Мертві троянди: чому в Грузії захлинувся черговий Майдан

Центральна виборча комісія Грузії з гарячих поствиборчих слідів повідомила про те, що впевнену перемогу на місцевих виборах 4 жовтня здобула «Грузинська мрія». Зазначається, що кандидати правлячої партії перемогли у всіх містах та муніципалітетах, зокрема у Тбілісі, де колишній футболіст Каха Каладзе обійме посаду мера вже на третій термін. У 26-ти муніципалітетах кандидати «Грузинської мрії» не мали суперників, оскільки значна частина прозахідної опозиції голосування бойкотувала.

Таким чином, результати муніципальних виборів у Грузії, на яких перемогла правляча партія «Грузинська мрія», виявилися цілком передбачуваними і в той же час зберігали інтригу з головного невирішеного питання про те, що чекає країна далі через цілий букет політичних проблем. Складовими частинами цього букета залишаються зростаюча втома виборців на тлі глибокого розколу в лавах політичної еліти з питань подальшої стратегії розвитку, відносин із путінською Росією та Заходом. Враховуючи тривалу паузу в грузинській політиці аж до літа 2028 року, коли буде дано старт нових парламентських перегонів, опозиція анонсувала «знесення влади» прямо зараз, не чекаючи початку великого нового виборчого сезону. Втім, про «знесення» дещо пізніше.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Отже, у своєму телезверненні після закриття виборчих дільниць прем'єр Іраклій Кобахідзе повідомив про «нищівну перемогу» партії «Грузинська мрія». «У всіх без винятку 64 муніципалітети та у всіх містах наші кандидати в мери та наш партійний список заручилися підтримкою в середньому 75% виборців», - зазначив він. Тим часом «нищівна перемога» виглядає, м'яко кажучи, непереконливою, оскільки, як ми зазначили вище, багато опозиціонерів вибори ігнорували. Зокрема, вибори бойкотували прихильники двох опозиційних партій, близьких до колишнього президента Михайла Саакашвілі: «Єдиний національний рух» та «За зміни». До того ж, явка виборців становила менше 50%, що теж грає проти сили легітимності виборів.

Михайло Саакашвілі, який відбуває багаторічний тюремний строк за «вироком» тбіліського суду за перевищення службових повноважень, звернувся до своїх прихильників, закликавши їх вийти на мітинг і «покінчити з російською владою». В результаті опозиціонери таки вивели своїх політичних симпатиків на вулицю. Організатори багатотисячного мітингу, що відбувся в суботу ввечері на Площі свободи в центрі грузинської столиці, де, нагадаємо, восени 2003 року розпочиналася «Революція троянд», після виголошення вкрай жорстких антивладних спічів вирішили повести людей на штурм президентського палацу.

Звертаючись до учасників мітингу, лідер громадського руху «Площа свободи» (ПС), всесвітньо відомий співак Паата Бурчуладзе, який колись виступав на одній сцені з Лучано Паваротті, урочисто зачитав «Декларацію грузинського народу». У ній говорилося, що перебування при владі «проросійського уряду» Бідзини Іванішвілі «завершується», грузинський народ «бере владу в свої руки», а сам Іванішвілі та вище керівництво країни «заарештують і віддадуть суду» за «здачу Грузії Росії».

Водночас колишній генеральний прокурор в адміністрації президента Саакашвілі Муртаз Зоделава закликав «чоловічу силу», що зібралася на мітингу, рушити у бік президентського палацу та «отримати ключі від будівлі». Без особливих зусиль зламавши огорожу, натовп увірвався у двір президентського палацу, однак, як виявилося, влада була до цього готова: з будівлі вибігли десятки бійців спецпідрозділів МВС, які вишикувалися в ряд і застосували проти опозиційних активістів сльозогінний газ. Такої «відповіді» виявилося достатньо, щоби відбити штурм. По факту бійцям спецназу вдалося оточити мітингувальників і швидко витіснити їх на центральний проспект Бараташвілі, де ті кинулися будувати барикади і встигли розпалити кілька багать, використовуючи в якості підручних засобів інвентар прилеглих кафешок. Усі вогнища були швидко погашені пожежними машинами, а силовики розібрали барикади під градом каміння, якими їх закидали протестувальники.

Вищезгаданого оперного співака Бурчуладзе пізніше затримали у лікарні, де йому лікарі промивали очі після сльозогінного газу, а колишнього прокурора Зоделаву «прийняли» просто на мітингу. Разом із ним затримали ще трьох опозиційних лідерів ПС, яким тепер «світить» багаторічне ув'язнення за статтею «Спроба насильницької зміни конституційного ладу».

«Арешт Паати Бурчуладзе, Муртаза Зоделави, Іраклія Надірадзе, Паати Манджгаладзе та Лаші Берідзе… Їхній героїзм увійде в історію. Західна преса активно повідомляє, що Dream перемогла на місцевих виборах у Грузії, але люди протестують на вулицях проти результатів виборів. Ось чому було неправильно взагалі брати участь у цих виборах та правильно було бойкотувати вибори та 4 жовтня провести громадські збори. Але зараз саме час організуватися, а не скаржитися. Революція троянд зайняла кілька тижнів, а революція в Аджарському зайняла півроку», - написав у соцмережах Михайло Саакашвілі.

На переконання експертів, ключовою причиною швидкої перемоги влади у вуличному протистоянні з протестувальниками стало те, що людей на головний мітинг опозиції прийшло набагато менше, ніж анонсували організатори: приблизно 40 плюс/мінус тисяч замість заявленого півмільйона. Очевидно, що свою роль відіграли і попередження влади, а також кадри тренувань спецназу із застосуванням гумових куль, що завірусилися в соцмережах.

Плюс до цього мали місце розбіжності серед опозиції щодо участі в муніципальних виборах. Прихильники бойкоту організували багатотисячний мітинг 4 жовтня – день муніципальних виборів, таким чином виступивши і проти тих опозиційних сил, які розраховували боротися та перемагати. У цьому сенсі дуже і дуже показово, що Саломі Зурабішвілі, яка вважає себе «єдиним законно обраним президентом», назвала Паату Бурчуладзе, Муртаза Зоделаву та інших лідерів опозиції «провокаторами» та «агентурою влади». Про агентуру також заявив після придушення мітингу засновник, почесний голова та фінансовий донор «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі. За його словами, «багато країн зараз із заздрістю дивляться на Грузію, яка звільнилася від агентури, яка керувала країною після «Революції троянд» аж до перемоги «Грузинської мрії» на парламентських виборах зразка 2012 року. Відверто проросійський Іванішвілі при цьому наголосив, що політична війна триває завжди, «тому треба бути напоготові».

І якщо у грузинів триває політична війна, то в нашій з вами країні – цілком реальна. На даному етапі викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар звертає увагу наступного моменту: «Все частіше чую, що війна скоро завершиться. Це дуже шкідливий наратив, і я спробую пояснити чому. Ні, я зовсім не хочу сказати, що війна триватиме вічно чи багато років. Це неможливо: війна такої інтенсивності спалює ресурси, як лісова пожежа спалює ліс і зупиняється, бо вже нема чим горіти. Однак, якщо ми всі налаштуємося на швидке завершення війни, то політики думатимуть лише про наступні вибори, а виборці про швидке повернення до нормального життя. Ми всі, політики та виборці, на фронті та в тилу, підприємці та працівники, будемо приймати неправильні рішення на підставі хибних пріоритетів. Наслідком цих неправильних рішень стане значне погіршення ситуації та затягування війни. Якщо ми всі налаштуємось на довгу війну, то нашим єдиним пріоритетом стане перемога. Наслідком цього стануть правильні рішення, які неможливо прийняти, якщо думати про вибори та швидкий світ. Наслідком правильних рішень стануть перемоги, які накопичуватимуться і призведуть нарешті до Перемоги з великої літери. Такі ось парадокси стратегії».

Таким чином, на переконання Пекаря, короткий шлях виявляється довгим, тому що там засідка, а довгий маршрут виявляється коротким, оскільки він безпечний.

Читайте також: На місцевих виборах у Грузії перемогла правляча проросійська партія

Читайте також: У Грузії протестувальники прорвалися до резиденції президента