозволяють їм розвивати свої ядерні та ракетні розробки? Ми не знаємо. Але ми вкрай стурбовані цим та уважно спостерігаємо», - наголосив американський дипломат.

Не менше занепокоєння США викликали і путінські плани побувати з візитом у В'єтнамі. Дуже примітно, що візит кремлівського диктатора відбувається через кілька місяців після того, як у Ханої побували спочатку президент США Джо Байден, а потім голова КНР Сі Цзіньпін. Як заявив в ефірі CNN старший науковий співробітник сінгапурського Інституту досліджень Південно-Східної Азії ім. Юсофа Ісхака (ISEAS) Ієн Сторі, В'єтнам прагне «продемонструвати, що проводить збалансовану зовнішню політику, не віддаючи переваги жодній з великих держав».

Як би там не було, у Вашингтоні поставилися до майбутнього спілкування Путіна з керівництвом В'єтнаму дуже несхвально, не утримавшись від різкої критики вже не так Москви, як своїх азіатських партнерів. «Жодна країна не повинна надавати Путіну платформу для пропаганди його агресивної війни та інакше дозволяти йому нормалізувати свої злочини. Якщо він зможе вільно подорожувати, це може нормалізувати кричущі порушення Росією міжнародного права», - відповів на питання Reuters про вплив цього візиту на відносини Ханоя з Вашингтоном неназваний представник посольства США у В'єтнамі.

Водночас, як зазначив співрозмовник Lenta.UA з дипломатичних кіл, додатковим подразником для США став той факт, що Ханой не відправив свого представника на інавгураційний Саміт світу до Швейцарії, натомість відрядив заступник глави МЗС на зустріч БРІКС у Росії на початку минулого тижня. Крім цього, в середині травня в'єтнамська сторона відклала на невизначений термін зустріч зі спецпосланцем Євросоюзу щодо санкцій Девідом О'Салліваном, щоб, як зізналося тоді джерело Reuters, «не зіпсувати візит російського лідера переговорами з посланцем ЄС на тему антиросійських рестрикцій».

Тобто, як бачимо, далеко не всі цивілізовані країни обрубують дипломатичні кінці з країною-агресором, участь якої у майбутніх мирних переговорах залишається на сьогодні топ-темою політповістки.

«Є два варіанти участі недоімперії у наступному Саміті миру. Або її представлятиме хтось відносно чистий, наприклад, Кирієнко (перший заступник глави Адміністрації президента РФ – ред.), який отримав вказівку бути адекватним. Чи це буде умовний алкоДмитрій (Медведєв – ред.), який почне розповідати, що України не існує і не існувало, Європа давно замерзла без російського газу, а Штати зазнали геополітичної поразки, тому на додаток до п'яти українських областей потрібно віддати Росії ще й Аляску …Адекватність агресора на вже точно реальних переговорах визначить фронт. А в цьому сенсі все дуже складно, хоча є й обнадійливі ознаки», - зазначає з цього приводу політолог Олександр Кочетков.

Читайте також: Вимоги Путіна суперечать здоровому глузду, - Держдеп

Читайте також: Китай має заплатити за підтримку Росії, - НАТО

Ромашова Наталя

Найпопулярніше