Китайська активізація: що показав Україні та світу саміт ШОС

Програмний спіч голови Сі перед лідерами двох десятків країн миттєво перетворився на топ-новину дводенного саміту ШОС, який пройшов у китайському місті Тяньцзінь. За його словами, в умовах «турбулентності та змін» у світі країнам-членам ШОС і всім однодумцям необхідно забезпечити «упорядкований багатополярний світ», що включає підтримку вільної торгівлі та «справедливішої та розумнішої системи глобального управління».

«Ми повинні розширювати масштаби співпраці, максимально використати унікальні сильні сторони кожної країни та об'єднати спільну відповідальність за сприяння регіональному світу, стабільності та процвітання», - звернувся Сі Цзіньпін до світових лідерів, серед яких був міжнародно визнаний військовий злочинець Путін, прем'єр Індії Нарендра Моді, президент Ірану Масуд Лукашенка.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Я хотів би висунути ініціативу з глобального управління і працювати з усіма країнами над спільним створенням більш справедливої та рівноправної системи глобального управління, а також створення спільноти з єдиною долею людства», - не без пафосу заявив Сі Цзіньпін. При цьому вельми показово, що жодних конкретних політичних рішень в ініціативі глобального управління за фактом не виявилося. Інакше кажучи, Сі презентував обгортку із претензією, відмовившись демонструвати начинку.

Тим часом, читаючи між рядками, аналітики дійшли висновку, що в основі «глобального управління» лежать п'ять принципів: суверенна рівність усіх країн, дотримання міжнародного права, підтримка авторитету ООН, впровадження людиноцентричного підходу, а також зміцнення комплексних систем планування та мобілізація ресурсів різних країн з метою більш відчутних результатів.

Як би там не було, мабуть, єдиною конкретною річчю, на яку китайський лідер і лише натякнув, стала націленість запропонованого ним світопорядку на протистояння тій системі відносин, яку просувають і навіть нав'язують решті світу США і колективний Захід. «Правила внутрішнього розпорядку деяких країн не слід нав'язувати іншим… Ми маємо продовжувати займати чітку позицію проти гегемонізму та політики сили та практикувати справжній багатосторонній підхід», – зазначив Сі Цзіньпін. Цій меті, на його думку, має служити, зокрема, розробка альтернативної платіжної системи або єдиної валюти, яка замінила б розрахунки в доларах США. У зв'язку з цим Сі закликав до створення нового банку розвитку ШОС, а також заявив про виділення державам-членам ШОС безоплатної допомоги у розмірі 2 млрд юанів ($280 млн) та ще 10 млрд юанів ($1,4 млрд) у вигляді кредитів банківському консорціуму ШОС.

За словами Путіна, ініціатива Сі особливо актуальна за часів, коли деякі країни «не відмовляються від прагнення до диктату у міжнародних справах» (привіт Білому дому – Ред.). Нова система, продовжив кремлівський диктатор, «прийде на зміну застарілим європоцентристським та євроатлантичним моделям, враховуватиме інтереси максимально широкого кола країн і буде по-справжньому збалансованою».

Загалом, за фактом спіч-марафонів та низки кулуарних переговорів на полях, у понеділок, 1 вересня, Рада глав держав ШОС схвалила Тяньцзинську декларацію. Серед іншого, у документі закріплено принципи невтручання у внутрішні справи, незастосування сили та відмову від односторонніх санкцій. Водночас, Україна в декларації прямо не згадується і це – окрема історія, до якої повернемося дещо пізніше.

Отже, під час свого виступу на саміті ШОС Путін фактично повторив тези, які мільйон із хвостиком висловлював і раніше. Зокрема, за словами господаря Кремля, позиція Москви «полягає в тому, що безпека однієї країни не може гарантуватися на шкоду безпеці іншої».

«Ми високо цінуємо зусилля Китаю, Індії, інших наших стратегічних партнерів, покликані сприяти врегулюванню української кризи. Зазначу, що розуміння, досягнуте на нещодавній російсько-американській зустрічі на Алясці, також, сподіваюся, йде у цьому напрямі, відкриваючи дорогу до миру в Україні», - зазначив бункерний мешканець. Крім того, він вкотре наголосив на необхідності усунути «першопричини української кризи» і не допустити «втягування» України до Північноатлантичного Альянсу (НАТО).

У кулуарах саміту Путін обговорював кейс мирного врегулювання з прем'єр-міністром Індії Моді та президентом Туреччини Ердоганом. Обидва лідери перед поїздкою на ШОС-саміт у КНР мали телефонні розмови з президентом Володимиром Зеленським. Глава держави наголошував, що у розмові з прем'єром Індії підтвердив готовність до зустрічі з Путіним. Моді ж, за словами господаря Банкової, погодився передати сигнал у відповідь України до вищого російського керівництва.

Уже після зустрічі з Путіним на саміті ШОС Нарендра Моді наголосив, що необхідно знайти спосіб якнайшвидше покласти край «конфлікту» та встановити постійний мир. А Путін після зустрічі з Ердоганом назвав Анкару надійним партнером Москви та згадав про значний внесок Туреччини у врегулювання збройного конфлікту Росії з Україною.

Тим часом у Міністерстві закордонних справ України (МЗС) відреагували на відсутність згадки про війну Росії проти України у підсумковій декларації саміту ШОС: «Це свідчить про провал дипломатичних зусиль Москви. Кремль зазнав чергової поразки у спробах представити світ розділеним в оцінках російської агресії проти України, нав'язати уявлення про те, що держави за межами Європи та Північної Америки мають відданий РФ погляд на причини, наслідки та шляхи завершення її війни проти України».

Наголосивши, що Росії так і не вдалося звести національні позиції країн ШОС до спільної позиції, яка влаштовує Кремль, у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві закликали Китай відігравати активнішу роль у наближенні миру в Україні.

Назвавши результати ШОС-саміту історичними, політолог Віктор Небоженко озвучив їхній шорт-лист: «Перше. Визнання переваги Китаю над США у світовому масштабі та розвитку. Друге. Визнання найбільшого внеску лідера Китаю Сі Цзіньпіна у розвиток ШОС як перспективної геополітичної структури та механізму. Третє. Публічна відмова путінської Росії від своєї зони впливу в Центральній Азії, від Киргизії до Афганістану. Четверте. Збереження непорушності міжнародних кордонів країн ШОС. Жодних переворотів Кремля або «СВО» Росії в Центральній Азії, особливо Азербайджані та Казахстані. П'яте. Зниження рівня конфліктності між країнами ШОС та миротворча роль Китаю».

Наголосивши на тому, що на саміті ШОС де-факто стартував процес авторитарної уніфікації політичних систем країн ШОС за прикладом країн РЕВ та Варшавського договору при СРСР, експерт резюмував: «Ми спостерігаємо створення єдиного авторитарного простору в Центральній Азії та обмін досвідом. Крім того, йдеться про вироблення спільної стратегії щодо тарифної політики президента США Трампа. Також очевидним є пошук спільних інтересів БРІКС та ШОС у період кризи глобалізму та Заходу. Ну, і, крім усього іншого, саміт ШОС виявив спільне використання Китаєм та Шантайською організацією співпраці модної концепції Глобального Півдня та багатополярності. Решта – у таємних міжурядових протоколах».

Читайте також: Мерц чекає на Путіна і Зеленського в Женеві

Читайте також: СБУ ліквідувала агентурну групу ФСБ