Ілюзорна ідилія: що не так із рідкісноземельною угодою зі США

Угода про рідкісноземельні ресурси між Україною та США не призведе до безпосереднього видобутку корисних копалин щонайменше протягом десятиліття і потребуватиме «колосальних інвестицій» приватного сектора для запуску проектів, пише Financial Times. «Угода про надра, яку Верховна Рада ратифікувала минулого тижня, покликана збільшити інвестиції в український гірничодобувний та енергетичний сектори та створити спільний фонд інвестицій у реконструкцію з доходів майбутніх проектів. Це може зайняти 10-15 років – такі часові межі ми обговорюємо», - цитує FT Еріка Расмуссена, колишнього керівника відділу природних ресурсів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

«Комерційні природні ресурси України включають залізну руду, вугілля, літій, графіт і руди, що містять титан. Україна також є третім за величиною виробником газу у Європі. Майбутні нафтові та газові розробки будуть включені до угоди про ресурси і можуть бути реалізовані швидше, ніж проекти видобутку корисних копалин, зазначають експерти. Однак великі перешкоди, зокрема, війна Росії проти України, уривчасті геологічні дані, сильно пошкоджена інфраструктура та потенційна корупція – на додаток до звичних викликів створення нових ресурсних проектів – означають, що реальний видобуток копалин може розпочатися не раніше 2040 року», - констатує FT.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Усе б, звичайно, нічого, проте міністр економіки Юлія Свириденко, яка підписала угоду, публічно заявляла про те, що «угода» і, зокрема, сам фонд почне функціонувати «протягом кількох тижнів».

Однак, зазначає Financial Times, мають пройти десятиліття геологічних досліджень перед тим, як буде створено техніко-економічне обґрунтування та проект почне залучати реальні кошти на розвиток. «Ще однією перешкодою є доступ до геологічних даних радянської доби, які картографують мінеральні багатства України, більшість із яких засекречена через війну. Експерти також зазначають, що з огляду на довгу історію видобутку в Україні кращі родовища могли бути вже використані. Ця романтична ідея про озера літію, які можна освоїти, просто не відповідає дійсності», - сказав FT один із керівників видобувної компанії, яка працює в Україні. Він додав, що угода між США та Україною «не змінить ситуацію» в наступне десятиліття.

Видання також рубом ставить питання про те, як виглядатиме ймовірне припинення вогню в Україні. "Зміст Росією української території, на якій розташовані значні вугільні шахти та деякі літієві ресурси, суттєво зменшить можливості України в рамках угоди", - підсумовує Financial Times.

Нагадаємо, 30 квітня Україна підписала зі США угоду про спільний видобуток корисних копалин, яку минулого тижня 338 голосами «за» ратифікувала Верховна Рада. Документ передбачає створення інвестиційного фонду, яким Україна керуватиме спільно із США у співвідношенні 50/50. Фонд наповнюватиметься доходами виключно за новими ліцензіями. США робитимуть вклад у фонд або безпосередньо грошима, або військовою допомогою - наприклад, системами ППО для України. Україна вноситиме 50% доходів державного бюджету від нових ліцензій, а також може вносити додаткові внески, якщо вважатиме за необхідне. Усі українські ресурси та контроль над ними, благо, залишаються в України – саме вона визначає, де і що добувати.

«Переговори провели так, начебто обмінювали не ресурси на безпеку, а суверенітет – на ресурси. Влада це розуміє, бо президента у залі Верховної Ради сьогодні немає. І тому не він подав цю угоду. На ратифікацію винесено документ не з високими державними баченнями, а продукт п'яти-шостих знаменитих менеджерів, яких ніхто не знає. Але так і не змогли навіть пояснити ні народу України, ні «Європейської солідарності», що ми загалом підписали. Немає стратегічного партнерства без стратегічної поваги. Не буває прозорості, якщо є загадкові програми. Додатки та таємниці від парламенту, від воюючого народу та від суспільства, яке одинадцять років захищає суверенітет. Народ запитує: Де в угоді слова про безпеку? Коли буде припинення війни? Коли буде світ? Чи хоча б перемир'я? - заявив із парламентської трибуни буквально за кілька хвилин до того, як Рада конституційною більшістю ратифікувала угоду про надра екс-президента Порошенка.

Водночас колишній глава МЗС Володимир Огризко, коментуючи можливість наближення миру після ратифікації угоди про надра, зазначив, що слід розрізняти домовленість про припинення вогню та мирну угоду: «Якщо ми говоримо про мирну угоду, то я не бачу жодних перспектив для її укладання. Немає підстав сподіватися, що якась висока політична особа з боку Росії та України поставить підпис під угодою, яка фактично означатиме, що ми з агресором про щось домовилися. Тому моє бачення полягає в тому, що може бути дійсно угода, підписана на рівні військових про припинення вогню. І це все, що ми можемо сьогодні мати як результат. Але саме цей результат дозволить Трампу сказати, що активної фази війни немає».

Власне, якщо повернутися до ключової для України теми війни та миру, то слід зазначити, що штучно створена Кремлем інтрига навколо російського представництва на прямих переговорах з українською делегацією у Стамбулі вирішилася лише в ніч напередодні цих переговорів. При цьому вибір переговорної групи, зроблений Путіним - це смачний плювок навіть не в Україну, а в Трампа і його посередницьку участь, що роздута до небес.

Отже, попри повідомлення деяких росЗМІ і навіть провідних західних медіа про те, що до Стамбула вирушать голова росМЗСу Лавров і помічник Путіна Юрій Ушаков, кремлівський диктатор прийняв інше рішення. Представляє країну-агресора приблизно та ж делегація на чолі з путінським помічником Володимиром Мединський, яка представляла Москву в Стамбулі три роки тому.

Спробу переконати Путіна особисто вирушити до Стамбула і зустрітися там із президентом Зеленським напередодні зробив президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, літак якого після завершення державного візиту до КНР вдень приземлився в Москві. «Я спробую поговорити із Путіним. Мені нічого не варто сказати йому: «Гей, товаришу Путін, їдь на переговори в Стамбул і домовляйся, чорт забирай!», - Наводить газета Figaro слова бразильського лідера. Утім, зустріч президента Лули та Сілви з Путіним так і не відбулася. Згідно з повідомленням кремлівської прес-служби, між ними відбулася телефонна розмова під час короткої технічної зупинки бразильського лідера у Москві, після чого його літак вилетів додому.

Нагадаємо, минулої неділі Путін публічно запропонував Україні відновити прямі переговори без попередніх умов у Стамбулі 15 травня, не виключивши, що під час переговорів щодо умов довгострокового врегулювання сторони можуть вийти і на угоду про припинення вогню. За фактом Кремль відхилив пропозицію президента Зеленського, який наполягав на особистій зустрічі в Стамбулі з Путіним. Останній, як уже зазначалося вище, відправив на турецькі простори компашку в особі згаданого Мединського – де-юре помічника президента РФ, а де-факто – керівника росспілки письменників та придворного кремлівського блазня. Мединський, у минулому міністр культури, також відомий як один з головних ідеологів путінської Росії з усіма властивими їй імперськими болячками.

Також до складу росделегації увійшли заступник міністра закордонних справ РФ Галузін, начальник Головного управління Генерального штабу ЗС РФ Костюков та заступник міністра оборони Росії Фомін. Компанію цим персонажам склали чотири ноунейми «експерта» - співробітники різних департаментів РосМіноборони та РосМЗСу, а також путінської адміністрації.

«Статус російської делегації значно знижений – це щоб показати своє ставлення до предмета переговорів. Той, хто сподівався на позитивний розвиток ситуації та завершення гострої фази війни, – романтики. Тому що не для цього Путін накопичував війська для «літньої кампанії». Для нас головне питання - чи європейці справді реагуватимуть санкціями, чи знову (вкотре) вирішать, що водити козу - менш затратно, ніж допомагати Україні. Як відреагує Трамп? Схоже, що «тихо піде в ліс» і вичікуватиме нових можливостей. Поки що його зацікавленість у вирішенні конфлікту лежить виключно у сфері піар-технологій. Що нам робити? Очевидно, що готуватись до важких місяців на фронті попереду. Допомагати армії, стабілізувати тил, донатити – і взагалі розуміти, що ворог вважає: час грає на нього. Не допустимо цього», - зазначає, коментуючи навколосвітній цирк, влаштований РФ керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

Проте як би там не було, до цього самого цирку нам доведеться повертатися знову і знову, оскільки справді зацікавлена у мирі Україна апріорі не може демонстративно на очах усього світу відкидати навіть відверто імітаційні переговорні наміри агресора. Тому, незважаючи на те, що Путін послав до Стамбула, як висловився відомий російський опозиційний журналіст Ігор Яковенко, набір низькопробних канцелярських скріпок, Київ змушений буде грати цю ганебну партію до кінця.

Читайте також: США хочуть відновити Раду Росія-НАТО

Читайте також: Рівень росіян схожий на бутафорський, - Зеленський