НАБУ знову вдарило в штангу: як у бюро «вигадали» справу проти Держспецзв’язку

Шок-контент від бюро

Днями стало відомо про чергову резонансну справу НАБУ. У всіх гріхах вони звинуватили одну з ключових державних служб країни, яка відповідає за закупівлю дронів для Сил оборони – Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації. Справа стосується дворічної давнини. Тоді, за версією детективів, Держспецзв’язку отримала 30 млрд грн на БпЛА. «План розтрати» нібито реалізували через завищення цін і імітацію конкуренції. У травні–вересні 2023 року ДСЗЗІ було придбано 400 DJI Mavic 3 та 1300 Autel Evo Max 4T «на 70–90% дорожче за ринок».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

НАБУ вже нарахувало і збитки державі — «понад 90 млн грн». Як заявляють у бюро, ними було арештовано понад 4 млн дол. США на іноземних рахунках і 17 млн грн в Україні, а двом посадовцям Держспецзв’язку та двом представникам приватних компаній повідомлено про підозру (ч.5 ст.191 ККУ).

Загалом, все було зроблено в дусі шок-контенту: винуваті призначені заздалегідь. Але варто зауважити, що йдеться лише про позицію слідства. Тим паче, що всі озвучені НАБУ докази наразі видаються вкрай сумнівними.

Як стало відомо нашому виданню, розслідування НАБУ концентрується на одному часовому відрізку виконання контракту з постачання дронів. Якщо ж взяти весь період, то проведені перевірки порушень не виявили. І це притому, що було проведено реальний аудит виконання цього контракту. Але про це трохи нижче. Поки ж варто констатувати: дії детективів бюро зводяться до підтасовування фактів, більше нагадуючи штучну вибірку, яка спотворює картину, аніж на реальну спробу розібратися в тому, хто і як купував дрони для українських Сил оборони.

«Тут бачу, а тут – не бачу»

Загалом, у цій історії, як розповідають учасники справи, дуже багато нестиковок. Так, за даними Lenta.UA, у матеріалах справи від НАБУ фігурують лише три фірми, і все обвинувачення ґрунтується на тому, що нібито лише три підприємства брали участь у закупівлях, оголошених ДСЗЗІ. Натяк з боку бюро дуже прозорий: мовляв, був «договірнячок» та монополія. Тільки от одна біда: детективи чомусь «не помітили», що крім згаданих у справі трьох підприємств під час маркетингу закупівель було залучено набагато більше компаній: по першій закупівлі їх було 7, по другій — 10. Але цих фірм чомусь немає в матеріалах справи.

«Дійшло до того, що у матеріалах справи, з метою введення суду в оману, викладається неіснуючий майновий стан співробітників Держспецзв’язку та членів їх сімей, та умисно не додається до справи про фактичні проведення маркетингових досліджень за участю майже двох десятків підприємств. А протоколи цих засідань прикріпляють до справи не в повному обсязі», - розповідає поінформоване джерело.

Зауважимо, що окрім НАБУ з приводу закупівель дронів до ДСЗЗІ приходила Державна аудиторська служба України (ДАСУ). І жодних порушень не виявила. Перевірка ДАСУ вказала на процедурні проблеми в закупівлях у масштабі держави та на обмеженість законодавством здійснювати контроль під час закупівель. Але який стосунок має ДСЗЗІ до законотворчих рішень Верховної Ради?..

Варто зазначити, що визначити «ринкову ціну» зброї під час війни – справа непроста. Вона варіюється у залежності від значної кількості фактів. Тут грає роль і логістика, і дефіцитність тих чи інших компонентів. Також можуть бути введені премії за швидкість (а для дронів це часто дуже актуально). До цього можна ще додати страховки та ризики. Таким чином, довести у суді «завищення на 70–90%» без коректної методики і порівняльної бази того ж періоду — задача малореальна. Тим паче, варто згадати, що у 2023 році у наших Збройних сил спостерігався серйозний дефіцит дронів, і їх буквально виривали з руками де тільки можна і за будь-які гроші.

А може, краще б дрони купили?

Тим часом, НАБУ радісно розповідає про арешт коштів, які мали бути спрямовані на купівлю дронів для наших оборонців. Варто зауважити, що сам арешт – це не доказ вини, а лише запобіжний захід для збереження потенційних активів, а не підтвердження злочину. У судах такі арешти регулярно скасовують. Але найнеприємніше в усій цій історії це те, що гроші (а йдеться, нагадаємо, про майже 4,5 мільйона доларів) можна було б використати для купівлі дронів уже зараз. Натомість кошти «зависли», а наші Сили оборони лишилися без засобів для протидії агресору.

Тим часом НАБУ продовжує атакувати ДСЗЗІ. Окрім цієї історії з дронами є ще одна «гучна справа» проти Держспецв’язку, яку ведуть детективи з бюро. І яка поступово розсипається. Йдеться про закупівлю спеціалізованого обладнання та програмного забезпечення. Нібито відбулося присвоєння 62 мільйонів гривень.

Ця справа супроводжувалася істеричними заявами Стокорупціонерами. Врешті, тоді було звільнено тодішнього голову служби Юрія Щіголя. Але далі все загальмувалося. Що вчергове підтвердило той факт, що медійний шум не є доказовою базою. Зараз ця справа перебуває у суді, і вже кілька місяців заблокована на етапі підготовчого засідання. «Свіжа» справа від НАБУ може повторити долю «справи-близнюка».

Більше запитань аніж відповідей

Варто розібратися в тому, чим займається Держспецзв’язку окрім своїх безпосередніх обов’язків. Від початку повномасштабної війни і донині ДСЗЗІ продовжує забезпечувати Сили оборони. За словами ексначальника Департаменту забезпечення Сергія Перникози, у 2022–2024 роках було укладено договори на 1 792 332 безпілотні системи із 155 госпсуб’єктами. Це велетенські обсяги. Попри гучних звинувачень, які поширює НАБУ, тривають поставки дронів прикордонникам, НГУ та іншим структурам з боку ДСЗЗІ.

І тут виникає низка запитань до НАБУ. Якщо повна перевірка періоду з боку Держадитслужби не показала системних порушень, чому бюро тисне саме на вибірковий епізод і формує публічний наратив про «масштабну розтрату»? Де незалежна методика визначення ринкових цін у конкретні дати воєнного періоду? Де експертиза логістичних премій та ризикових націнок? Без відповідей на ці питання справа виглядає як медійна конструкція, а не як юридично життєздатне обвинувачення.

Lenta.UA поспілкувалася з юристами та експертами у сфері права. Їх думка сходиться у тому, що НАБУ страждає на хворобу «гучних» релізів, які не є доказовою базою. У результаті ризик процесуальних провалів з боку детективів бюро через некоректні експертизи, свідчення «зі слів» та просто «натягування сови на глобус» є високим.

І наостанок. У воєнний час, коли дрони — критично необхідний ресурс, перетворювати роботу ДСЗЗІ на поле для «корупційних» сенсацій, а також дискредитувати людей, які відповідають за життєво важливий для Україну напрямок — шлях у нікуди.

Читайте також: Прокурор Офісу генпрокурора Іван Саєнко: "Метою вилучення мого телефону детективами НАБУ може бути перешкоджання розслідуванню у справі Руслана Магамедрасулова"

Читайте також: НАБУ та САП завершили розслідування справи Крупи